Рішення № 74026687, 10.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/280/18

10 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 17 501,00 грн. в т.ч.: по платежу адміністративні штрафи та інші санкції - 17000,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 17000,00 грн., пеня - 0,00 грн.); по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - 501,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 501,00грн., пеня - 0,00 грн.). Відповідачем в добровільному порядку не сплачено суму боргу, що і стало причиною звернення до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року прийнято до провадження та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Даною ухвалою відповідачу у справі встановлено 15-денний термін для подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06 березня 2018 року Тернопільським окружним адміністративним судом зроблено запит щодо доступу до персональних даних платника податку ОСОБА_1 до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області.

07 березня 2018 року через канцелярію суду надійшла відповідь із зазначенням фактичного місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1.

13 березня 2018 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача судове засідання було призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21 березня 2018 року о 10:00 год.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року судовий розгляд справи відкладено на 23 квітня 2018 року о 12:00 год, у зв'язку із неявкою представника відповідача. 23.04.18 ухвалою суду було знову відкладено розгляд справи через неявку представника позивача на 10.05.2018 року о 12:00 годині.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано відзив на адміністративний позов.

У відповідності до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання, призначене на 10 травня 2018 року о 12:00 год, представник позивача не прибув, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, дата народження - 28.07.1968р., перебуває на податковому обліку у Козівському відділенні Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до наказу №409 від 31.08.2015 року Головного управління ДФС в Тернопільській області було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. За результатами перевірки було складено акт № 000200 від 02.09.2015 року, з яким відповідач був ознайомлений.

Судом встановлено, що 17.09.2015 року Козівською ОДПІ Головного управління ДФС в Тернопільській області було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000002/19-08-22/НОМЕР_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а також на підставі вищевказаного акту перевірки встановлено порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів і пред'явлено відповідачу суму штрафних санкцій в розмірі 501,00 грн.

Згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 17 501,00 грн. в т.ч.: по платежу адміністративні штрафи та інші санкції - 17000,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 17000,00 грн., пеня - 0,00 грн.); по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - 501,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 501,00грн., пеня - 0,00 грн.).

Заборгованість по даному платежах виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нарахованого згідно рішення про застосування фінансових санкцій № 000002/19-08-22/НОМЕР_1 від 17.09.2015р. на загальну суму 17 000,00 грн. винесеного на підставі Акта перевірки від 02.09.2015р., яким зокрема встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, а саме продано одну пляшку пива «Микулинецьке», місткістю - 0,5л., по ціні - 9,00грн.

Окрім того, зазначене рішення про застосування фінансових санкцій від 17.09.2015р. було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку скарга від 29.09.2015р.(Вх. ГУ ДФС у Тернопільській області №А146/6), за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення від 19.10.2015р., яким залишено без змін рішення Козівської ОДПІ від 17.09.2015 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000,00 грн. (Вих. ГУ ДФС у Тернопільській області №236/6/19-00-10- 01-06/10468).

Судом встановлено, що платником було оскаржено рішення про застосування фінансових санкцій від 17.09.2015р. в судовому порядку. Так, правомірність рішення про застосування фінансових санкцій № 000002/19-08-22/НОМЕР_1 від 17.09.2015р. підтверджено рішеннями Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого Адміністративного Суду України, а саме:

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 року № 876/1842/16 апеляційну скаргу Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області - задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №819/3443/15 скасовано та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 26.06.2016 р. № К/800/13424/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 року - залишено без змін, рішення суду набрали законної сили.

Щодо платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів пред'явлено відповідачу 501,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 501,00 грн., пеня - 0,00 грн.).

Заборгованість по даному платежах виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0000712207 від 17.09.2015р. на загальну суму 501,00 грн. винесеного на підставі Акта перевірки від 02.09.2015р., яким зокрема встановлено, що розрахункову операцію на повну суму покупки проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ встановленого зразка, а також не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюється продаж товарів (послуг), без підтверджуючих документів, щодо їх походження.

Зазначене податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015р. було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку Скарга від 29.09.2015р.(Вх. ГУ ДФС у Тернопільській області №А 146/6), за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято рішення від 19.10.2015р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 на суму 501,00 грн. (Вих. ГУ ДФС у Тернопільській області №236/6/19-00-10-01-06/10468).

Не погодившись із наведеним вище платником було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015р. в судовому порядку. Так, правомірність податкового повідомлення-рішення №0000712207 від 17.09.2015р. підтверджено рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду, а саме:

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року № 876/1081/16 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено - без задоволення. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року у справі №819/3444/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Козівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з частиною 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон №481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій зокрема є:

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно із ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів зокрема у разі -, оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

При цьому слід враховувати, що Закон №481/95-ВР не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив правопорушення, в даному випадку торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензій (офіціант, бармен, продавець чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності суб'єктів господарювання, передбаченої частиною 2 статті 17 Закону N 481/95-ВР, є факт реалізації алкогольного напою без наявності ліцензії.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; за порушення, вчинене вперше застосовується фінансова санкція у розмірі 1 гривні.

Відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. ФОП ОСОБА_1 не є платником єдиного податку.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

У зв'язку з виникненням податкового боргу у відповідача, податковим органом у відповідності до ст. 59 ПК України надсилалась податкова вимога №525-23 від 17.11.2015 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 17 501 (сімнадцять тисяч п'ятсот одна) гривня 00 копійок:

по платежу адміністративні штрафи та інші санкції - 17000,грн. на р/р 31110106700282, код одержувача 37822731, МФО 838012, код бюджетної класифікації 21081103;

по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - 501,00 грн. на р/р 31112104700282, код одержувача 37822731, МФО 838012, код бюджетної класифікації 21080900.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 травня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.