Рішення № 74026714, 08.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 р. № 643/283/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

З Московського районного суду м. Харкова до Харківського окружного адміністративного суду було передано адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень просить суд, з підстав протиправності рішення:

- скасувати незаконне рішення держреєстратора КП “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про державну реєстрацію за №33645794 від 31.01.2017 року;

- зобов'язати держреєстратора КП “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, на думку позивача, всупереч чинного законодавства за заявою неналежної особи, а також за наявності двух зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно перереєстрував квартиру АДРЕСА_2 з ОСОБА_4 на ОСОБА_1.

Відповідач, Державний реєстратор Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяла згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання відповідач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглядати справу без участі відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.01.2017 року до КП «Постачальник Послуг» Солоницівської селищної ради Дергачівського району звернувся ОСОБА_5 із заявою № 20769617 про скасування державної реєстрації права власності на квартиру № 27 по проспекту Ювілейному б. 42-Б в місті Харкові, що зареєстрована 26.03.2010 за ОСОБА_4.

Відповідачем в письмових поясненнях зазначено, що до заяви від 31.01.2017 № 20769617 заявником додано:

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2012 року по справі № 2-16265/10 про визнання недійсним договору дарування на квартиру № 27 по проспекту 50 річчя ВЛКСМ (нова назва - Ювілейний) б. 42-Б в місті Харкові укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом.

Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.10.2012 року по справі № 2-1435/2011 про зобов'язання міськБТІ міста Харкова анулювати право власності за ОСОБА_4, поновивши право власності на квартиру № 27 по проспекту 50 річчя ВЛКСМ (нова назва Ювілейний) б. 42-Б в місті Харкові за ОСОБА_1.

Ухвалу судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 03.04.2012 року по справі №2/2027/163/2012, відповідно до якої рішення Московського районного суду від 16.01.2012 року залишено без змін.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.08.2012 року, відповідно до якої ухвала апеляційного суду Харківської області від 03.04.2012 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2012 року залишені без змін.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна державним реєстратором Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №33645794 від 31.01.2017 року, на підставі якого право власності на квартиру № 27 по проспекту Ювілейному б. 42-Б в місті Харкові визначено за ОСОБА_1.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року (далі по тексту - Закон України №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України №1952-IV внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року (далі по тексту – Порядок №1127) визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закон України №1952-IV заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки; орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Положеннями п. 6 Порядок №1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до Цивільного кодексу України документами, що підтверджують повноваження повіреного є довіреність або договір доручення, укладений між довірителем та повіреним (ст. 1000, 1003 ЦК України).

Отже, відповідно до вищенаведених норм права, заяву про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути надано як особисто власником, іншим правонабувачем, стороною за правочином, за яким виникло право, так і уповноваженою на це особою. При цьому повноваження особи, уповноваженої діяти від імен власника, іншого правонабувача, від імені сторони за відповідним правочином, має бути підтверджене довіреністю або договором доручення, оформленими у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до заяви від 31.01.2017 року, наданої ОСОБА_5 до КП «Постачальник Послуг» Солоницівської селищної ради Дергачівського району, заявником у ній визначено ОСОБА_5. У графі - «Документ, що посвідчує особу» вказано: «паспорт».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що подання ОСОБА_5 заяви про скасування державної реєстрації прав власності на квартиру без надання документу, яким підтверджено, що він - ОСОБА_5- є особою, уповноваженою власником, або правонабувачем на вчинення дій щодо подачі заяви про скасування державної реєстрації права власності, є таким, що суперечить вимогам вищенаведених норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України №1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України №1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином, суд вважає, що обтяження речового права - права власності, та з огляду на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону, є безумовною перешкодою у проведенні реєстраційних дій щодо заявленого до державної реєстрації нерухомого майна.

Так, представником позивача надано до суду ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 року по справі № 820/1487/15, якою касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року без змін.

Предметом розгляду у справі №820/1487/15 було визнання протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у скасуванні запису.

У вищевказаній ухвалі зазначено, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно встановлена наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів запису в актуальному стані - обтяження нерухомого майна, право власності на який заявлено до скасування - АДРЕСА_3 на підставі: №10648188 - арешт нерухомого майна, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2010 року, власник - ОСОБА_4 та №12270827 - арешт нерухомого майна; заява про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомого майна, ухвала Московського районного суду від 7 березня 2010 року у справі №2/2027/2184/, суддя Задорожна А.М., власник - ОСОБА_1.

Вищий адміністративний суду України в ухвалі від 17.11.2015 року дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що обтяження речового права - права власності, та з огляду на п. 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є безумовною перешкодою у проведенні реєстраційних дій щодо заявленого до державної реєстрації нерухомого майна.

На час винесення оскаржуваного рішення вищевказані обтяження також існували, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що до відповідача з заявою про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень звернулась не належна особа, а оскаржуване рішення прийнято за наявності обтяжень речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку про скасування рішення Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію за №33645794 від 31.01.2017 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна, який поділено чи частку з якого виділено, або на об’єкти нерухомого майна, що об’єднано, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та відкриває закритий (закриті) розділ (розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні) реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

Таким чином, вищевказаним Порядком визначено дії відповідача щодо скасування рішенням суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Так, лише після отримання державним реєстратором набравшого законної сили рішення суду, у державного реєстратора виникає обов'язок щодо поновлення запису про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав, яка булла скасовано судом.

Отже, на час розгляду даної справи по суті права позивача в даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (61153, АДРЕСА_4) до Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 (смт. Солоницівка, вул. Сумський шлях, 11) про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію за №33645794 від 31.01.2017 року.

В частині позовних вимог щодо зобов’язання Державного реєстратора Комунального підприємства “Постачальник послуг” Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_3 поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 17.05.2018 року.