Ухвала суду № 74027886, 17.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14667/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» (далі – Позивач, ТОВ «Метротунельпроект») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі – Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0050871208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 року позов задоволено частково – визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0050871208 в частині нарахування штрафу у розмірі 20 655,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 року повернуто вперше подано ГУ ДФС у м. Києві у січні 2018 року апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Апелянтом подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. п. 10, 12, 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 186 КАС України у редакції, що була чинною до 15.12.2017 року, а саме – пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Так, при поданні апеляційної скарги, Апелянтом не було дотримано вимог ч. 2 ст. 186 КАС України, а саме – пропущено десятиденний строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України у редакції, яка була чинною на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови ГУ ДФС у м. Києві отримало 04.01.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 15.01.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії суду першої інстанції 07.05.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що направлене останнім 07.03.2018 року на адресу ГУ ДКС України у м. Києві платіжне доручення про сплату судового збору виконано лише 21.03.2018 року, а тому, оскільки копію ухвали про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги Відповідачем не отримано, у той час як Апелянтом вживалися необхідні заходи щодо сплати судового збору, наявні правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 року у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків, який ухвалою суду від 22.02.2018 року було продовжено. При цьому лише 16.04.2018 року судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги. Тобто, Київським апеляційним адміністративним судом було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги – більше двох місяців.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було зазначено Апелянтом у клопотанні про поновлення строку, платіжне доручення від 07.03.2018 року №618 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду від 14.12.2017 року, було виконано органами Державної казначейської служби України 21.03.2018 року. Водночас у період до 16.04.2018 року не було подано до суду апеляційної інстанції. При цьому твердження Апелянта про те, що ухвалу про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не було направлено останньому судом оцінюється критично, оскільки, по-перше, копію ухвали суду від 22.02.2018 року Відповідачем отримано 28.02.2018 року (а.с. 75), по-друге, направлене 12.03.2018 року клопотання про продовження строку на усунення недоліків було розглянуто судом 16.04.2018 року, про що постановлено ухвалу (а.с. 79-81).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДФС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метротунельпроект» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Степанюк