Ухвала суду № 74030492, 16.05.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2-в/225/28/2018

Єдиний унікальний номер № 225/1634/18

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участю

секретаря Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, мотивуючи її тим, що рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька № 2-2707/10 від 10.08.2010 з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» стягнена заборгованість за кредитним договором.

Згідно наявної інформації виконавчий лист з примусового виконання зазначеного рішення суду знаходився на виконанні в Пролетарському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. На теперішній час територія м. Донецька є тимчасово окупованою, непідконтрольною Україні. Тому, є всі підстави вважати, що виконавчий лист втрачено.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження заявник надав лише копію заочного рішення, яка не засвідчена належним чином.

Оскільки у заявника виникла необхідність отримати рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором для подальшого його пред’явлення до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, тому заявник просить відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-2707/10, яке знаходилось в провадженні Пролетарського районного суду м.Донецька.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Належно повідомлений через розміщення судового виклику на офіційному сайті Дзержинського міського суду Донецької області про час, дату та місце розгляду заяви, відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надавав, тому суд розглядав справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Із змісту заяви вбачається, що в провадженні Пролетарського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа № 2-2707/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька по цивільній справі № 2-2707/10 з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» стягнена заборгованість за кредитним договором в сумі 89006 грн. 34 коп. та судові витрати в сумі 1010 грн.

При вирішенні питання про часткове відновлення втраченого судового провадження в частині ухвалення 10.08.2010 Пролетарським районним судом м. Донецька рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, судом відповідно до вимог ст. 494 ЦПК України були досліджені матеріали з втраченого судового провадження, а саме: копія повного тексту рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.08.2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Інших документів, які містилися в матеріалах втраченого судового провадження, сторони суду не надали.

Зважаючи на те, що наявні в справі про часткове відновлення втраченого провадження в частині ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором представлені копії документів є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого провадження саме в частині ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 60, 258, 259, 488, 489, 493, 494, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-2707/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині зібраних документів, а саме: кредитний договір № 937 від 18 липня 2008 року картка фізичної особи – платника податків на ім’я ОСОБА_1; НОМЕР_1, виданого Пролетарським РВ УМВС України в Донецькій області на ім’я ОСОБА_1.; а також в частині ухвалення 10.08.2010 Пролетарським районним судом м. Донецька рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважати установленим зміст відновленого рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 10.08.2010 по цивільній справі № 2-2707/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» (повний текст) в наступній редакції:

«

справа № 2-2707/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ У КРАЇНИ

(заочне)

10 серпня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді Кирилюк Н.А.

при секретарі Нехорошкіній І.М.

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення суми боргу за кредитом» -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вказавши, що між ним в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька та відповідачем 18.07.2008 року був укладений кредитний договір № 937. Згідно вказаного договору відповідачеві було надано кредит в сумі 133470 гривень, строком на 84 місяців з терміном погашення не пізніше 18.07.2015 року зі сплатою 20% річних за користування кредитними коштами та з зобов’язанням щомісячно здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами. Однак відповідач належним чином не виконував умови зазначеного договору, в результаті чого 24.04.2009 року був здійснений виконавчий напис на предмет застави – автомобіль Nissan Sunny, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належав на праві власності ОСОБА_1 Після продажу автомобіля не відшкодовано суму заборгованості 89006 грн. 34 коп., в тому числі 86015 грн. 16 коп. - залишок заборгованості за кредитом, 1177 грн.18 коп. – пеня за порушення строків погашення за кредитом, 1614 грн. – витрати по вчиненню виконавчого напису у сумі 1614 грн., 200 грн. – витрати на послуги експертизи вартості автомобіля в процесі виконавчого провадження. Позивач вказував на порушення вимог договору, а саме п.1.3, 1.5, п.3.3.6, просив суд прийняти рішення та стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом та витрати, пов'язані з реалізацією предмета застави та судові витрати, заборонити відповідачу виїзд за межі України до виконання зобов'язань перед позивачем.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, давши аналогічні пояснення, викладені у позові та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1А.в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлялося належним чином. Про причину неявки суд не повідомив. Суд, на підставі ч. 1ст. 224 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з кредитного договору № 937від 18.07.2008 року (а.с12-14) , позивач надав відповідачу кредит у розмірі 133470 гривень шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку Позичальника на поточний рахунок продавця товару, на підставі платіжного доручення Позичальника від 18.07.2008 № 49465 для здійснення оплати за транспортний засіб марки Nissan моделі Sunny, тип легковий седан 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію АНС 206758 від 15.07.2008 за договором купівлі продажу, укладеним між позичальником та продавцем транспортного засобу – ТОВ ТПК «Колізей» (а.с.46).

З метою забезпечення виконання кредитного договору вищевказане нерухоме майно було передано в заставу позичальнику, відповідно до договору № 937/1 від 18.07.2008 року, засвідченого приватним нотаріусом Задорожним О.С.9 (а.с. 16-19), відповідно до якого (п.3.1.6 договору) заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави та його реалізації в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання заставодавцем за кредитним договором.

На виконання п.1.3, 1.5 кредитного договору відповідач зобов'язувався щомісячно проводити погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки за його користування згідно графіку.

24.12.2008 між позивачем та позичальником відбулася зустріч з питання обговорення шляхів та строків погашення існуючого боргу за кредитом, також вручено листа, яким останній попереджався про розмір існуючого боргу за укладеним ним кредитним договором. Крім того, банк вказував, що у разі несплати заборгованості за договором та допущення її у подальшому, банк залишав за собою права вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави. (а.с. 48-49).

У зв'язку з нереагуванням на вказаний лист та невиконання вимог договору 24.04.2009 року приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу видав виконавчий напис про звернення на предмет застави - транспортний засіб марки Nissan моделі Sunny, тип легковий седан 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав на праві власності відповідачу.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартість заставленого майна, що належало ОСОБА_1 станом на 25.08.2009 складала 79989,71 грн.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження вказаний автомобіль було реалізовано за ціною 54180 грн.(а.с.6).

Згідно п.п 4.3 договору застави майна заставодержатель вправі задовольнити за рахунок Предмета застави свої вимоги в обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації Права застави, в тому числі , але не виключно:

основну суму кредиту;

проценти за користування кредитом;

комісійні винагороди;

витрати, пов'язані з конвертацією коштів;

нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (неустойка, пеня, штраф);

витрати, пов'язані Заставодержателем у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію, в тому числі витрати на оплату послуг адвокатів, аудиторів та інші, що документально підтверджені Заставодержателем.

Пункт 6.8 вищевказаного договору передбачає, що у випадках, коли суми, вирученої від реалізації предмета застави недостатньо для повного задоволення розміру зобов'язання та збитків, зазначених у п.4.3 договору застави, Заставодержатель має право одержати суму , якої не вистачає для повного задоволення зобов'язання та витрат, з іншого майна Заставодавця.

Стаття 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право у повному обсязі задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму , якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості, відповідно до ст.112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 86015 грн. 16 коп., пені – 1177 грн.18 коп. (а.с.21), а також витрат понесених позивачем у зв’язку з реалізацією предмета застави, що підтверджені письмово, а саме – по вчиненню виконавчого напису у сумі 1614 грн. (а.с.10), на послуги експертизи вартості автомобіля у сумі 200 грн. (а.с.9) з відповідача.

Щодо позовних вимог про заборону ОСОБА_1 виїзд за межі України до виконання ним свої зобов’язань перед ВАТ «Ощадбанк», суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині з приводу того, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено дев'ять підстав, які можуть бути приводом для тимчасової відмови у видачі паспорту для виїзду за кордон та тимчасової відмови у виїзді за кордон. При цьому позивач не вказав, яке само обмеження стосовно відповідача необхідно застосувати та з якої підстави, передбаченої ст.6 вищевказаного закону. Крім того, ст.8 вказаного закону передбачає, що відмова в оформленні паспорта чи продовженні терміну його дії

або тимчасове затримання паспорта чи його вилучення можуть бути

оскаржені громадянином до суду за місцем його проживання.

У разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з

підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті

6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за

місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами

3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не

підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов у вказаній частині не обгрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.1, 29) та судового збору у сумі 890 грн., що були сплачені останнім при зверненні до суду, що підтверджується наданим платіжними дорученнями № 54266, 542087 від 21.04.2010 (а.с. 1, 2) та № 15615 від 11.05.2010 (а.с.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215,218, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька до ОСОБА_1 «про стягнення суми боргу за кредитом» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі філії – Куйбишевське відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк України» на р/р 37397005, МФО 394040, ЄДРПОУ 02789233 заборгованість за кредитним договором у розмірі 89006 грн. 34 коп., а також судовий збір у сумі 890 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, всього 90016 грн. 34 коп. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістнадцять) гривень 34 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський ;районний суд м. Донецька суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

З оригіналом згідно: Суддя: Н.А.Кирилюк»

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя Є.В. Челюбєєв