Постанова № 74028410, 17.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1019/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

17 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Джуринська вода" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організація "Джуринська вода", ОСОБА_2 до інспектора СРПП №1 Тиврівського ВП Головного управління національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Цунаєва Олександра Михайловича, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2018 року Громадська організація «Джуринська вода» (ГО «Джуринська вода»), ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до інспектора СРПП №1 Тиврівського ВП Головного управління національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Цунаєва О.М., Державної казначейської служби України про стягнення з Державної казначейської служби України на його користь 7446 грн. моральної шкоди, шляхом списання Державною казначейською службою України грошових коштів з рахунку, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного ним способу захисту, визначеним законодавством, правомірність позовних вимог, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову, а тому висновок суду першої інстанції є помилковим та передчасним.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття «адміністративної справи» наведено у статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

При цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Так, підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України, а саме, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення моральної шкоди, який не є публічно-правовими, а ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства і мають ознаки приватно-правового спору, а відтак підлягають розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

Крім того, згідно із ч. 5 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, законом допускається розгляд в одному провадженні вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою розв'язати публічно-правовий спір.

У даному випадку позивачем не заявляно вимог про вирішення публічно-правового спору до інспектора СРПП №1 Тиврівського ВП Головного управління національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Цунаєва Олександра Михайловича, Державної казначейської служби України, а відтак відсутні підстави для застосування ч.5 ст.21 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Громадської організації "Джуринська вода" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Боровицький О. А.