Рішення № 74030927, 17.05.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/1012/18

2-о/221/259/2018

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2018 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мохова Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Бридня О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Волноваха Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Новоселівська сільська рада Волноваського району Донецької області про встановлення факту смерті та проживання спадкоємця однією сім’єю зі спадкодавцем,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті та факту спільного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті однією сім’єю, вказавши, що народилась у с.Новоселівка Волноваського ( на той час - Тельманівського) району Донецької області, проживала однією сім’єю разом із матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ними із 1964 року однією сім’єю проживав цивільний чоловік матері – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 померла 02 листопада 2005 року, ОСОБА_3 помер 05.07.2006 року, похований на кладовищі у с.Новоселівка. У зв’язку із похилим віком матері та ОСОБА_3, за час їхнього життя вона піклувалася за ними та доглядала як за рідними матір’ю та батьком, враховуючи, що з ОСОБА_3 склалися відповідні сімейні відносини. Коли вони померли, здійснила їх поховання. Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилась спадщина на території Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області. Для оформлення своїх прав на спадщину їй потрібно мати свідоцтво про смерть ОСОБА_3, яке не збереглося з об’єктивних причин, у зв’язку із бойовими діями на Сході України, та підтвердити факт спільного проживання однією сім’єю разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини. При звернення до Докучаєвського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області отримала повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відповідно до якого у Державному реєстрі актів цивільного стану відсутня інформація щодо актового запису про смерть ОСОБА_3, книги державної реєстрації актів про смерть знаходяться на тимчасово окупованій території, що виключає можливість видати свідоцтво про смерть.

Заявник у судове засідання не з’явилась, надала заявою про розгляд справи за її відсутності, вимоги просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, не заперечує у задоволенні вимог.

Заслухавши свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У судовому порядку також можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз’яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов’язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

За приписами ч.3 ст.1268 ЦК України , спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяв про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Положеннями статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наявного у справі свідоцтва про смерть серія I-НО № 994214, виданого 15 липня 2017 року центральним районним у м.Маріуполі відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла 02 листопада 2005 року, у селі Новоселівка, Тельманівського (на цей час – Волноваського) району, Донецької області, у віці 89 років, про що 15 липня 2017 року складено відповідний актовий запис № 26 ( а.с.11).

Відповідно до доданого до заяви свідоцтва про шлюб, заявник ОСОБА_1 07.10.1966 року одружилась із ОСОБА_4, про що 07.10.1966 року Будинком одруження виконкому Жданівської міської ради зроблено відповідний запис за № 3662. Її дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ( а.с.10).

Із свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, вона народилась 14 серпня 1941 року у с.Новоселівка Волноваського району Сталінської ( на цей час – Донецької області). Її матір’ю записано ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до довідки від 13.09.2017 року № 380/05.00, виданої виконкомом Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області, заявник ОСОБА_1 проживала однією сім’єю з 1964 року разом із своєю матір’ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у АДРЕСА_1. ОСОБА_2 померла 02.11.2005 року. Після її смерті ОСОБА_1 доглядала та поховала за свій рахунок ОСОБА_3, який помер 05.07.2005 ОСОБА_3 помер 05.07.2006 року (а.с.7).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що сім’єю заявника знають добре, як місцевих жителів. ОСОБА_1 проживала постійно однією сім’єю разом із своєю матір’ю ОСОБА_2 та її цивільним чоловіком ОСОБА_3 з 1964 року, у тому числі на час їх смерті, тобто на час відкриття спадщини. Коли ОСОБА_2 померла у 2005 році, а потім у 2006 році помер ОСОБА_3, заявник здійснила їх поховання.

Суд визнає показання свідків належними та достовірними доказами, оскільки їх показання щодо обставин, які мають значення для справи, підтверджуються довідкою органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні встановлено факт смерті ОСОБА_3, яка сталась 05.07.2006 року у с.Новоселівка Тельманівського ( на цей час – Волноваського) району Донецької області. Інформація щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 у Державному реєстрі актів цивільного стану відсутня, здійснити державну реєстрацію смерті у встановленому законом порядку заявник не має можливості, за відсутності у неї лікарського свідоцтва про смерть, з урахуванням, що медичні документи закладу охорони здоров’я та книги державної реєстрації актів про смерть знаходяться на тимчасово окупованій території.

Крім тому, суд вважає також встановленим факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім’єю на час відкриття спадщини, у тому числі разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Встановлення цих фактів має для заявника юридичне значення, оскільки потрібне їй для державної реєстрації смерті спадкодавця ОСОБА_3, отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян, таа надає право на реалізацію свого права на спадщину, як спадкоємця першої черги після смерті її матері ОСОБА_2 та спадкоємця четвертої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 263-265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Новоселівська сільська рада про встановлення факту смерті та проживання спадкоємця однією сім’єю зі спадкодавцем, – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, народження 13.12.1924 року, яка настала 05.07.2006 року у с.Новоселівка, Волноваського (Тельманівського) району Донецької області.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_3, який помер 05 липня 2006 року у с.Новоселівка, Волноваського (Тельманівського) району Донецької області та ОСОБА_2, яка померла 02.11.2005 року у с.Новоселівка Волноваського (Тельманівського) району Донецької області.

Повне рішення суду складено 17 травня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І.Мохов