Постанова № 74027728, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7167/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС по відношенню до ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» щодо вирішення питання про складання Висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету;

- зобов'язати Київську міську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України відповідних сум сплаченого ПДВ та ввізного мита та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Однак, відповідачем було надано витяг з АСМО «Інспектор», з якого вбачається, що станом на 18 березня 2016 року у ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» (код ЄДРПОУ) наявний податковий борг 6120 грн. 65 коп. Відтак, при неповерненні сум коштів з відповідного бюджету, відповідач діяв у відповідності до вимог статті 43 Податкового кодексу України, у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було надано всебічну та повну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» є вітчизняним виробником засобів індивідуального захисту, зокрема шоломів кулезахисних.

ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» та компанія «DSM DYNEEMA B.V.» 13 травня 2015 року уклали Контракт №13-0515 на поставку Товарів.

12 червня 2015 року ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» подало до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100270001/2015/248165 від 12 червня 2015 року.

В графі 31 даної митної декларації вказано наступний опис товарів: «Нетканний матеріал з синтетичного волокна, з поверхневою щільністю понад 150г/м2, в рулонах. НВ2 полотно (СВМПЭ) ПОНАД ВИСОКО МОЛЕКУЛЯРНИЙ ПОЛІЕТИЛЕН ВИСОКОЇ МІЦНОСТІ - 10 890,00 КГ. (постачається в рулонах), характеристики: матеріал виготовлення-100% (СВМПЭ); завтовшки - 0,2-0,Змм; щільність 261г/м2; ширина - 1,6м; довжина у рулоні - 100м; з покриттям. Використовується у виробництві бронежилетів. Для цільового призначення по заказу Міністерства оборони України на період проведення АТО. Виробник: DSM DYNEEMA B.V. Країна виробництва: Нідерланди (NL). Торгівельна марка: DYNEEMA.» В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД) - 5603141000.

30 червня 2015 року Київська міська митниця ДФС приймала рішення про визначення коду товару №КТ-100000000-0072-2015, яким змінила графу 31 ВМД №100270001/2015/248165 від 12 червня 2015 року «Опис товару»: «Товар №1. Тканини, зазначені у примітці 9 до розділу XI: «НВ2 полотно (СВМПЗ) високої міцності», що являє собою матеріал, який складається з чотирьох шарів (без покриття, що може бути виявлено неозброєним оком) паралельно розташованих монониток з поліетилену, накладених одна на одну, з'єднаних між собою за допомогою клею. В окремих шарах, відносно один одного, нитки орієнтовані перпендикулярно. Торгівельна марка: «DYNEEMA». Виробник: «DSM DYNEEMA В.V.», NL». Окрім того, вказано значення графи 33 ВМД «Код товару», як 5407300000.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року була залишеною без змін, визнано протиправним та скасовано зазначене вище рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015.

Як наслідок була скасована зміна коду УКТ ЗЕД з 5603141000 на 5407300000.

01 березня 2016 року скаржник звернувся до Київської міської митниці ДФС з заявою від 29 лютого 2016 року щодо повернення надмірно сплачених сум митних платежів внаслідок скасування рішення про зміну коду товару.

31 березня 2016 року позивач отримав лист за вих. №1953/10/26-70-19-01 від 18 березня 2016 року, в якому відповідач зазначив про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Приписи п.п. 43.1-43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У відповідності до, зокрема, статті 43 ПК України, наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

Зі змісту пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 випливає, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Пунктами 2-4 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який втратив чинність на підставі наказу Мінфіну України та Міндоходів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин регламентувалися затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №882/1188).

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Згідно п. 7 Порядку №882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

Приписи п. 10 Порядку №882/1188 визначають, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, викладених в постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-21а14, від 12 листопада 2014 року у справі №21-201а14, від 03 листопада 2015 року у справі №826/1661/14, від 03 лютого 2016 року у справі №826/72/15, від 09 лютого 2016 року у справі №21-286а14, в ухвалі від 08 лютого 2016 року у справі № 818/3285/14 дає підстави для висновку, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю. Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Як зазначалося вище, 01 березня 2016 року позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою щодо повернення надмірно сплачених сум митних платежів, у зв'язку із скасуванням рішення про заміну коду товару, що відповідає вимогам Порядку. Листом від 18 березня 2016 року №1953/10/26-70-19-01 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що на виконання судового рішення відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення від 23 березня 2016 року №2122/10/26-70-19-02, відповідно до якого рішення від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015 є відкликаним згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року.

Таким чином, Київська міська митниця ДФС зобов'язана була внести зміни до митної декларації та не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В порушення своїх зобов'язань Київська міська митниця таку заяву позивача проігнорувала та не виконала.

В подальшому позивач звернувся з відповідною скаргою на таку бездіяльність Київської міської митниці ДФС до Голови ДФС України ОСОБА_3 У своїй відповіді - листі про розгляд скарги від 06 травня 2016 року №10241/6/99-99-79- 01-01-15 Голова ДФС України ОСОБА_3 зазначив про чітку необхідність виконання судового рішення, зокрема «митниця з урахуванням висновків суду має прийняти відповідне рішення та у разі відсутності підстав для оскарження в судовому порядку має внести відповідні зміни до митних декларацій, за якими здійснювалось митне оформлення, та здійснити повернення надміру сплачених митних та інших платежів у встановленому порядку».

Таким чином, Голова ДФС України підтвердив та надав чітке розпорядження посадовим особам Київської міської митниці ДФС (лист також був адресований на адресу відповідача) вжити обов'язкових заходів щодо складання висновку про повернення з Державного бюджету України відповідних сум сплаченого ПДВ та ввізного мита та подачі його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Незважаючи на таке розпорядження Голови ДФС України та повторне звернення позивача до Київської міської митниці ДФС про поновлення його порушених прав від 18 травня 2016 року №226), яке було також проігнороване, жодних дій відповідачем вжито не було.

Посилання відповідача на той факт, що нібито у позивача на час розгляду звернення про повернення надміру сплачених коштів існувала заборгованість із сплати податків вбачається суду необґрунтованим, оскільки навіть якщо й такий факт мав місце, то відповідач у своїй відповіді на звернення про такі обставини не повідомив. Крім того, суд вважає недоведеним факт наявності такого боргу у позивача, оскільки надані відповідачем з цього приводу докази не є належними та допустимими в розумінні КАС України. Зокрема, роздруківка з внутрішньої бази платників податків відповідача не є документом, що підтверджує наявність у апелянта узгодженого податкового боргу.

Щодо посиланні відповідача на дискрецію повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Відповідно до рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно виконання адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може виконувати з певною свободою. Тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин.

Разом з тим, рішення суду - це не лише «папір», на якому викладено правову позицію. Це правозастосовчий акт, який породжує відповідні наслідки з орієнтиром на встановлення справедливості в межах дії верховенства права. Отже, воно має бути передусім правовим, справедливим, законним та ефективним. Фактично для ефективного вирішення публічно-правових спорів створено адміністративну юстицію.

Аналізуючи положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкт владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Враховуючи правову природу дискреційних повноважень, можна дійти висновку, що в разі скасування судом як незаконного рішення про визнання коду товару єдиним варіантом для відновлення порушених прав позивача є прийняття законного рішення про визначення вірного коду товару та повернення переплачених суб'єктом декларування грошових коштів. У цьому випадку митниця не реалізує дискреційні повноваження, а приймає єдине безальтернативне законне рішення. Будь-яких інших варіантів правомірної поведінки у зазначених правовідносинах у фіскального органу немає.

Таким чином, особі буде надано ефективний судовий захист її прав та позитивно вирішено її питання без невиправданих зволікань.

Крім того, твердження відповідача щодо можливості включення позивачем суми надміру сплачених митних платежів до податкового кредиту є необґрунтованим та жодними доказами всупереч вимог статті 77 КАС України не підтверджено, враховуючи, що контроль за дотриманням вимог податкового законодавства віднесено до повноважень органів ДФС України.

Зазначаємо, що в даному рішенні всі посилання на нормативно-правові акти були здійснено в їх редакції, чинній на час звернення позивача з відповідною заявою до відповідача.

Враховуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" дотримано всі вимоги, визначені ПК України, Порядком з метою повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових коштів платнику податків, у той час коли, Київською міською митницею Державної фіскальної служби України протиправно не було підготовлено висновок про повернення відповідних коштів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про допущення контролюючим органом протиправної бездіяльності, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні п. 43.5 статті 43 ПК України щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" суми надмірно сплачених коштів, зокрема у не поданні відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України підготувати висновок про повернення позивачу відповідних сум коштів з бюджету.

Таким чином, колегія суддів з доводами апелянта погоджується, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було не повно встановлено фактичні обставини справи, не надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято необґрунтоване рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Відтак, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" сплатило судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 1378 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9912 від 07 липня 2016 року, а за подання апеляційної скарги - у розмірі 2067 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3383 від 02 квітня 2018 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" щодо вирішення питання про складання Висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету.

Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України відповідних сум сплаченого ПДВ та ввізного мита та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у м. Києві

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" (ЄДРПОУ 31778043) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 445 (три тисячі чотириста сорок п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.