Постанова № 74028036, 16.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/11695/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Дутки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 08.11.2017 року в справі №155/1220/17, провадження №2а/155/100/17 за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії (суддя І інстанції – Адамчук Г.М., місце ухвалення: м. Горохів, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 08.11.2017),

встановив:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся в суд з позовом до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (надалі – відповідач, Локачинське ОУПФ), в якому просив: визнати протиправними дії Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії із заробітку за роботу в зоні відчуження у розмірі фактичних збитків з урахуванням довідки УДСНС України у Волинській області від 05.05.2017 року №244; зобов’язати Локачинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 із заробітку за роботу в зоні відчуження у розмірі збитків з урахуванням довідки УДСНС України у Волинській області від 05.05.2017 року №244 та провести її виплату з 18.05.2017 року, а також проводити її виплату в подальшому.

ОСОБА_2 Горохівського районного суду Волинської області від 08.11.2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що довідка, на підставі якої позивач просив здійснити перерахунок пенсії, видана без наявних для того підтверджуючих документів, тоді як згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, заробітна плата до 01.07.2000 року враховується для перерахунку пенсії за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Крім того, розрахунок, наведений у довідці, не застосовується для осіб рядового і начальницького складу, а застосовується лише для вільнонайманих працівників.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує вимоги апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом війни 2-ї групи.

З 15 по 30 січня 1987 року у статусі молодшого сержанта внутрішньої служби брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився на вахті в 30- кілометровій зоні Чорнобильської АЕС (зони № 1 та № 3). На даний час отримує відповідну пенсію. З урахуванням первинних документів (повідомлення ГУДСНС у Київській області від 19.12.16) : за період 15.01.87-30.01.87 в зоні небезпеки 1 кількість днів становить 15, а годин 378; також за вказаний період 15.01.87-30.01.87 в зоні небезпеки 3 кількість днів становить 1, а годин 3. Даний факт підтверджений копіями табелів виходу на роботу.

Згідно з постановою від 30.03.17 у спарві № 803/351/17 Волинський окружний адміністративний суд зобов’язав УДСНС провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15 січня 1987 року по 30 січня 1987 року участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням премії, понаднормової роботи та роботи у вихідні дні та видати відповідну довідку.

На підставі вказаної постанови Волинського окружного адміністративного суду та з урахуванням первинних документів УДСНС у Волинській області видало довідку № 244 від 05.05.17 з відповідним розрахунком.

18.05.2017 року ОСОБА_3 звернувся в Горохівський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з приводу перерахунку пенсії із заробітку за роботу в зоні відчуження у розмірі фактичних збитків.

Листом від 19.05.2017 року №167/с-01 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з тих підстав, що довідка УДСНС України у Волинській області від 05.05.2017 року №244 видана на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року в справі №803/351/17 без наявних для того підтверджуючих документів.

Вважаючи таку відмову пенсійного органу протиправною, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що довідка, подана позивачем для перерахунку пенсії є достовірною та складеною з урахуванням первинних документів, а тому пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у перерахунку його пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР № 964 від 17.05.1986; постанова РМ СРСР № 524-156 від 7.05.1986; розпорядження РМ СРСР № 1031 від 23.05.1986; постанова РМ СРСР № 655-195 від 5.06.1986; постанова РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986; рішення № 351 від 02.02.1987 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах мова йде про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З моменту аварії оплату праці регулювала постанова № 524-156, тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

Із змісту статті 40 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видно, що військовозобов'язаним, вільнонайомним, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Згідно з нормативними актами, які діяли в той період, матеріальне забезпечення військовослужбовців, які були направлені для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, проводилось наступним чином.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986р. №524-156 (ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 08.05.1986р. №168- 5) передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) робітникам підприємств та організацій, що брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні до 100%.

ОСОБА_4 праці України від 29.10.1992 року № 09-3751 було наголошено, що якщо працівник не отримав нараховану йому у 1986-1990 роках заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС, це не позбавляє його права на призначення пенсії із зазначеного заробітку.

У листі ОСОБА_4 праці і соціальної політики України №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001 року «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 роках осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища» теж наголошується, що якщо учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС донараховано заробіток за роботу в зоні відчуження в кратних розмірах, але виплата донарахованої суми не проведена і не нараховані додаткові страхові внески то це не позбавляє права інваліда на призначення премії із заробітку в зоні відчуження.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП від 28.02.1991 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до Порядку № 1210 передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Довідкою №244 від 05.05.2017 року, що видана Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, підтверджується, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль за період з 15.01.1987 року по 30.01.1987 року виплачена заробітна плата в розмірі 1017, 22 крб.

Крім того, така видана на підставі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року в справі №803/351/17, яка набрало законної сили 18.04.2017 року. Так, відповідно до вказаного вище рішення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області зобов’язано провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 15 січня 1987 року по 30 січня 1987 року участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням положень постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року №524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС», постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища», постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року №153/10-43, постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7.

Вказане дає підстави дійти висновку, що підставою видачі довідки є встановлені рішенням суду юридичні факти, які не підлягають переоцінці в межах розгляду даного спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням довідки, яка складена у відповідності до вимог зазначених нормативно-правових актів, є протиправною.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції помилково зобов’язав відповідача в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі згідно з проведеним перерахунком, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

ОСОБА_2 Горохівського районного суду Волинської області від 08.11.2017 року в справі №155/1220/17 – змінити, виключити із абзацу третього резолютивної частини постанови слова: «а також проводити її виплату в подальшому».

В решті постанову Горохівського районного суду Волинської області від 08.11.2017 року в справі №155/1220/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 16.05.2018.