Ухвала суду № 74030194, 11.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18652/16-к

Провадження №11-кп/772/71/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді : Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Федчука В.В.,

із секретарем Міхневич І.А.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року, яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 02.03.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України з призначенням йому покарання у виді шести місяців арешту;

-на підставі ст.71,72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2016 року, та призначено обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді шести місяців п’яти днів арешту,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні ним наступного.

02 березня 2016 року ОСОБА_2 засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді ста двадцяти годин громадських робіт. В ході виконання вироку, ОСОБА_2 14.04.2016 року з’явився до Вінницького MB КВІ УДПтС у Вінницькій області, де йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання. Також, ОСОБА_2 був попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, про що в цей же день він надав відповідну підписку. Крім того, ОСОБА_2 був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме другий та четвертий вівторок кожного місяця та був попереджений, що у разі неявки на реєстрацію, йому буде винесено попередження. Після чого ОСОБА_2 надано направлення в МКП «Житлово-експлуатаційна контора №5», що по вул. Коцюбинського, 11 в м. Вінниці для відбування покарання у вигляді громадських робіт, та останній мав приступити до відпрацювання. На виконання вироку, 14.04.2016 року міським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №5» видано наказ про прийняття ОСОБА_2 на відпрацювання громадських робіт з 15.04.2016 року з яким останній був ознайомлений.

Разом з тим, незважаючи на попередження про наслідки ухилення від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_2, без поважних причин, в період часу з 26 по 29 квітня 2016 року, з 04 по 05 травня 2016 року, з 06 по 11 травня 2016 року, з 12 по 18 травня 2016 року, з 20 травня 2016 року, з 23 по 26 травня 2016 року, з 27 по 31 травня 2016 року, з 01 по 07 червня 2016 року, з 08 по 15 червня 2016 року, з 16 по 22 червня 2016 року, з 23 по 30 червня 2016 року, з 01 по 11 липня 2016 року, з 12 по 18 липня 2016 року, з 19 по 25 липня 2016 року, з 26 по 29 липня 2016 року, з 01 по 04 серпня 2016 року, з 05 по 11 серпня 2016 року, умисно ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт, а саме не з’являвся до МКП ЖЕК № 5 на відпрацювання, тим самим не виконував встановлені обов'язки та порушив порядок та умови відбування покарання. Згідно довідки Вінницького MB КВІ УДПтС України у Вінницькій області, станом на 30.08.2016 року, ОСОБА_2 відпрацював 28 годин громадських робіт, залишилось відпрацювати 92 години громадських робіт.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, вважаючи вирок суду незаконним, просить його скасувати та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд у суд першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує, що він відпрацював громадські роботи протягом весни-літа 2016 року згідно графіку відпрацювань по 2 години в день, в подальшому через важкий матеріальний стан він виїхав у м. Київ на роботу, про що попередив начальника МКП «ЖЕК №5».

Заслухавши доповідь судді, прокурора Миколайчука Д.Г., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, обґрунтований та базується на всебічно, повно та об’єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, належним чином проаналізованих та яким дана у вироку відповідна оцінка.

Так, хоча обвинувачений ОСОБА_2 частково не визнав своєї вини у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, про її доведеність свідчать наступні докази.

Так, ОСОБА_2 мав відробляти громадські роботи не більш як чотири години на день в МКП «ЖЕК №5», що підтверджується направленням інспектора від 14.04.2016 року, яке засуджений ОСОБА_2 отримав 14.04.2016 року, наказом начальника МКП «ЖЕК №5» про відпрацювання кримінального покарання у вигляді громадських робіт №77 від 14.04.2016 року, згідно з яким ОСОБА_2 прийнято на відбування 120 годин громадських робіт тривалістю 4 години на день безоплатно згідно вироку суду та графіками відпрацювання, якими визначено дати відпрацювання, відповідну кількість годин та адресу, за якою слід відпрацьовувати громадські роботи, а також визначено вид самих робіт.

Разом з тим ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт не відбув, з 26.04.2016 без поважних причин не виходив на відпрацювання громадських робіт, що підтверджується доповідним, актом перевірки.

Згідно довідки, станом на 31.08.2016, ОСОБА_2 відпрацював 28 годин громадських робіт. Залишок невідпрацьованих ОСОБА_2 громадських робіт складає 92 години.

Суд у вироці обґрунтовано, на підставі досліджених доказів зазначив, що обвинувачений самовільно ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, будь-якого дозволу йому на переривання відбування покарання орган КВІ не давав.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 389 КК України є вірною.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував його особу, який за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відсутність обставин, які пом’якшують покарання та обставину, яка його обтяжує – рецидив злочинів, вчинення умисного злочину в період невідбутого покарання та призначив покарання у виді арешту, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, проте, за наведених обставин призначене покарання у виді максимального строку арешту, передбаченого санкцією ч.2 ст. 389 КК України є надто суворим.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 389 КК України до покарання у виді п’яти місяців арешту та за сукупністю вироків на підставі ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 2 березня 2016 року, остаточно у виді п'яти місяців п'яти днів арешту.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

Згідно з оригіналом: