Рішення № 74026731, 16.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 травня 2018 р. № 820/2662/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В.

розглянувши у письмовому спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61085, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати п. 75 протоколу №24 від 08.04.2016р. рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не прийняті рішенні на комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги стосовно призначення (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”; зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно: ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року та зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 30 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1, проходив діючу військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

У 1985 році позивач отримав поранення пов'язану з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, внаслідок чого в подальшому отримав інвалідність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-УІ були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (надалі по тексту Закон № 2011-ХІІ), а саме: ст. 16 була викладена в новій редакції та доповнено Закон ст.ст. 16-1 - 16-4.

Згідно п.1 та п. 2 прикінцевих положень Закону від 04.07.2012 № 5040-УІ: цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року та встановити, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

На вимоги п. З Прикінцевих положень Закону від 04.07.2012 № 5040-УІ, Кабінет Міністрів України Постановою №975 від 25.12.2013р. затвердив Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги (надалі Порядок 975), який набрав чинності з 01.01.2014р.

Судом встановлено, що у 2015р. позивач звернувся с заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

На момент розгляду комісією питання призначення одноразової грошової допомоги і законодавством визначено право позивача на отримання зазначеної допомоги пп.1 п.6 Порядку 975 та пп.4.п.2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011- ХІІ, оскільки інвалідність позивачу встановлено після звільнення з військової служби з причини поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Харківським обласним військовим комісаріатом було направлено на адресу МОУ документи, щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Пунктом 75 протоколу №24 від 08.04.2016 р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум ОСОБА_1 було зроблено висновок про повернення документів позивача на доопрацювання, з мотивів, що позивачем не надано документ настання інвалідності в період проходження військової служби протягом 3-х місяців після звільнення.

Суд вказує, що п.п.4 п.2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ визначено право позивача на отримання зазначеної допомоги, оскільки інвалідність позивачу встановлено після звільнення з військової служби з причини поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Суд вказує, що згідно пп. б) п.1 ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з п.1 та п. 2 прикінцевих положень Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Судом зазначає, що стосовно позивача до набрання чинності Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-УІП не було прийнято жодного рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, а від так дія Закону від 6 квітня 2017 року № 2004-VIII 6 розповсюджується на позивача.

П.п. б) п.1 ст. 16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 6 квітня 2017 року) передбачено розмір одноразової грошової допомоги 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача визнати протиправним та скасувати п. 75 протоколу №24 від 08.04.2016р. рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України є законною, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не прийняті рішення на комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги стосовно призначення (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, то відповідачем було прийнято інше рішення, тобто бездіяльності з його боку не було, а тому в цій частині позов не може бути задоволений.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з’ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв’язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61085, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 75 протоколу №24 від 08.04.2016р. рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В. Зінченко