Постанова № 74028555, 16.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 562/4199/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "11" січня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

суддя в 1-й інстанції - Кушнір О.Г.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Здолбунів Рівненська область,

дата складання повного тексту рішення - 16.01.2018

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просила визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо проведеного перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити їй з 22 вересня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три роки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2014-2016 роки, яка складає 3764,410 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% у подальшому.

Позов обґрунтовано тим, що у 2006 році їй вперше призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 22 вересня 2017 року її переведено на пенсію за віком, проте розрахунок розміру пенсії здійснено без урахування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три попередні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, який становить 3764,40 грн. Оскільки її звернення до відповідача фактично не є переведення з одного виду пенсії на інший вид, а є призначенням пенсії за іншим Законом, то при обчисленні розміру пенсії середня заробітна плата має застосовуватися із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу (коефіцієнт) 1,35%. Указаний коефіцієнт відповідач не застосував, чим порушив конституційне право позивача на соціальний захист.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11.01.2018 у задоволенні позову ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40373305, місцезнаходження: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 34) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити. Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що відповідач безпідставно застосував у спірних правовідносинах переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV та відповідно застосував попередній показник середньої заробітної плати, оскільки позивач набула з часу звернення право на інший вид пенсії за іншим Законом.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

У відзиві на апеляційну скаргу пенсійний орган просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст.308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 30 листопада 2006 року, якій пенсію призначено відповідно до Закону України «Про державну службу».

На підставі заяви позивача від 22 вересня 2017 року ОСОБА_2 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розрахунок розміру пенсії проведено відповідно до постанови КМУ від 23.042012 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" ст.40 Закону №1058-ІV без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за три попередні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 02.11.2017 №Т-36 Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області у задоволенні вимоги про проведення перерахунку відмовлено з посиланням на законність їх дій.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З наведеного слідує, що за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст.45 Закону №1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу у 2006 році було призначено пенсію згідно Закону України "Про державну службу", однак, позивач відмовився від вказаного виду пенсії та 22.09.2017 звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Однак у випадку із заявою ОСОБА_2 мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV до спірних правовідносин.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 05.05.2018 у справі №751/329/16-а та від 22.03.2018 у справі №520/3921/17.

Посилання суду першої інстанції на те, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно положень пункту 44 «Прикінцевих положень» указаного Закону застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року є безпідставним.

Згідно змін, внесених абзацом двадцять восьмим підпункту 27 пункту 19 Закону України від 03.10.2017 року №2148-УІІІ, які застосовуються з 01.10.2017 року п.4-4. Прикінцевих положень передбачає, що з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Враховуючи той факт, що право на пенсію за віком у позивача виникло вперше, а тому при визначенні розміру пенсійних виплат слід застосовувати п.4 -4. Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, тобто із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає про необхідність стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1697 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "11" січня 2018 р. скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три попередні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком - протиправними.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити з 22.09.2017 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передує року звернення за перерахунком пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 %, з урахуванням вже отриманих сум.

Стягнути з Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 1697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "16" травня 2018 р.