Постанова № 74027709, 16.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа №242/718/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Василенко Л.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/718/18 (головуючий І інстанції Капітонова В.І.), яке складено в повному обсязі 23 березня 2018 року у м.Селидове, за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі-відповідач, апелянт), в якому просив скасувати постанову ОВПП ДФС України про накладення на нього адміністративного стягнення від 22 грудня 2017 року, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилається на те, що 22 грудня 2017 року у його відсутністю заступником начальника Офісу ВПП ДВС України винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП. Вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення № 520 від 12 грудня 2017 року за вчення правопорушення за несвоєчасну сплату зобов'язань з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 223968,22 грн., в результаті чого винесено рішення № 0000705008 від 01 грудня 2017 року. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправним та протизаконним, а постанова про накладення адміністративного стягнення є такою, що підлягає скасуванню, оскільки його було запрошено не для складання протоколу та надання пояснень, а лише для формального підписання. Крім того, у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у визначений в запрошенні час, складається акт, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у відповідному журналі. Водночас, зазначений акт не був надісланий, а в протоколі № 521 інформація про факт неявки щодо дати та номеру акта відсутня. Крім того, позивач вважає, що його було притягнуто до адміністративної та визнано винним у діях, що ставляться в вину іншій посадовій особі. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не прийнято до уваги того факту, що не погоджуючись з рішенням Офісу великих платників податків ДФС № 0000705008 від 01 грудня 2017 року позивачем було подано скаргу на зазначене рішення до ДФС, яку 17 січня 2018 року залишено без задоволення. Не погодившись із вказаним рішенням ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 01 лютого 2018 року направлено позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду про скасування податкового рішення від 01 грудня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, постанову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. скасовано, а провадження у справі закрито. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без присутності ОСОБА_1 Доказів того, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи 22.12.2017 року суду не надано.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач. Звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що збір на ЄСВ нараховується при виплаті заробітної платні, є обов'язковим і у відповідності до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За п.8 ст.9 Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 11 статті 9 Закону України №2464-VI передбачено, що посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть в тому числі адміністративну відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2017 року Харківським управлінням ОВПП ДФС України складено протокол про адміністративне правопорушення № 520 про притягнення ОСОБА_1, генерального директора ОКП «Донецьктеплокомуненерго», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КупАП за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску в розмірі 223968,22 грн.

Постановою ОВПП ДФС України від 22 грудня, складеною за результатом розгляду протоколу від 12 грудня 2017 року № 520 та доданого до нього рішення № 0000705008 від 01 грудня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені через несплату ЄСВ, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020,00 грн.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів правомірність, законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень. Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без присутності ОСОБА_1 . Доказів того, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи 22.12.2017 року суду не надано.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що порушення відповідачем процедури розгляду справи було предметом аналізу ЄСПЛ, який у справі «Стрижак проти України», рішення від 8 листопада 2005, заява N 72269/01 в § 40, 41 зазначив, що заходи повідомлення у цій справі не були достатньою мірою забезпечені і, таким чином, заявник був позбавлений можливості надати свої аргументи під час публічного слухання у Дніпропетровському обласному суді. На думку Суду, це слухання було важливим, беручи до уваги той факт, що відповідачем у цій справі був заступник голови цього суду.

Суд вирішує таким чином, що тут було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмову національних органів повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку притягнення посадової особи до відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є важливим для позивача, оскільки таке притягнення може бути підставою для більш несприятливих наслідків, як то кваліфікація «повторності» (при наступному порушенні) або застосування висновків такої постанови при розгляді справи в поряду адміністративного судочинства.

При таких обставинах суд вважає, що недотримання податковим органом процедури належного повідомлення та належного розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При таких обставинах суд дійшов правильного висновку про скасування постанови та закриття провадження по справі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/718/18- залишити без задоволення.

Рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/718/18- залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано 16 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

Л.А.Василенко