Постанова № 74027754, 16.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15119/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно - правового контролю України» до Національної академії статистики, обліку та аудиту про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно - правового контролю України» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно - правового контролю України» звернулася у суд із позовом до Національної академії статистики, обліку та аудиту, у якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відмові в задоволенні запиту на інформацію та у ненаданні запитуваної інформації; стягнути з відповідача компенсацію витрат на правову допомогу та на оплату судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не було надано запитувану інформацію.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відмові в задоволенні запиту на публічну інформацію та у ненаданні запитаної інформації. Стягнуто з Національної академії статистики, обліку та аудиту на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. У стягненні з відповідача компенсації витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішення суду умотивовано тим, що відповідач, будучи розпорядником публічної інформації, щодо якої зроблено запит, свої обов'язки згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» не виконав, відповідну інформацію не надав.

Відмовляючи позивачу у стягненні компенсації витрат на правову допомогу, місцевий суд виходив із того, що чинний станом на час розгляду справи КАС України відносить до судових витрат лише витрати на правничу допомогу адвоката, тоді як позивач просив відшкодувати витрати на підставі договору про надання юридичних послуг від 13.06.17 р. з фахівцем у галузі права ОСОБА_2, що станом на час розгляду справи до витрат на правничу допомогу не відносяться.

Не погоджуючись із судовим рішенням в частині відмови у стягненні з відповідача компенсації витрат на правовому допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду у цій частині та ухвалите нове, а саме: стягнути з відповідача на його користь компенсацію витрат на правову допомогу, у зв'язку із підготовкою позовної заяви відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 13 червня 2017 року у розмірі 2400 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених витрат на правову допомогу, тому у суду першої інстанції були всі підстави задовольнити вимогу позивача щодо компенсації таких за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, предметом апеляційного перегляду в даному випадку є рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні з відповідача компенсації витрат на правовому допомогу. У іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що 11.04.2017 Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» звернулась до Національної академії статистики, обліку та аудиту із запитом про надання інформації, яка є предметом суспільного інтересу, у вигляді належним чином засвідчених копій документів, а саме: статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; ліцензії на провадження ВНЗ освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатки до них; сертифікат про акредитацію освітньої програми ВНЗ; витяг (відомості) ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; структуру ВНЗ, перелік структурних підрозділів та робочих органів ВНЗ із зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників; Правил прийому до ВНЗ у 2017 році; положення про приймальну комісію ВНЗ на 2017 рік; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ на 2017 рік; переліку та вартості платних освітніх та інших послуг, які надаються ВНЗ та його структурними підрозділами; плану роботи ВНЗ у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Листом №289 від 21.04.2017 відповідач відмовив у задоволенні запиту на інформацію, посилаючись на те, що Національна академія статистики, обліку та аудиту не є розпорядником інформації, оскільки не фінансується з державного і місцевого бюджетів, також позивачу не надано згоду Міністерства освіти і науки України вести спостереження за роботою приймальних комісій. Окрім того, повідомлено, що відповідач своєчасно та у повному обсязі розміщує необхідну інформацію та документи на офіційному сайті.

Уважаючи таку відмову протиправною, у листопаді 2017 року позивач звернувся у суд із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягненні компенсації витрат на правову допомогу, місцевий суд керувався ч. 2 ст. 134 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) та зазначив, що чинна на час розгляду справи редакція КАС України відносить до судових витрат лише витрати на правничу допомогу адвоката, у той час як витрати на підставі договору про надання юридичних послуг з фахівцем у галузі права станом на час розгляду справи до витрат на правничу допомогу не відносяться.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України (в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-2 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено, що розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами підлягає саме правнича допомога адвоката, а не правова допомога фахівця у галузі права.

Однак, на момент надання позивачу правової допомоги за вказаним договором та подання позовної заяви діяла інша редакція КАС України, яка передбачала віднесення до витрат, пов'язаних з розглядом справи - витрати на правову допомогу, до яких віднесені витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, що могли бути присуджені за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених витрат у зв'язку з поданням даного адміністративного позову позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 13 червня 2017 року, акт передачі - прийому наданих правових послуг, правової допомоги відповідно до вказаного договору від 06.11.2017 року, платіжне доручення №64 від 10.11.2017 року на суму 2400 грн., виписку із банку від 13.11.2017 року про операції.

Так, відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) виконавець зобов'язаний надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги щодо усного та письмового консультування, підготовки позовної заяви до адміністративного суду, а також здійснення інших необхідних процесуальних дій.

Відповідно до акту виконаних робіт від 06 листопада 2017 року загальна кількість годин послуг становить 5 годин, разом вартість усіх робіт згідно цього акту за витрачені 5 години роботи, складає 2400 грн. із розрахунку 1 година роботи 480 грн.

Оплата за послуги підтверджується платіжним дорученням від 10 листопада 2017 року з призначенням платежу - згідно договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 13 червня 2017 року.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році з 01 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1600 гривень.

Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу у 2017 році не повинен перевищувати 640,00 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

За умовами договору про надання правової допомоги вартість однієї години роботи становить 480, 00 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

З урахуванням викладеного, судова колегія уважає, що при укладенні договору від 13 червня 2017 року та оплаті отриманих послуг позивач мав право на відшкодування вказаних витрат у випадку ухвалення судового рішення на його користь, що дало підстави для виникнення законних та обґрунтованих сподівань на їх відшкодування та було прямо гарантоване процесуальним законодавством, чинним на момент вчинення відповідної процесуальної дії, а тому відповідні витрати позивача у зв'язку із поданням позовної заяви підлягають відшкодуванню.

Частинами 1, 3 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку відповідачем по справі, не на користь якого ухвалено судове рішення, є юридична особа, яка формально не є суб'єктом владних повноважень, проте є розпорядником публічної інформації і суб'єктом делегованих повноважень, у зв'язку з чим суд вважає за можливе при вирішенні питання про розподіл судових витрат вирішити питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат.

Також, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2400 грн., який було сплачено позивачем згідно квитанції № 66 від 13.03.2018 року.

Відтак, доводи апеляційної скарги у частині витрат на правову допомогу спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, яке прийнято у цій частині з порушенням норм процесуального права.

Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року в частині відмови у стягненні витрат на підставі договору про надання юридичних послуг підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 34, 139, 243, ч. 2 ст. 311, 316, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно - правового контролю України» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року у частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу скасувати.

Стягнути з Національної академії статистики, обліку та аудиту витрати на правовому допомогу відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 13 червня 2017 року у розмірі 2 400 грн. (дві тисячі чотириста грн.)

У решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Національної академії статистики, обліку та аудиту на користь Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400 грн. (дві тисячі чотириста грн.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 16 травня 2018 року.)