Ухвала суду № 74030555, 14.05.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

14 травня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/2329/16-ц

номер провадження 2/201/150/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»

до ОСОБА_2,

третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовомПублічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду 10 травня 2018 року надійшло клопотання представника позивача ПАТ «Креді ОСОБА_1» - ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду (т.2а.с.14).

В свою чергу представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 14 травня 2018 року через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору. Зокрема зазначено, що 17 листопада 2017 року та 07 травня 2018 року між ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 було укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 012/733067 від 07 квітня 2008 року, за умовами яких на сьогоднішній день заборгованість за указаним кредитним договором погашена у повному обсязі, а отже і звернення стягнення на предмет іпотеки вже не є актуальним та не може бути предметом судового розгляду (т.2 а.с.17).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із клопотанням представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2016 року ПАТ «Креді ОСОБА_1» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, у якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 012/733067 від 07 квітня 2008 року, укладеним між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2, яка станом на 29 грудня 2015 року становить 33109,64 доларів США та 9431,57 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки за договором іпотеки № 012/733067/1 від 07 квітня 2008 року на квартиру № АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (т.1 а.с.173-175)

Судом установлено, що 17 листопада 2017 року між ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору № 012/733067 від 07 квітня 2008 року, за умовами якого сторони встановили, що станом на 17 листопада 2017 року сума заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором складає 37797,11 доларів США. Сторони домовилися, що у випадку погашення позичальником 30% від суми заборгованості по кредиту, що становить 11339,13 доларів США, банк має право припинити зобов’язання позичальника щодо погашення залишку заборгованості за кредитним договором шляхом прощення боргу позичальнику (а.с.18).

Також 07 травня 2018 року між ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 (про часткове прощення боргу) до кредитного договору № 012/733067 від 07 квітня 2008 року, за умовами якого сторони домовилися, що враховуючи погашення позичальником заборгованості за кредитом у розмірі 11339,13 доларів США, банк у відповідності до ст. 605 ЦК України припиняє зобов’язання позичальника щодо погашення кредиту шляхом прощення боргу позичальнику. З цього моменту кредитний договір вважається припиненим і сторони не будуть вважати себе пов’язаними будь-якими зобов’язаннями (т.2а.с.19)

Згідно із довідкою, яка була видана 11 травня 2018 року керуючим шостим відділенням «південно-східного» макро-регіону ПАТ «Креді ОСОБА_1» ОСОБА_6, станом на 11 травня 2018 року заборгованість за кредитним договором № 012/733067 від 07 квітня 2008 року погашена у повному обсязі шляхом реалізації спеціальної програми реструктуризації заборгованості. Суми понесених судових витрат та інших витрат в процесі примусового стягнення заборгованості відшкодовано у повному обсязі (т.2а.с.20).

Таким чином, на даний час між сторонами відсутній предмет спору.

Згідно з приписами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Судом встановлено, що між сторонами у позасудовому порядку врегульовано питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 012/733067 від 07 квітня 2008 року, укладеного між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді ОСОБА_1», та ОСОБА_2, що підтверджується договорами про внесення змін та доповнень до кредитного договору, а також довідкою ПАТ «Креді ОСОБА_1», а тому між сторонами відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору, а також про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду, оскільки в даному випадку спір між сторонами урегульований та наявні підстави для закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю спору.

З огляду на наведене суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про залишення позову Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду відмовити.

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Роз’яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.П. Ходаківський