Постанова № 74027663, 16.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа № 812/1667/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Сухарька М.Г., Шишова О.О.,

секретар судового засідання Романченко Г.О.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (повний текст складено 26 січня 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/1667/17 (суддя в 1 інстанції – Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь у антитерористичній операції,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – Управління), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року на суму грошового забезпечення за вказаний період;

- стягнути з Управління на користь ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі грошового забезпечення за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 30.07.1994 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 15.09.2017 проходив службу в Управлінні. В період з 23.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 15.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області, про що свідчить довідка Управління від 17.10.2017 № А-10165.

Оскільки Національна поліція України по виконанню своїх функцій та завдань є правоохоронним органом, позивач стверджує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” йому мала виплачуватись винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення. У період з 07.11.2015 по 31.01.2016 позивач проходив службу, брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, у відпустці в цей період не перебував, але перебував на лікарняному, проте винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний період відповідачем не нарахована та не виплачена. Розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 за розрахунком позивача складає в сумі грошового забезпечення за вказаний період.

Управління адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення від 08.12.2017 № 747/111/28-2017, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити у зв’язку з необґрунтованістю (арк. спр. 40-43). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив таке.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” та наказ Міністерства Оборони України від 02.02.2015 № 49 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” регламентували порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам та не поширювались на поліцейських. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 розповсюджується саме на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів. Відповідно до статті 80 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIІI “Про Національну поліцію” (далі – Закон № 580-VIІI) види спеціальних звань поліцейських розділені на три категорії, а саме, молодшого, середнього, вищого складу поліції. Поняття особи рядового та начальницького складу міститься в Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, яке, в свою чергу, регламентувало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліціонерів) та ніяким чином не застосовується до поліцейських. В лавах поліції відсутні спеціальні звання саме осіб рядового та начальницького складу, а тому посилання позивача на той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 поширюється на поліцейських, є хибною. Кабінетом Міністрів України не вносилось будь-яких змін до постанови від 31.01.2015 № 24 у зв'язку з прийняттям № 580-VIІI. У разі, якщо суд прийде до висновку, що на позивача розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24, необхідно встановити обставини, чи відповідає позивач у сукупності вимогам, визначеним у пункті 5 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49: залучений до проведення АТО; перебуває у підпорядкуванні (виконує завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебуває у районі проведення АТО. За твердженням відповідача, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 встановлено виплату грошової винагороди.

Також, відповідач звернув увагу суду, що відповідно до Положення про Головне управління Національної поліції в Луганській області, затвердженого наказом Голови Національної поліції України від 06.11.2015 № 29, Управління фінансується за рахунок Державного бюджету України, однак відповідач фінансування на виплати винагороди в спірний період не отримував. В свою чергу, порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції саме поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських” (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 38). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 259 затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій. Зазначений наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та повинен застосовуватись з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських”. Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції в період з 07.11.2015 по 04.02.2016 (дата опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 38) для поліцейських був не врегульований. Виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 04.02.2016. Тобто, заборгованість щодо виплати позивачу винагороди за участь в антитерористичній операції у відповідача відсутня. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 812/1667/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Управління на користь ОСОБА_2 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі 15664,66 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Рішення мотивоване тим, що позивачеві відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 31.01.2016, загальна сума якої становить 15664,66 грн. Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції не входить до складу грошового забезпечення, яке отримував позивач під час проходження служби в поліції, а є окремою державною соціальною підтримкою. Також, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції проігнорував те, що позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду. Також, зазначено, що вирішуючи спір щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, суд першої інстанції не перевірив правомірність дій та рішень відповідача, не надав їм належної правової оцінки, не з’ясував, чи були перераховані бюджетні кошти на рахунок відповідача для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у спірний період, чи мав право відповідач проводити заявлені позивачем виплати за рахунок інших платежів, хоча з’ясування зазначених обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 07.11.2015 по 31.01.2016 проходив службу на посаді слідчого Головного управління Національної поліції в Луганській області, про що свідчать лист від 09.11.2017 № 4227/111/19-2017, виданий Головним управління Національної поліції в Луганській області (арк. спр. 13).

На підставі довідки від 17.10.2017 № /-10165 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97 комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України прийнято рішення від 21.08.2015 № 16/І/ХІІІ/171 про надання ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій (арк. спр. 9).

На підставі рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 21.08.2015 № 16/І/ХІІІ/171 позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серія МВ № 028722 від 28.09.2015 (арк. спр. 8).

Відповідно до довідок про грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби в Управлінні від 23.11.2017 № 1017/111/22-2017 (арк. спр. 56) у межах спірних правовідносин позивачу за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 5264,00 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 6580,00 грн;

- за січень 2016 року в 6580,00 грн.

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно з довідкою управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 23.11.2017 № 1017/111/22-2017 за спірний період позивачу не нараховувалась (арк. спр. 56).

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016.

Статтею 1 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено населенні пункти Луганської області.

Дію вказаного Розпорядження було зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Наведені розпорядження втратили чинність на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція також включені населенні пункти Луганської області.

Таким чином, Луганська область є територією проведення антитерористичної операції.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст.13 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (далі - Закон № 638-IV) передбачено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 638-IV, в редакції чинній до 06.06.2015, передбачено, що за рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб’єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону № 638-IV, в редакції чинній до 28.12.2015, передбачено, що за рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб’єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв’язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

У відповідності до абзацу першого п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», в редакції чинній до 03.02.2015, установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, зокрема, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання вказаної Постанови прийнято Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2014 року за № 939/25716, пунктом першим якого передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Відповідно до абзацу першого п. 2 вказаного Наказу винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Доказів винесення стосовно ОСОБА_2 вказаних наказів в період з 07.11.2015 до 31.01.2016 до судів першої та апеляційної інстанції надано не було.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва)

Пунктом 3 вказаної Постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1.

Згідно з п. 1 додатку 1 до вказаної Постанови визначено, що в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції розмір винагороди складає 100 відсотків місячного грошового забезпечення. При цьому, підставами для виплати винагороди є безпосередня участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Таким чином, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за наявності відповідних підстав.

На виконання п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» Наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 року за № 135/26580, який діяв в період включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції.

Відповідно до абзацу першого п. 4 розділу І вказаного Порядку, передбачено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Пунктом першим розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Пунктом третім розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Таким чином, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО, а тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у п. 1 додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізму підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 638-IV, в редакції чинній до 28.12.2015, передбачено, що Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Закон № 638-IV передбачає залучення органів Міністерства внутрішніх справ України до боротьби з тероризмом, але не визначає певні умови та заходи, участь в яких вважається безпосередньою участю працівника органів внутрішніх справ в АТО.

Таким чином, факт залучення до проведення АТО не є достатнім підтвердженням безпосередньої участі в АТО.

До суду не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих пояснень, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 виконував завдання керівництва штабу АТО, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність лише довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.10.2017 № А-10165 не є належним та допустимим доказом постійної безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.18 в справі № 805-2527-17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень – 72403747).

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав для стягнення на користь ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 33, 292, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 812/1667/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь у антитерористичній операції – скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь у антитерористичній операції – відмовити.

Повне судове рішення - 17 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді М.Г. Сухарьок

ОСОБА_3