Рішення № 74026663, 16.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. № 820/2672/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, (61098, м. Харків, вул. Переможців, б. 10 кв. 6) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, (61022, м. Харків, м-н. Свободи, б. 5, Держпром, 4 під. 6 пов.), про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №239/0-11 від 4 квітня 2018 року Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова «Про відмову в перерахунку пенсії».

- зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вкладкою №642649 до посвідчення громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1). Позивач вважає, що має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, починаючи з 01 жовтня 2017 року, Шевченківським управлінням Пенсійного фонду України, на думку позивача, йому неправильно нараховується та виплачується державна пенсія. Рішенням №239/0-11 від 04 квітня 2018 року Шевченківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області «Про відмову в перерахунку пенсії» відповідачем, на думку позивача, неправомірно відмовлено в перерахунку призначеної пенсії.

Вважає, що оскаржуване рішення порушує його право на соціальний захист, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 13 квітня 2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем до канцелярії суду 05.05.2018 року направлено відзив на адміністративний позов. У наданому до суду відзиві відповідач проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржуване у даній справі позивачем рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства у зв’язку з відсутністю, визначених законодавством підстав для проведення перерахунку з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року. Вказаного висновку відповідач дійшов у зв’язку з тим, що положення п.3 ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стосуються осіб, які приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЄС під час проходження дійсної строкової служби, а позивач в період з 01.05.1986 по 15.05.1986 виконував військовий обов'язок в запасі при проходженні зборів у військовій частині 15731. Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії.

Також звернув увагу суду на те, що, оскільки ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає право вибору особою, яка має право на таку пенсію, її обчислення, а саме: або відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», або за бажанням особи - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Управління не вправі самостійно проводити обчислення пенсії позивача, виходячи п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Згідно із п. 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Тому посилання ОСОБА_1 на те, що перерахунок його пенсії слід провести з 01.10.2017 (дата починаючи з якої застосовуються зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-УІІІ від 03.10.2017) є недоречним, оскільки із заявою в довільній формі позивач звернувся до Управління лише 26.03.2018.

Отже, на думку відповідача позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1, є собою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вкладкою №642649 до посвідчення громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується, що я є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) (а.с. 12). Копією довідки від 17.01.2012 року №63228 підтверджується, що позивач з 05.1986 року по 21.05.1986 року перебував у військовій частині №15731 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. (а.с. 14).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З матеріалів поданого позову вбачається, що позивач вважає, що, починаючи з 01 жовтня 2017 року Шевченківським управлінням Пенсійного фонду України йому неправильно нараховується та виплачується державна пенсія.

Матеріали справи свідчать, що 26.03.2018 року позивач звернувся до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м, Харкова із заявою довільної форми щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Управління листом від 04.04.2018 № 239/С-11 повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку. Відповідь надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та в строки передбачені цим Законом (а.с. 15-16).

У якості відмови відповідач посилається на те, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильній АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії,

розмір пенсії позивачу визначено відповідно Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011р. N 1210. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15.11.2017 року №851 з 01.10.2017 року передбачено проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що оскільки за матеріалами пенсійної справи позивача він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.05.1986 по 15.05.1986, оскільки виконував військовий обов'язок в запасі при проходженні зборів у військовій частині 15731, підстави для проведення перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851 - відсутні.

Відповідачем повідомлено, що розмір пенсії з 01.10.2017 року по теперішній час складає 4331,28 грн. (а.с. 16) Відповідач вважає, що пенсію позивачу обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.

На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,. інваліду 2 групи - у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Водночас ст. 59 вказаного Закону, урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-У визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив дійсну строкову службу у період з 17.04.1981 по 01.05.1983, що вбачається з військового квитка НУ № 4782324 (а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, з 05.08.1983 по 05.08.1987 позивач працював на Харківському заводі тракторних самохідних шасі.

Відповідачем повідомлено, що в матеріалах пенсійної справи знаходиться довідка, видана 12.02.1992 №51/4130 Архівом штабу Червонознаменного Київського військового округу (копія додається), підтверджуюча, що Позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи з 01.05.1986 по 15.05.1986 у військовій частині 15731.

Враховуючи вищезазначене, дійсну строкову службу позивач проходив у період з 17.04.1981 по 01.05.1983, а в період з 01.05.1986 по 15.05.1986 виконував військовий обов'язок в запасі при проходженні зборів у військовій частині 15731.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Зі змісту адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що в період з 01.05.1986 по 15.05.1986 виконував військовий обов'язок в запасі при проходженні зборів у військовій частині 15731., брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на вище вказане, враховуючи положення ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач на той час був на військових зборах, отже вважається військовослужбовцем.

Суд зазначає, що положеннями ст. 59 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 –ХІІ визначено порядок виплати пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 –ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Як встановлено судовим розглядом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З огляду на вище викладене та враховуючи обставини того, що позивач в розумінні положень ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 –ХІІ є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, то він відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вище зазначене та встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення відмову у перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме рішення від №239/0-11 від 4 квітня 2018 року Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, викладене у формі листа, було прийнято відповідачем без врахування усіх обставин, а відтак підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог позивача та скасування рішення №239/0-11 від 4 квітня 2018 року Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, як такого, що порушує права позивача.

Водночас, враховуючи протиправність вище вказаного рішення суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати та виплатити з 01.10.2017 ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (61098, м. Харків, вул. Переможців, б. 10 кв. 6) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, (61022, м. Харків, м-н. Свободи, б. 5, Держпром, 4 під. 6 пов.), про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №239/0-11 від 4 квітня 2018 року Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова «Про відмову в перерахунку пенсії».

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.