Ухвала суду № 74036246, 17.05.2018, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/158/18

Провадження № 1-кп/342/72/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.

прокурора Вівчарук Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018090150000025 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасове фактичне місце проживання - вул. Шевченка, 21 с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, не одруженого, громадянина України, який має середню освіту, не працює, раніше судимий 26.12.2016 р. Городенківським районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що в провадженні Городенківського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. ОСОБА_1 раніше судимий 26.12.2016 Городенківським районним судом, Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 , ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 06.10.2017 по відбуттю покарання, маючи не зняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став та повторно вчинив майновий злочин. Зазначає, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 6 років. Ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду від 25.01.2018 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Городенківського районного суду від 22.03.2018 року обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 18.05.2018 року. Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, так як ніде не працює, неодружений, не має тісних соціальних зв’язків та вдома не проживає, відбував покарання в місцях позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, продовжувати займатись злочинною діяльністю, так як має не зняту та не погашену судимість за вчинення майнових злочинів, крім того вчинив злочин в період коли щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а також те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, просить клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що він завчасно отримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ознайомився із його змістом. Просив обрати йому більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник заперечила щодо задоволення клопотання прокурора. Просила обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачений хворий і йому необхідне лікування. Надала суду довідку Городенківської ЦРЛ №130 від 30.03.2018 року.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, хоча про розгляд справи були належним чином повідомлені. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви згідно яких просили розгляд справи проводити без їхньої участі.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні думку учасників кримінального провадження з приводу клопотання прокурора, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду від 25.01.2018 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Городенківського районного суду від 22.03.2018 року обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань №12 м.Івано-Франківська, з 22.03.2018 року до 18.05.2018року включно.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; дані щодо особистості, міцність соціальних зв’язків, стан здоровя, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа та інші відомості.

Частиною 3 ст.331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Стороною обвинувачення в підготовчому судовому засідання в підтвердження заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 вказано, що враховуючи обґрунтованість підозри та обвинувачення у даному кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, так як ніде не працює, неодружений, не має тісних соціальних зв’язків та вдома не проживає, відбував покарання в місцях позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, продовжувати займатись злочинною діяльністю, так як має не зняту та не погашену судимість за вчинення майнових злочинів, крім того вчинив злочин в період коли щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Таким чином, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні прокурор довів, що на цей час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу, не змінились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ніде не працює, його соціальні зв’язки не є міцними, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він раніше судимий 26.12.2016 р. Городенківським районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Наведене свідчить про те, що шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 буде співмірним та доцільним задля дієвості даного кримінального провадження.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При визначенні розміру застави суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином суд вважає необхідним визначити заставу, в межах встановлених п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 44050 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182-184, 186-187, 193-197, 314-316, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська, з 17.05.2018 р. до 13.07.2018р. включно.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 44050 грн., яка може бути внесена як самим ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 44050 (сорок чотири тисячі п’ятдесят ) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області № 37312032002265; банк: ДКСУ м. Київ; МФО: 820172; код: 26289647.

В разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_1 за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора та суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 до 13.07.2018р. року такі обов’язки:

- не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду (судді);

- повідомляти прокурора, слідчого або суд (суддю) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, крім спілкування в присутності слідчого, прокурора або в суді в ході розслідування чи розгляду даного кримінального провадження;

Попередити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перелічених обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням відповідних обов’язків покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Вручити копію цієї ухвали учасникам судового провадження після її оголошення.

Суддя: Федів Л. М.