Рішення № 74026781, 17.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 травня 2018 р. справа № 820/1285/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Корнієнко А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61146 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 року та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 року №Ф-0000041315;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 року №0000181315, №0000221315 та №0000201315.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що всі первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки, придбання товару в повному обсязі відображене в податкових накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі, сплата за придбаний товар підтверджується банківськими виписками, а також позивачем під час перевірки надавались видаткові накладні, докази транспортування товарів, довіреності на отримання товарів, тощо. Наявність первинних документів спростовує висновки акту перевірки, що є підставою для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 04.07.2006 р. отримав свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб – підприємців № 24800000000063570 від 04.07.2006 року, код основного виду економічної діяльності 46.90. На податковому обліку в ДПІ Київського району м. Харкова перебуває з 04.07.2006 року, реєстраційний номер № 248000000000. Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 визначено: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, зокрема оптова торгівля приладдям та запчастинами.

В періоді перевірки позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість та отримав у Київській ОДПІ м. Харкова Свідоцтво від 26.07.2006 року №81825128, індивідуальний податковий номер платника ПДВ: НОМЕР_1.

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, п.61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п75.1 ст.75, п.77.1 п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДФС у Харківській області №6873 від 17.11.2017р., та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, в період з 01.12.2017 року по 14.12.2017 року проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФО-П ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки складно акт від 21.12.2017 року №25305/20-40-13-15/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- в порушення п.167.1 ст. 167, п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України занижено податку з доходів фізичних осіб, який було утримано з сукупного доходу одержаного у 2016 році на суму 11975,51 грн.;

- в порушення ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% (2016 рік) встановлено заниження сум страхових внесків від суми чистого доходу за 2016 рік на суму – 19391,58 грн.;

- в порушення п 1.2 ст.16 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України занижено сплату Військового збору на суму 1322,15 грн.;

- в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не перераховано до бюджету ПДВ в сумі 18082,87 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 21.12.2017 року №25305/20-40-13-15/НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС в Харківській області винесені:

- рішення №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 19391,58 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1939,16 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 р. №Ф-0000041315, відповідно до якої відповідач вимагає сплатити недоїмку в сумі 19391,58 грн. з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 р. №0000181315, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання на 14969,39 грн (основний платіж – 11975,51грн, штрафна (фінансова) санкція – 2993,88 грн) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування;

- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 р. №0000221315, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання на 1652,69 грн (основний платіж – 1322,15 грн, штрафна (фінансова) санкція – 330,54 грн) з військового збору;

- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 р. №0000201315, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання на 22603,59 грн (основний платіж – 18082,87грн, штрафна (фінансова) санкція – 4520,72 грн. з податку на додану вартість.

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки, судом встановлено наступне.

В ході перевірки контролюючим органом встановлені факти реалізації товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 88143,55 грн. (без ПДВ), на придбання яких в ході перевірки не надані первинні документи (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні (банківські) документи. Згідно з поясненнями ФОП ОСОБА_3 від 07.12.2017р. (вх..№16329/ФОП) станом на 01.01.2014р. та 31.12.2016р. залишки товарно-матеріальних цінностей відсутні. Таким чином, ФО-П ОСОБА_3 в порушення вимог п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст.177 ПКУ безпідставно було включено до складу витрат суму витрат у загальному розмірі 88143,55 грн. Крім того, протягом перевіряємого періоду ФО-П ОСОБА_3 було закуплено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 108495,05 грн., але документи, які підтверджують реалізацію товарно-матеріальних цінностей не надано до перевірки. Умовного продажу вказаних товарів в деклараціях не зазначено. Таким чином, в порушення п. 198.5 ст.198 ПКУ ФО-П ОСОБА_3 занижено додаток на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 18082,87 грн.

Судом встановлено, що на всі реалізовані позивачем товари, наведені на сторінках 17-19 акту перевірки, в матеріалах справи містяться всі первинні документи на його придбання та подальшу реалізацію, а саме: договори, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, банківські виписки про сплату за безготівковим рахунком, податкові накладні від продавця та податкові накладні, виписані позивачем під час подальшої реалізації товару, зареєстровані належним чином в єдиному реєстрі.

Вказане спростовує твердження відповідача щодо відсутності факту придбання товару, що був реалізований позивачем.

Окрім цього, на аркушах 30-31 акту перевірки зазначено перелік товарів, які придбано позивачем, але не реалізовано. Судом, з наявних матеріалів справи встановлено, що видаткові, податкові накладні, підтверджують подальший продаж товарів, зазначених в акті, як непродані, що спростовує висновки перевіряючих.

Подальший продаж вказаного товару підтверджують податкові накладні, що були зареєстровані позивачем в єдиному реєстрі податкових накладних та включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість, що підтверджується наступним:

№ п\п Назва товаруКількість Ціна придбання, грн.Обсяг придбанняПродаж придбаного товару Податкова накладна, зареєстрована в ЄРПННазва покупця датаномер 123456781Пластина т/с 03114-150312Т15К6100303000,0017.12.20158ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»2Пластина т/с 061301539,9598,5019.02.20156ПАТ «ЛЗПК»3Пластина т/с 07130ВК81525,8387,0019.02.20156ПАТ «ЛЗПК»4Пластина т/с 10491 Т5К10465,61262,4429.05.201526ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»5Пластина т/с 24250 Т5К1018019,53510,0014.07.20154ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»6Пластина т/с 24790 Т5К1010028,52850,0016.12.201611ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»7Пластина т/с 01412 Т5К1045753375,0002.12.20162ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»8Пластина т/с 25150 Т5К10108,383,0013.04.20166ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»9Пластина т/с 01111-150408 ВОК712035700,0030.01.20156ПАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»10Пластина т/с 02251 Т5К10150253750,0006.09.20163ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»11Пластина т/с 10124-110408 Т5К102536,95923,7007.10.20157ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Куп,янськ»12Пластина т/с 20050 Т15К612169,892169,8909.10.201510ПАТ «Електротермометрія»13Пластина т/с 21090 Т15К6605300,0025.04.201611ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»14Пластина т/с 21270 ВК8154120,0010.02.20163ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»15Пластина т/с 21470 ВК810017,51750,0005.10.20161ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»16Пластина т/с 21470 Т5К103013,51350,0004.05.20161ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»17Пластина т/с 21470 Т5К10170132600,0009.09.2016 14.03.20167 6ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»18Пластина т/с 24130 ВК64010400,0004.05.20161ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»19Пластина т/с 24270 ВК810022,52250,0010.02.20163ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»20Пластина т/с 24790 Т5К1050284200,0006.09.20163ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»21Пластина т/с 25150 Т5К10308240,0013.04.20166ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»22Пластина т/с 25150 Т5К10408,35334,0014.03.20166ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»23Пластина т/с 25150 Т5К10508,3830,0010.02.20163ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»24Пластина т/с 34130 ВК820621240,0005.07.20161ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»25Пластина т/с 34170 ВК 85182910,0014.03.20166ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»26Чашка абраз.150 64С2180360,0029.12.201622ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»27Головка торц.10 (шестигран.)1061,5615,0025.05.201523ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо основа»28Круг абразивний 200х20х32 25А1390390,0029.12.201622ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»29Мітчик М20х1,52145,2290,4005.05.20152ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо основа»30Мітчик м 14479,78319,1205.10.20152ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Харків-сортувальний»31Пила стрічкова М12 34х1,1х5200 4/6223404680,0026.12.201616ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»32Пила стрічкова М12 41х1,3х5425 2/3225005000,0026.12.201616ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»33Плашка М10х1,0530150,0005.10.20152ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Харків-сортувальний»34Плашка М14х1642252,0005.10.20152ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Харків-сортувальний»35Пластина 05114-190616 т5к105030,91545,0014.03.201410ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод»36Пластина 13572 т15к6504,1205,0014.03.20149Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»37Пластина 13592 т15к6505,8290,0014.03.20149Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»38Пластина 02311 т5к105038,41920,0014.03.20149Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»39Пластина 67390 т5к10509,7485,0014.03.20149Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»40Столбик 16х16 р6м520161,23224,0012.03.20147ПАТ «Бердянські жатки»41Борфреза сферо-циліндр д128190,21521,6012.03.20144ПАТ «Нововолинський ливарний завод»42Борфреза сферо-циліндр д105182910,0012.03.20144ПАТ «Нововолинський ливарний завод»43Метчик м2010171,11711,0018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»44Сверло д51212120,0005.10.20152ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Харків-сортувальний»45Сверло д61514,1211,5018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»46Сверло д141050500,0018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»47Сверло д222155310,0018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»48Сверло д222155,1310,20 Не придбавалось та не продавалось49Микроментр 25-501407,3407,3018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»50Сверло д301385,1385,1018.03.201411ТОВ «Яготинський механічний завод»51Патрон ПС10179,879,8018.03.2014 11ТОВ «Яготинський механічний завод»52Круг абраз 250х32х32 зелен3250,8752,4027.03.201415ДП «Південна залізниця»53Пластина 01371, вк8607,1426,0016.06.20142ТОВ «Кіровоградський інструментальний завод «ЛЕЗО»54Різець прохідний упорний 32х20вк81072,11721,1007.10.20143Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»55Сверло д4209,5190,0020.10.201411ДП «Південна залізниця»56Сож (ЗОР)1110110,0004.11.20143ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо основа»57Пластина 20050т15к62008,31660,0018.11.20149Дочірнє підприємство «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш»58Головка шліфов циліндр абраз д40х401031310,0025.11.201416ДП «Південна залізниця» Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо основа» всьогохх108495,05ххх

З наведеного вбачається, що подальший продаж придбаного товару підтверджено позивачем в повному обсязі, а висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому судом встановлено, що акт перевірки містить протиріччя щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, а саме порушення щодо відсутності факту придбання товару та наявність факту його подальшої реалізації визначена по тому самому товару щодо якого встановлено його закупівлю та відсутність факту реалізації, що є взаємовиключними висновками.

Таким чином, перевіряючим здійснено висновок щодо наявності порушень позивача у зв’язку з одночасним запереченням або факту придбання або факту реалізації одного і того самого товару, при тому що наявні матеріали справи містять достатні та обґрунтовані докази фактів правомірного придбання та реалізації продукції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Судом встановлено, що первинні документи по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_3 з контрагентами під час придбання та подальшої реалізації товарів, оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 року № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичною сили.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено у ст.. 177 ПКУ.

Пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом ( виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Перелік витрат, дозволений для віднесення фізичними особами-підприємцями до витратної частини обліку, встановлений п. 177.4 ст.177 ПКУ.

Відповідно до вимог п. 177.4 ст.177 ПКУ (в редакції, чинній до 01.01.2015р.) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Кодексу.

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПКУ витрати операційної діяльності включають, зокрема: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, надання послуг, та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2,138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податків.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського Обліку та нарахування податку.

Законом України №71-УІІІ від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01.01.2015р. конкретизовано статтю 177 ПКУ.

Відповідно до п.п.177.4.1 п. 177.4 ст.177 ПКУ (в редакції з 01.01.2015р) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать, зокрема: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для з виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

З огляду на викладене, та враховуючи наявність первинної документації щодо придбання товару, який в подальшому було реалізовано та хибність висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутні порушення п.167.1 ст. 167, п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України та не допущено заниження податку з доходів фізичних осіб, який було утримано з сукупного доходу одержаного у 2016 році на суму 11975,51 грн., відповідно податкове повідомлення – рішення №0000181315 від 09.01.2018 року підлягає скасуванню.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальне обов’язкове соціальне страхування».

Єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток) ( п.п.7.1.2 п.7.1 ст.7 Закону України № 2464-УІ).

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено правомірність формування доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, суд приходить до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 року №Ф-0000041315.

Порядок справляння військового збору визначено п. 16-1 підрозділу 10 ПКУ, внесеними Законом України від 31.07.2014р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинність з 03.08.2014р.

Згідно з нормами п. 16-1 цього Кодексу встановлено наступне: « 1.1 Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2 Об’єктом оподаткування збором з 1 січня 2015 року є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), що отримані з джерел за межами України. 1.3 Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4 Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. 1.5 Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. 1.6 Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.».

З огляду на те, що судом встановлено відсутність порушень з блоку позивача при формуванні загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, суд приходить до висновку про необґрунтованість та необхідність скасування податкового повідомлення – рішення №0000221315 від 09.01.2018 року.

Згідно з п. 185.1. статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Судом встановлено, що в матеріалах справи мітяться докази, які в повній мірі підтверджують факт реалізації придбаної позивачем продукції, що свідчить про неправомірність винесення відповідачем податкового повідомлення – рішення №0000201315 від 09.01.2018 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, та як наслідок наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо його скасування.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України та правомірність винесення рішення №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 року №Ф-0000041315; податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 року №0000181315, №0000221315 та №0000201315.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем рішення №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 року №Ф-0000041315; податкові повідомлення-рішення від 09.01.2018 року №0000181315, №0000221315 та №0000201315 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61146 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень - рішень – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000191315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.01.2018 року та вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.01.2018 року №Ф-0000041315;

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.01.2018 року №0000181315, №0000221315 та №0000201315.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61146 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.05.2018 року.

Суддя Біленський О.О.