Ухвала суду № 74030048, 16.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11734/18

Провадження №1-кс/127/5987/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Войтенко А.В., з участю прокурора Янішевського А.О., підозрюваного ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, а саме: 19.12.1996 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.17, 140 ч.2, 42, 81 ч.3, 140 ч.3 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна, притягнутим до кримінальної відповідальності Ленінським РВВС м. Вінниці, за ст. 140 ч.2 КК України, справа закрита по ст. 6 п.4 КПК України від 30.09.1994 року, судимим 21.06.1995 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 81 ч.3, 17, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, судимим 23.02.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч.3 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, судимий 21.07.2006 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 122 ч.1, 296 ч.1, 70, 76 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 29.08.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік по вироку Ленінського районного суду від 21.07.2006 всього 4 роки позбавлення волі, 02.02.2012 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 обмеження волі приєднано 1 місяць по вироку Ленінського районного суду від 29.08.2008 року всього 2 роки 1 місяць, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3, 16.05.2018 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Янішевським А.О.про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.08.2008 (засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання), в період часу з 04:00 год. до 05:00 год. 15 травня 2018 року вступив у попередню змову зі своїм знайомим ОСОБА_4, з яким вони домовились спільно вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізовуючи зазначену змову та спільний злочинний умисел, у вищевказаний період часу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4, попередньо розподіливши ролі, діючи повторно, спільно та умисно, з корисливими мотивом та метою, таємно, підійшли до огородженого парканом приміщення дошкільного навчального закладу № 4 Вінницької міської ради, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, 37. Далі ОСОБА_1, перелізши через паркан, проник на територію закладу, а ОСОБА_4 залишився чекати його біля паркану та спостерігати, щоб не з’явилися сторонні особи.

В подальшому ОСОБА_1, виявивши на території закладу будівельні матеріали, які належать ТОВ «ЖК Гарант», почав переносити до паркану та передавати поверх нього ОСОБА_4 наступні речі: три блоки утеплення марки «Technonicol Master», чотири блоків екструдованого піноплістиролу, два металевих карнизи. Загальна вартість вказаних речей складає 4400 грн. Після цього ОСОБА_1 переліз через паркан назад та спільно з ОСОБА_4 вони перенесли викрадені речі до під’їзду № 1, будинку № 43а, по вул. Стельмаха в м. Вінниці, тим самим розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали ТОВ «ЖК Гарант» майнову шкоду на загальну суму 4400 гривень.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, 15 травня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючому, неодруженому, раніше судимому 19.12.1996 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.17, 140 ч.2, 42, 81 ч.3, 140 ч.3 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна, притягнутим до кримінальної відповідальності Ленінським РВВС м. Вінниці, за ст. 140 ч.2 КК України, справа закрита по ст. 6 п.4 КПК України від 30.09.1994 року, судимим 21.06.1995 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 81 ч.3, 17, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, судимим 23.02.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч.3 КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, судимий 21.07.2006 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 122 ч.1, 296 ч.1, 70, 76 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 29.08.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік по вироку Ленінського районного суду від 21.07.2006 всього 4 роки позбавлення волі, 02.02.2012 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 обмеження волі приєднано 1 місяць по вироку Ленінського районного суду від 29.08.2008 року всього 2 роки 1 місяць, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 15.05.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, проколами допиту підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_4

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у сфері злочинів проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що він перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність з метою незаконного збагачення, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується характером та кількістю вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень. За таких обставин ОСОБА_1, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, що вказує на те, що злочини пов’язаний із протиправним вилученням чужого майна є одним із джерел його доходу. Також, останній може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на свідків чи потерпілого, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється тяжкому, корисливому злочині, що дає підстави вважати, що у останнього наявні фінансові можливості, а тому застосування застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб належним чином забезпечить покладені на нього обов’язки у раз внесення такої застави.

За таких обставин та беручи до уваги, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо клопотання та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона з підозрюваним ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі. Від підозрюваного має дитину ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, однак в свідоцтві про народження підозрюваний як батько не записаний, інших документів, які підтверджують факт батьківства надати не може, у зв’язку з їх відсутностю. Крім того, підозрюваний з цивільною дружиною ОСОБА_11 разом не проживають та спільного побуту не ведуть.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020010001927, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 15.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010001927 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

15.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – обґрунтована.

Так, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину за які законом передбачено покарання позбавлення волі до 6 років, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України є особою до якої можна застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду даного клопотання судом було з’ясовано, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, не одружений, що свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів, не одноразово судимий на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та підозрюється у вчиненні нового злочину.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, судимості, суд вважає, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на свідків чи потерпілого. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що він перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність з метою незаконного збагачення, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується характером та кількістю вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень. Разом з тим, ОСОБА_1, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, що вказує на те, що злочини пов’язаний із протиправним вилученням чужого майна є одним із джерел його доходу. Дані обставини унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Пояснення свідка ОСОБА_11 з приводу того, що підозрюваний перебуває з нею в цивільному шлюбі та є батьком її малолітньої дитини, суд оцінює критично, оскільки дані відносини встановленому законом порядку не зареєстровані, документи, які підтверджували факт батьківства відсутні. Крім того, підозрюваний не проживає разом із ОСОБА_11 та її дитиною та спільного господарства з нею не веде, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_11 не є цивільною дружиною підозрюваного.

Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 –задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 05 години 20 хвилин 13 липня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 13 липня 2018 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35 240 (тридцять п"ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступний обов’язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_1 покладеного на нього обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя