Ухвала суду № 74027038, 17.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/2033/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспожив служби в Чернігівській області (вул. 1 травня, 180, м. Чернігів, 14034) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (вул. Автозаводська,18, м. Київ, код ЄДРПОУ 37244754) про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспожив служби в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 11 частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог пункту 11 частини п’ятої статті 160, частин другої та третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- до позовної заяви не додано оригінал документа про сплату судового збору у порядку та розмірі, встановленому частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір”.

При цьому, позивачем заявлено клопотання про зменшення чи звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору у зв’язку з відсутністю коштів.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо, не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Також, відповідачем не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету для сплати судового збору за подання даного позову.

Перевіривши матеріали справи та клопотання позивача, суд приходить до висновку про відсутність умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, для звільнення, відстрочення або розстрочення позивачу сплати судового збору.

Так, підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмір, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, належною сплатою судового збору при поданні до суду суб’єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Вказані недоліки позивач може усунути у п’ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 11 частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

З огляду на викладене, вважає, що дану позову заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала. строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Позовну залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначені у мотивувальній частині рішення – 5 днів з моменту отримання ухвали суду.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає

Суддя І.І. Соломко