Постанова № 74027744, 16.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12594/16 Головуючий у першій інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Михайлюк-Філімонової Є.В.

представника відповідача - Мостової М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: просп. Перемоги, 148/1 у Святошинському районі м.Києва; визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 р. №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходу, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем"; покладення обов'язку щодо забезпечення виконання рішення суду на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задовольнив. Застосував заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем", розташованих за адресою: просп. Перемоги, 148/1 у Святошинському районі м.Києва. Обов'язок забезпечення виконання рішення суду поклав на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було винесено припис №228 від 25.04.2016 року суб'єкту господарювання про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з вказаним приписом відповідачу визначено 21 порушення, які необхідно усунути, і строки їх виконання: 25.05.2016/25.06.2016 року.

В подальшому, позивачем проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Під час зазначеної перевірки було виявлено 17 порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету міністрів України №444 від 26.06.2013 року "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";

- двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівель (приміщень);

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками "Вихід";

- шляхи евакуації захаращені меблями, обладнанням та різними матеріалами;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту;

- приміщення складу не обладнане автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5.-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння;

- складські (підсобні) приміщення не відділені протипожежними дверима з межею вогнестійкості ЕІ60;

- допускається зберігання горючих матеріалів в складському приміщенні, яке не має віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення;

- серверна не відділена протипожежними перешкодами відповідно вимог ДБН В.1.1.-7- 2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";

- приміщення серверної не обладнані системою автоматичного пожежогасіння;

- пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- автоматична пожежна сигналізація знаходиться в непрацездатному стані;

- не надано договір на технічне обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації, системою пожежогасіння, системою димовидалення та системою оповіщення.

Дані порушення зафіксовані в акті перевірки № 116 від 28.07.2016 року, який отримано операційним директором ТОВ "Пі.Ді.Ем" та підписано без зауважень.

Оскільки на думку позивача виявлені порушення загрожують життю та здоров'ю людей, він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, розташованих за адресою: просп. Перемоги, 148/1 у Святошинському районі м.Києва.

З приводу даних спірних правовідносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).

Частиною четвертою ст. 4 Закону визначено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною сьомою ст. 7 Закону передбачено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних положень законодавства, контролюючий орган повинен звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства на підставі виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Як убачається з акту перевірки, за результатами перевірки ТОВ "Пі.Ді.Ем" за адресою: просп. Перемоги, 148/1 у Святошинському районі м.Києва, виявлено 17 порушень вимог Правил пожежної безпеки, які, на думку суду першої інстанції, з яким погоджується й суд апеляційної інстанції, можуть призвести до виникнення пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, доводи апелянта про те, що ним було усунуто вказані порушення вимог правил пожежної безпеки, що, на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених апелянтом, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.

Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України (в редакції чинній на момент подання позову), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки № 116 від 28.07.2016 року порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

Водночас, суд вважає доречними посилання апелянта на відсутність в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції способу виконання останнього.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС)

Враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс постанову з додержанням норм матеріального права, проте у резолютивній частині рішення не зазначив спосіб виконання останнього, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в резолютивній частині.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пі.Ді.Ем" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року змінити, додавши до резолютивної частини пункт 4 в такій редакції: " Визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом - Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 16.05.2018 року.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев