Рішення № 74026909, 16.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 673/98/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, гарантованої ч. 5 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, за 2016 рік;

- зобов'язати управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати з урахуванням сплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є учасником бойових дій. Зазначає, що має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Вказує, що у 2016 році мав би отримати щорічну допомогу до 5 травня у розмірі 5650,00 грн. Проте в травні 2016 року відповідачем було виплачено грошову допомогу за 2016 рік в розмірі 920,00 грн. В березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок виплаченої йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати з урахуванням сплаченої суми допомоги. Проте 28 березня 2017 року позивач отримав письмове повідомлення відповідача №120/01-26, в якому було роз'яснено, що виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни проводиться управлінням соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації у розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 визначено, що разова грошова допомога до 05 травня учасникам бойових дій в 2016 році становить 920,00 гривень, тому саме в такому розмірі позивачу було виплачено вказану допомогу.

На підставі вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою суду від 17.04.2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 травня 2018 року ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації подало відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року в розділ III Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" внесено зміни, якими статті 12-17 доповнено новим видом пільг - виплата до 5 травня щорічної разової грошової допомоги в розмірі від 3 до 10 мінімальних пенсій за віком, в тому числі учасникам бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до вище зазначеного закону позивачеві виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 920 грн., у розмірі, який було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги”. Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28 грудня 2014 року № 79-УІІІ було внесено зміни до Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, що діють ще з 1 січня 2015 року. Згідно з ним право встановлювати розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України. Вказує, що згідно з п.63 Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнений пунктом 26, яким установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дане положення Закону України неконституційним не визнавалося. Законом України про Державний бюджет визначаються видатки держави на поточний бюджетний рік на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ч.2 ст.95 Конституції України). Отже, щорічна разова грошова допомога у 2016 році позивачеві виплачувалась згідно чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД № 307854, виданим 25.05.2015 року.

В травні 2016 року позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у сумі 920,00 грн.

06.03.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації із заявою, в якій просить нарахувати та виплатити йому невиплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у сумі 4730,00 грн.

ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації № 120/01-26 від 28.03.2017 року позивачу повідомлено, що у 2016 році порядок виплати такої грошової допомоги та її розміри визначено Постановою Кабінету Міністрів від 02.03.2016 року №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Встановлені зазначеною постановою Кабінету Міністрів України розміри щорічної разової допомоги у 2016 році визначені виходячи із обсягів бюджетних призначень на цю мету.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Згідно частини першої статті 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02.03.2016 року №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” відповідно до пункту 1 якої установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.

Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “ОСОБА_3 проти України” висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

Із набуттям чинності Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28 грудня 2014 року Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Судом взято до уваги, що позивачу була нарахована та виплачена разова грошова допомога за 2016 рік у розмірі 920,00 гривень відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач здійснюючи позивачеві нараховування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920,00 гривень, діяв правомірно, оскільки вказана виплата за 2016 рік здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 “Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 30.01.2018 року по справі № 577/4097/17 (К/9901/1333/17).

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 32200, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до ОСОБА_2 соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації (вул. Миру, 39, м. Деражня, Хмельницька область, 32200, код ЄДРПОУ 03198405) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_4 "Згідно з оригіналом" ОСОБА_4