Рішення № 74026924, 16.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа № 823/1477/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

05 квітня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , в якому просить:

1) визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок або відмову у перерахуванні пенсії у зв’язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України нової схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році;

2) здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2018 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України №3723-ХІІ від 16.12.1993 “Про державну службу” в розмірі 80 відсотків заробітної плати на момент виходу на пенсію, виходячи із розміру посадового окладу 6700,00 за 6 групою оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017 “Питання оплати праці працівників державних органів (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №24 від 25.01.2018), що прирівняна до його посади (остання посада на державній службі, з якої призначено пенсію) відповідно до довідки Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації від 16.02.2018 №2 про складові заробітної плати на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” та підпункту 2 пункту 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 №426;

3) провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат;

4) звернути рішення суду до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач в супереч вимог чинного законодавства України протиправно не здійснив позивачу з 01.03.2018 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю, призначеної відповідно до ст. 37-1 Закону України №3723-ХІІ від 16.12.1993 “Про державну службу”, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” та підпункту 2 пункту 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 №426 в розмірі 80 відсотків заробітної плати державного службовця.

Відповідно до відзиву на позов поданого до суду 27.04.2018, відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову повністю оскільки, заява ОСОБА_1 розглянути згідно вимог Закону України «Про звернення громадян» та йому надана обґрунтована відповідь з посиланням на законодавство та викладенням мотивів відмови.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ у редакції, який діяв на вказану дату починаючи з 1994 року у розмірі 80% заробітної плати.

20.03.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо перерахунок пенсії з 01.04.2018 у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 21.03.2018 №12/Т-10 повідомив позивача, що для проведення даного перерахунку немає законних підстав.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою позивачеві також відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній адміністративній справі.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” у розмірі 80% заробітної плати.

20 березня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993 у зв’язку із затвердженням Кабінетом міністрів України схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.

21 березня 2018 року Головне управління надіслало позивачеві лист № 12/Т-10, відповідно до якого повідомило, що скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723-ХІІ. В свою чергу, у зв’язку з набранням чинності Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.

Підстав для розгляду вказаної заяви по суті немає, оскільки Законом України “Про державну службу” від 01.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а перерахунок пенсії непрацюючим державним службовцям Законом № 889 не передбачений.

Сама ж заява розглянута відповідно до статті 15 Закону України “Про звернення громадян” та надана відповідь.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” (в редакції на момент виходу позивача на пенсію), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України “Про державну службу” (в редакції до 01.05.2016) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

До 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців врегульовувалося вищезазначеними нормами Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця був встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” №865 від 31 травня 2000 року (далі - Постанова №865).

Відповідно до п. 4 Постанови №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України “Про державну службу”, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Пунктом 5 Постанови № 865 було встановлено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним на момент призначення пенсії, позивачу було передбачено право на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини змінилось.

Так, у Закон України від 28.12.2014 № 76-VІІІ “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих атів України”, який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України “Про державну службу” і викладено цю норму у такій редакції “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі - Постанова №1013) з 01.12.2015 підвищено посадові оклади працюючим державним службовцям. Цією ж постановою виключено п. 4 Постанови № 865, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким така призначена відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Враховуючи вищенаведене, чинним законодавством регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено перерахунку пенсії державного службовця, у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Крім того, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VІІІ) та втратив чинність Закон України №3723-VІІІ.

Згідно з ст. 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” виключено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, що визначена Законом України “Про державну службу”, а на час звернення позивачки за перерахунком пенсії втратила чинність стаття 37-1 Закону № 3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців, і Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 № 889, який набрав чинності з 1 травня 2016 року, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням посадових окладів, а тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292, відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України “Про державну службу” встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям.

Водночас, зазначена постанова Кабінету Міністрів України, також не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі “Ейрі проти Ірландії” прийшов до висновку, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі “Кйартан Асмундсон проти Ісландії” від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Великода проти України” від 03.06.2014, зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на викладене, у Пенсійного фонду на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.

Разом з тим, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка ним отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії (20.03.2018), не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку позивачу.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 23.01.2018 у справі № 745/458/16-а (К/9901/1748/18).

За таких обставин, у задоволенні позовної вимоги позивача про здійснення ОСОБА_1 з 01.03.2018 перерахунку та виплати пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 “Про державну службу”, слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у зв’язку із затвердженням кабінетом Міністрів України схеми посадових окладів на посадах держаної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 5 статті 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як свідчать матеріали справи, 20 березня 2018 року позивач звернувся до Головного управління із заявою, в якій, посилаючись, зокрема, на статтю 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, просила здійснити перерахунок пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993 у зв’язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державний органів у 2018 році.

Однак, відповідачем не прийнято жодного рішення, передбаченого частиною 5 статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року 1058-IV, а лише надіслало лист № 12/Т-10 від 21.03.2018, який має інформаційний характер.

Окрім того, в самому листі № 12/Т-10 від 21.03.2018 відповідач зазначає, що заяву ОСОБА_1 від 20.03.2018 про перерахунок пенсії розглянуто відповідно до статті 15 Закону України “Про звернення громадян”, в той час як позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у порядку Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року 1058-IV, а відтак Головне управління, не прийнявши рішення про відмову в перерахунку пенсії, проявило свою бездіяльність, яка в даному випадку є протиправною.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв’язку із затвердженням Кабінетом міністрів України схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) на користь ОСОБА_1 ((вул. Іллєнка (Горького), 88, кв. 73, м. Черкаси, 18006, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) судовий збір в розмірі 342 (триста п’ятдесят дві ) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко