Рішення № 74031043, 16.05.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/1649/18

Провадження №2/204/884/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16 травня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них заборгованості за кредитним договором у сумі 6623,62 грн. та судових витрат у справі. В підтвердження позовних вимог посилається на те, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», яке перейменовано на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк»), та ОСОБА_3 було укладено договір №б/н від 30 липня 2007 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 7100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. 28 листопада 2014 року позичальник, ОСОБА_3, помер, а його спадкоємцями на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійно проживали разом із спадкодавцем. У порушення умов договору позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором перед банком склала 6623,62 грн. Позивачем до спадкоємців було направлено лист-претензію, однак жодних дій не було виконано, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначає, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність, а також відзив не подавали, у зв’язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

30 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», яке перейменовано на ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 7100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

28 листопада 2014 року позичальник ОСОБА_3 помер (а.с. 19).

Позичальник ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на дату смерті його заборгованість перед позивачем за кредитним договором № б/н від 30 липня 2007 року, згідно наданого до суду розрахунку, становить 6623,62 грн.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки, ОСОБА_3 помер, то відповідати перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна одержаного у спадщину.

Аналогічні роз’яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобов’язаний довести, що саме відповідачі є спадкоємцями померлого, прийняли після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_3 в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації місця проживання зазначена одна й та ж адреса: АДРЕСА_1.

Однак, судом враховується та обставина, що сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину.

Позивачем на адресу Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори була направлена претензія кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, що підтверджується копіями претензії та реєстру поштових відправлень, наявних в матеріалах справи (а.с. 24).

З відповіді Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 13 квітня 2017 року, вбачається, що ними отримано претензію кредитора та заведено спадкову справу після померлого ОСОБА_3 та свідоцтва про право на спадщину до цього часу не видавались (а.с. 25). Однак, зазначена відповідь не дає можливості встановити ті обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог. Будь-якої іншої відповіді нотаріальної контори стосовно спадкової справи та спадкоємців померлого позивачем суду не надано.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачі є спадкоємцями після померлого ОСОБА_3, прийняли після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину. Відсутність вартості майна, отриманого у спадщину, визначеного його ринковою вартістю на час відкриття спадщини, а також часток прийнятого спадкового майна кожним спадкоємцем, в свою чергу позбавляє суд можливості вирішити позовні вимоги, оскільки зобов’язання спадкоємців перед кредитором не є солідарними.

Враховуючи викладене, у зв’язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позовуПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: