Постанова № 74027863, 10.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1433/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Транс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ВГО" до управління інфрастуктури Київської обласної державної адміністрації, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Кіо-Транс" про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ВГО" звернувся до Київського окружного адміністративного суду, пред'явивши вимоги до управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 24.03.2017 р. №4-од "Про визнання договору таким, що втратив чинність".

Свої вимоги обґрунтував тим, що спірний наказ, яким була припинена дія договору від 04.09.2012 р. №120708-67 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, видано з порушенням ст.651 ЦК України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.09.2012 р., між позивачем та Київською обласною державною адміністрацією був укладений договір №120708-67 про організацію перевезень пасажирів на автобусному приміському маршруті №306 "Крюківщина-Київ АС "Дачна".

24.03.2017 р., наказом відповідача №4-од цей договір визнано таким, що втратив юридичну силу.

На противагу чого, позивач стверджує, що цей договір є чинним, оскільки наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 11.06.2013 р. №473 про анулювання ліцензії ТОВ "Кіо-Транс" про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №306 "Крюківщина-Київ АС "Дачна" залишено без змін, тому він має всі законні підстави для здійснення перевезень пасажирів за вказаним автобусним маршрутом. З посиланням на норми ст.651 ЦК України та Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 р. №1081, вважає, що припинення дії господарського договору №120708-67 від 04.09.2012 р. можливе лише з підстав п.6.2 Договору та, у випадках, встановленихпп.3 п.55 Порядку.

Наведене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 24.03.2017 р. №4-од "Про визнання договору таким, що втратив юридичну силу" є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Статтею 44 цього ж Закону передбачено, що організація проведення конкурсу та встановлення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтованої структури парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

Відповідно до ч.8 ст. 44 Закону "Про автомобільний транспорт" перевізник-переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України. Процедуру підготовки та проведення такого конкурсу визначено Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081.

Організатор визначає вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного заcобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

За приписами положень пункту 53 та Порядку №1081 організатор укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з умовами визначеного конкурсу.

У договорі (дозволі) визначаються умови перевезень на рейсі (рейсах) та/або маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об'єкта конкурсу. Строк дії договору, який укладається, або дозволу, який видається за результатами конкурсу, становить п'ять років. Дія договору (дозволу) не може бути достроково зупинена в частині відносин щодо обслуговування окремих маршрутів та/або виконання окремих рейсів, а тільки на весь об'єкт конкурсу. Організатор має право, в тому числі, достроково розірвати договір (позбавити дозволу) автомобільного перевізника в разі порушення ним умов договору (дозволу) і укласти договір (надати дозвіл) з автомобільним перевізником, який брав участь у відповідному конкурсі і посів друге місце, та/або іншого, який уже працює на відповідному напрямку; у разі визнання недійсним, зупинення чи скасування судом рішення конкурсного комітету чи договору (дозволу) укласти договір (надати дозвіл) один раз на строк до трьох місяців автомобільному перевізнику для здійснення перевезень, обумовлених об'єктом конкурсу.

Контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора, -п.56 Порядку №1081.

Порядком №1081 встановлені підстави для розірвання договору перевезення пасажирів загального користування.

Підстави для розірвання договору №120708-14/1 від 19.05.2015 також містяться в самому договорі.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на вид договору як адміністративний, порядок його укладання, дії та розірвання унормовано ЦК України, Порядком та власне, самим договором.

Підстава, яка була зазначена у наказі від 24.03.2017 р. №4-од для його припинення, вказаними нормативно-правовими актами не передбачена.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в.о начальника управління інфраструктури, приймаючи спірний наказ вийшов за межі наданих йому Положенням про управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації повноважень.

Враховуючи, що Управлінням інфраструктури Київської обласної державної адміністрації видано наказ від 24.03.2017 №4-од "Про визнання договору таким, що втратив чинність" за відсутності повноважень та у спосіб, який не передбачений законом, то такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і було вірно враховано судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Транс" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2018.