Ухвала суду № 74033269, 17.05.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2348/18

Провадження № 1-кп/204/420/18

У Х В А Л А

17 травня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

при секретарі: Макарчук А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань кримінальне провадження № 12014040650001291 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 24 квітня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю прокурора: Красивіна В.Г., захисника: ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого: ОСОБА_5, обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 року подання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська задоволено. Кримінальне провадження № 12014040650001291 від 24.04.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України направлено до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для здійснення судового розгляду по суті.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями 04.04.2018 року дане кримінальне провадження передано на розгляд судді Некрасову О.О.

В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_1Д адвокатом ОСОБА_3 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту, який підтримано обвинуваченим ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання адвокат зазначила, що сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті висунуте неконкретизоване обвинувачення, та навмисно спотворені певні відомості, які не передбачені в чинному законодавстві.

Вважає, що прокурором використані в обвинуваченні терміни, не передбачені кримінальним законодавством, що робить обвинувачення не зрозумілим та порушує право на захист.

Крім того, прокурором наведена кваліфікація дій обвинувачених, яка пред’являється одночасно двом особам, але дії їх не розмежовані відносно кожного з них, що робить незрозумілим в чому полягали дії кожного з обвинувачених.

Також, з обвинувального акту не зрозуміло, який саме предмет дає можливість кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім наведеного, прокурором суттєво порушено право на захист ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки в даному кримінальному провадженні відсутні відомості щодо виділення матеріалів кримінального провадження щодо цих осіб в окреме провадження та зазначено їх прізвища та встановлено розподіл ролей кожного з співучасників, тим самим, наперед обвинуватив останніх у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК України, хоча останні не мають можливості належним чином захищатися у встановленому Законом порядку.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_3 та зазначив, що оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, він підлягає поверненню прокурору.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_8 у судове засідання не з’явилася, проте електронною поштою на адресу суду надіслала клопотання про проведення судового засідання призначеного на 17.05.2018 року без її участі.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту, оскільки при проведенні досудового розслідування органами досудового слідства виконані всі вимоги КПК України. Підстав для повернення обвинувального акту прокурору чи закриття даного кримінального провадження, не має.

Що до клопотання адвоката ОСОБА_3 просив в його задоволенні відмовити оскільки доводи., викладені в ньому не відповідають дійсності.

Також зазначив, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

На його думку формулювання обвинувачення є повністю зрозумілим, про що, навіть, свідчить оприлюднене відео на каналі ОСОБА_3 в мережі Інтернет ОСОБА_1

Що стосується зазначення в обвинувальному акті анкетних даних інших учасників кримінального правопорушення, то зазначеним особам до направлення обвинувального акту в суд органом досудового розслідування було повідомлено про підозру та станом на сьогодні обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 направлений до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Потерпілий ОСОБА_4 просив призначити судовий розгляд.

Вважає, що обвинувальний акт відповідає усім вимогам КПК України, а доводи сторони захисту, наведені в клопотанні сторони захисту, є надуманими та мають наметі затягування розгляду справи.

Крім того, заявив клопотання про об’єднання матеріалів даного кримінального провадження з матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України оскільки вони тісно пов’язані між собою, а окремий їх розгляд може суттєво вплинути на якість розгляду справи в цілому

Представник потерпілої ОСОБА_10 – ОСОБА_5 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. В клопотанні адвоката ОСОБА_3 просив відмовити.

Суд, заслухавши клопотання адвоката ОСОБА_3, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт приходить до наступного.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Практика Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

Згідно зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов’язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

У підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, суд першої інстанції має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акта, за умови його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Законодавець чітко встановив вимоги до змісту обвинувального акту та підстави для повернення його судом першої інстанції.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вимогами ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на закон і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Як вбачається з обвинувального акта, вказані вимоги закону органом досудового розслідування були дотримані в повному обсязі, а доводи захисника не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 відмовити.

Що стосується клопотання ОСОБА_4 про об’єднання даного кримінального провадження з кримінальним провадженням, що надійшло до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України, то суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод, законних інтересів засобами передбаченими цим кодексом. Частиною 6 вказаної статті передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Частинами 1,4 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Таким чином, обов’язковою умовою об’єднання кримінальних проваджень є перебування таких проваджень на розгляді одного суду.

Питання, щодо передачі кримінального провадження з одного суду до іншого вирішується в порядку передбаченому КПК України та не місить права суду першої інстанції на витребування такої справи з іншого суду.

Тому в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 слід відмовити.

Суд вважає, що підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 315-317, 369, 371,372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженні № 12014040650001291 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 24 квітня 2014 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13:00 годину 23 травня 2018 року в залі судового засідання № 18 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: пр. Пушкіна, 77б, місто Дніпро.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати прокурора та інших учасників кримінального провадження.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 про об’єднання матеріалів кримінального провадження – відмовити.

Згідно ст. 317 КПК України роз'яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Некрасов