Рішення № 74026647, 17.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/592/18

17 травня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області до Фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (далі - позивач) з позовом, у якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) податковий борг в сумі 60103,52 грн., з них: 26069,35 грн. по платежу транспортний податок з фізичних осіб, 34034,17 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач станом на дату подання позову, має заборгованість перед бюджетом в сумі 60103,52 грн., а саме:

зі сплати транспортного податку в cумі 25000,00 грн. - основний платіж, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 1819031-13 від 30.06.2015 та 1069,35 грн. - пеня 26069,35 грн., нарахована у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки;

зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 34034,17 грн. (основний платіж).

Зазначена сума боргу відповідачем не сплачена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.04.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами прощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином у відповідності до вимог статті 126 КАС України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Повістки направлялись за як за адресою вказаною податковим органом так і за адресою наданою УДМС. Клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача чи відзиву на позов до суду від позивача не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ст.ст.205, 229 КАС України суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) перебуває на обліку в Теребовлянському відділенні Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Тернопільській області як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 60103,52 грн. в тому числі:

- по платежу транспортний податок з фізичних осіб - 26 069,35 грн. (основний платіж - 25 000,00 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 1 069,35 грн.).

- по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 34 034,17 грн. (основний платіж - 34 034,17 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.).

Так, заборгованість по транспортному податку виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення - рішення від 30.06.2017 №1819031-13 на суму 25000,00грн. Також, нараховано пеню у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки.

Заборгованість по платежу податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення - рішення від 30.10.2017 року №66385-13 на суму 34 034,17 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені ними, вважаються узгодженими.

Наявність у відповідача даної заборгованості підтверджується також наявними в матеріалах справи доказами: довідкою ГУ ДФС у Тернопільській області станом на 31.01.2018, розрахунками суми позовних вимог з податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; розрахунком пені по транспортному податку з фізичних осіб.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) п. 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України. Дане податкове зобов'язання сплачується протягом 60 днів з дати отримання податкового повідомлення-рішення

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

У редакції ст. 267 Податкового кодексу України, чинної на момент виникнення у позивача податкового зобов'язання щодо сплати транспортного податку, зазначено:

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування (пп.267.1.1. Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше -п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 Податкового кодексу України).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, - за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 (п.267.4 Податкового кодексу України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (ст.267.5.1 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп.267.6.2 ПК України).

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачу виставлялась податкова вимога №23735-23 від 11.11.2015, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.1 1 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535; 46003 Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1) до фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; адреса №1: АДРЕСА_1; адреса №2: АДРЕСА_2) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 60103,52 грн. з них:

- 26069,35 грн. по платежу транспортний податок з фізичних осіб на р/р 31413715700002 код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18011000.

- 34034,17 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на р/р 31414617700002 код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18010200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.