Постанова № 74036665, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/236/18

Провадження №22ц/778/1996/18 Головуючий у 1 інстанції: Калугіна І.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання.

В обґрунтування позову зазначено, що від шлюбу укладеного з відповідачем 25 червня 1999 року у них народилася дитина - донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення суду шлюб між нею і відповідачем розірваний. На підставі рішення суду від 10 лютого 2017 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання доньки. Але він їх не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 6337 грн. 00 коп. Зазначає, що на теперішній час донька є повнолітньою, навчається у медичному коледжі на денній формі навчання, у зв’язку з чим потребує додаткових витрат. Вона має ряд хронічних захворювань, за останні чотири роки дев’ять разів проходила стаціонарне лікування, перебуває на обліку в ПФУ м. Мелітополя як інвалід ІІІ-ї групи. Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки не надає.

Посилаючись на ці обставини, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до 30 червня 2020 року включно.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання повнолітньої дочки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12 січня 2018 року і до закінчення навчання – до 30 червня 2020 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 25 червня 1999 року був укладений шлюб між позивачем та відповідачем, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії І-ЖС № 046264 /а.с.9/.

Від даного шлюбу 21 грудня 1999 року народилася ОСОБА_5, та батьком в свідоцтві про народження зазначений відповідач /а.с.10/.

05 листопада 2014 року на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області шлюб між позивачем та відповідачем розірваний /а.с.11/.

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки (третьої особи) в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до повноліття дитини, тобто до 21 грудня 2017 року включно /а.с.12/.

Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментам від 31 жовтня 2017 року, заборгованість ОСОБА_3 по аліментам станом на 01 жовтня 2017 року складає 6337 грн. 00 коп. /а.с.13/.

Згідно довідки про склад сім’ї, виданої головою квартального комітету від 01 жовтня 2016 року, ОСОБА_4 мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шевченка, буд. 2, без реєстрації. Разом із нею мешкає донька – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15/.

Відповідно до довідки Комунального вищого навчального закладу «Мелітопольський медичний коледж» Запорізької обласної ради від 11 вересня 2017 року, ОСОБА_5 є студенткою другого курсу відділення «Лікувальна справа», строк навчання з 01 вересня 2016 року до 30 червня 2020 року /а.с.14/.

Позивач є інвалідом ІІІ-ї групи загального захворювання /а.с.16/.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, аналіз статтей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Крім того, СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків (стаття 141 СК України). Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

У справі встановлено, що ОСОБА_3 є особою працездатного віку без розумових та фізичних вад; офіційно не працевлаштований.

Таким чином надані в апеляційній скарзі відповідачем докази не дають підстав вважати, що він не взмозі надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка навчається.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки в судовому засіданні встановлено, що повнолітня дочка сторін навчається у навчальному закладі й потребує матеріальної допомоги то є всі підстави для стягнення з батька аліментів на утримання дочки на період навчання.

Разом з тим, колегія вважає, що визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, слід звернути увагу на відсутність вартості навчання, отже дитина навчається на бюджетній формі навчання, проживання неподалік місця знаходження навчального закладу, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, принцип рівності обов'язку батьків в утриманні дитини, а також на те, що з часу повноліття дитина стає працездатною та має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання, тому розмір стягнутий судом підлягає зміні до 1/6 частині, в іншій частині рішення суду колегія вважає таким, що воно відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 367 – 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року по цій справі змінити в частині визначення розміру аліментів, замість 1/4 частини, вважати, що стягненню підлягають аліменти у розмірі 1/6 частини.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/236/18

Провадження №22ц/778/1996/18 Головуючий у 1 інстанції: Калугіна І.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року по цій справі змінити в частині визначення розміру аліментів, замість 1/4 частини, вважати, що стягненню підлягають аліменти у розмірі 1/6 частини.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: