Постанова № 74028023, 16.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2958/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Міропласт» ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 березня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міропласт» до державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Львіввікнобуд» про визнання неправомірними та скасування реєстраційних дій,-

суддя в 1-й інстанції – Кукса Д.А.,

час ухвалення рішення – 07.03.2018 року, 14:23 год.,

місце ухвалення рішення – м. Пустомити,

дата складання повного тексту рішення – не вказано,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міропласт» (далі – позивач) звернувся з позовом до державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3 (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Львіввікнобуд» про визнання неправомірною та скасування реєстраційної дії, якою вилучено запис щодо заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 березня 2018 року провадження у справі закрито у зв’язку з необхідністю розгляду такої за правилами цивільного судочинства.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що предметом позовних вимог є скасування рішення державного реєстратора. Оскільки державний реєстратор є суб’єктом владних повноважень, то і спори щодо оскарження його рішень чи дій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 березня 2018 року скасувати, а матеріали справи направити суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в суді апеляційну скаргу ТзОВ «Міропласт» заперечив, просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 березня 2018 року залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що позивачем фактично оскаржується невиконання, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, зокрема вчинення дій всупереч інтересів позивача, проте колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2009 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, яким забезпечувалось виконання всіх зобов’язань ТзОВ «Львіввікнобуд» перед позивачем, згідно укладеного договору поставки № М-176/09 від 03.07.2009 року. На предмет іпотеки було накладено заборону відчуження.

У 2017 році проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за новим власником.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (надалі - Закон № 1952).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 4 цього Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: 3) право власності на об’єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону № 1952).

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952 передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 1952 заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Як передбачено ч. 2 ст. 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що державний реєстратор зобов’язаний перевірити комплектність поданих документів, чи відповідають вони вимогам, установленим законом, а також, чи підтверджують вони набуття заявником відповідного права на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, в тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Поряд із цим, у рамках даної справи, виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів поставки та іпотеки) не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду. Позивач не порушував перед судом питання про визнання права на предмет іпотеки і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовував. Основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав права прийняти спірні рішення та вчиняти спірні реєстраційні дії. Тобто, у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Суд першої інстанції вказаним обставинам не надав належної оцінки, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Відтак, оскаржувана підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308,312,315,320,321,325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Міропласт» ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 березня 2018 року про закриття провадження у справі № 450/2195/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повне судове рішення виготовлено 16 травня 2018 року.