Рішення № 74026857, 16.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1170/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія управління МВС України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, викладену у листі № 15/2-4975 від 28.12.2017 року;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішень судів повторно звернувся з заявою (рапортом) та відповідним пакетом документів до третьої особи з метою нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги. В свою чергу ліквідаційна комісія УМВСУ в Хмельницькій області сформувала та направила висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності. Однак, в січні 2018 року від ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області на адресу позивача надійшов лист разом із копією листа МВС України про повернення матеріалів і відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 року. Вважаючи дії МВС України щодо повернення матеріалів з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги протиправними, та такими що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Справа розглянута справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також в клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

10 квітня 2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при розгляді заяви ОСОБА_1 Міністерство внутрішніх справ України діяло в межах та у спосіб передбачений чанним законодавством України, оскільки встановлення ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 відбулося 16 липня 2012 року, а повторний огляд із встановлення ІІ групи інвалідності проводився 09 червня 2015 року, що перевищує встановлений Порядком №850 дворічний термін, внаслідок чого відповідач вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Представник ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представника ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з цього приводу з боку третьої особи, у відповідному судовому засіданні протокольною ухвалою від 14.05.2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

На виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду та Вінницького апеляційного адміністративного суду, що набрали законної сили у справі № 822/1579/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа на стороні відповідача - Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, Ліквідаційна комісія управління МВС України в Хмельницькій області відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” №565-ХІІ від 20 грудня 1990 року, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі – Порядок №850), сформувала та направила висновок до МВС України щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності.

Листом №15/2-4975 від 28.12.2017 року за підписом директора департаменту фінансово-облікової політики МВС України ОСОБА_2 матеріали ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності повернуто з відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав того, що первинне установлення ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 відбулося 16 липня 2012 року, а повторний огляд із встановлення ІІ групи інвалідності проводився 09 червня 2015 року, що перевищує встановлений Порядком №850 дворічний термін.

На адресу позивача 11 січня 2018 року ліквідаційною комісією УМВСУ в Хмельницькій області направлено лист № 28/121/29/05-2018 разом із копією листа МВС України №15/2-4975 від 28.12.2017 року про повернення матеріалів і відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно Порядку №850.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Частиною 6 ст.23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові^ міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання ст.23 Закону №565-ХІІ, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850. Вказана постанова набрала чинності 31 жовтня 2015 року та є чинною на момент вирішення даного спору судом.

Згідно підп.2 п. Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у п.8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Наведена норма імперативно вказує що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, підстави для відмови у виплаті грошової допомоги перераховані у п.14 Порядку №850, згідно якого, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Крім вищенаведених підстав щодо відмови у виплаті грошової допомоги, п.14 Порядку №850 не передбачає.

Згідно листа №15/2-4975 від 28.12.2017 року, МВС України з посиланням на п.4 Порядку №850 відмовило у виплаті грошової допомоги посилаючись на те, що встановлення ІІІ групи інвалідності позивачу відбулося 16 липня 2012 року, а повторний огляд із встановлення ІІ групи інвалідності проводився 09 червня 2015 року, що перевищує встановлений Порядком №850 дворічний термін.

Відповідно до п.4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

В п.4 Порядку №850 передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає, якщо він після повторного огляду отримав вищу групу інвалідності. Ця норма чітко передбачає право працівника на повторний переогляд протягом двох років, якщо для цього будуть підстави, але не обмежується двома роками.

Також відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 3 грудня 2009 року (що діяв на момент встановлення позивачу інвалідності II групи), повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один-три роки.

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлена інвалідність 16 липня 2012 року, дату чергового переогляду призначено на липень 2015 року. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 пройшов переогляд 09 липня 2015 року, що і підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0541412 від 09.06.2015 р., якою позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв'язку із вищенаведеним, посилання відповідача на п.4 Порядку №850, як на підставу відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховиний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним ті таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на протиправність відмови МВС України щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, а також те, що у разі повторного розгляду матеріалів позивача про призначення одноразової грошової допомоги не виключено прийняття протиправного рішення суб'єктом владних повноважень, що може призвести до необхідності повторного звернення до суду, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо нарахування і виплати такої одноразової грошової допомоги.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Беручи до уваги ст.13 Конвенції, яка вказує про те, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави_(п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Сhahal v. Тhе United Kingdom, (22414/93) [1996] ЕСНR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на наявність повторної відмови відповідача в затвердженні висновку щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності позивач не може реалізувати своє право на отримання такої одноразової грошової допомоги.

При цьому, необхідно враховувати, що при оцінюванні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд дотримується вимог ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправними дії МВС України, щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги у сумі 217275,00 грн., як такі що за змістом не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, з метою захисту прав позивача вимога ОСОБА_1 про зобов'язання МВС України, прийняти рішення щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до ст.23 Закону №565-ХІІ і Порядку №850 та виплатити її, також належить до задоволення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені обґрунтовано та правомірно, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Оскільки позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Гайдара, 4А, м. Городок, Городоцький район, Хмельницька область, 32000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017, код ЄДРПОУ 40108824) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності ( встановлення II групи інвалідності) під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, прийняти рішення щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3