Рішення № 74026637, 11.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/244/18

11 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ярош О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дію, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дію.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_4, є інвалідом другої групи, інвалідність пов'язана з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.03.1993 року, та довідка МСЕК серії НОМЕР_2 від 21.06.2006 року. Як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, позивач підпадає під вимоги п.10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 25.10.2006 року ОСОБА_4, перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради в позачерговому списку за № 221, в контрольному списку ЧАЕС 1 категорії за №15, складом сім'ї 4 особи, про що свідчить відповідь на адвокатський запит від 17.08.2017 року. Тобто, позивач знаходиться на квартирному обліку більш ніж 11 років, що є грубим порушенням на думку ОСОБА_4 норм права та його конституційних прав. Це і стало причиною звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив в їх задоволенні відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи на стороні відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подавши через канцелярію суду пояснення, де зазначається, що у 2012 році з державного бюджету було виділено 2145 тис. гривень, з них використано 2113,4 тис. гривень на придбання житла для 7 сімей. Протягом 2013 року для забезпечення реалізації вищевказаної програми з державного бюджету було виділено та використано на закупівлю житла на вторинному ринку 1400 тис. гривень для забезпечення житлом 5 сімей. У 2014-2018 роках кошти на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Законами України „Про державний бюджет України" не передбачалися. Також представник третьої особи просив розглядати справу без його участі та прийняти об'єктивне рішення у даній справі.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, є інвалідом другої групи, інвалідність пов'язана з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.03.1993 року, та довідка МСЕК серії НОМЕР_2 від 21.06.2006 року.

Відповідно до п.10 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов.

Позивач, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, підпадає під вимоги п.10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд дослідив, що з 25.10.2006 року ОСОБА_4, перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради в позачерговому списку за № 221, в контрольному списку ЧАЕС 1 категорії за №15, складом сім'ї 4 особи, про що свідчить відповідь на адвокатський запит від 17.08.2017 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Пунктом 10 статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено позачергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян) та віднесені до категорії № 1.

Особи зазначені в цій статті, забезпечуються житловою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві Ради щорічно виділяють 15 % всього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності).

Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва такого житла здійснюється з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470 - житлові приміщення надаються в порядку черговості.

Черговість надання таких приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень).

Відповідно до пункту 1 статті 43 Житлового кодексу України, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Згідно положень ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З огляду на вищенаведене вбачається, що всі особи, які потребують поліпшення житлових умов і знаходяться в черзі перед позивачем, мають такі ж права, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як і позивач. Будь-якими перевагами один перед одним особи, які мають однакове право на позачергове одержання житла, законом не наділені.

Таким чином, надання житла позивачу без дотримання порядку черговості, суперечить чинному законодавству і порушує права інших осіб, включених до цього списку раніше, незважаючи на тривалість перебування позивача на квартирному обліку.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 p. № 1198 (далі - Порядок № 1198), визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку № 1198, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство надзвичайних ситуацій, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - розпорядники) відповідно до розподілу, затвердженого МНС.

Міністерство надзвичайних ситуацій здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з урахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на наведене, існування державної програми по забезпеченню чорнобильців житлом та здійснення її фінансування дасть правові підстави на забезпечення чорнобильців, в межах даної категорії житлом. Суд звертає увагу, що позивач серед даної категорії - ЧАЕС 1 категорії, складом сім'ї на 4 особи перебуває під №15. З огляду на наведене, існування державної програми по забезпеченню чорнобильців житлом та здійснення її фінансування дасть правові підстави на забезпечення чорнобильців, в межах даної категорії житлом. В списках осіб на отримання житла перед позивачем перебуває на обліку ще 2 сім'ї, які мають переважне право перед позивачем.

Аналізуючи статтю 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд звертає увагу на те, що Закон не говорить про те, що забезпечення жилою площею даної категорії громадян відбувається міськими радами. Місцеві ради повинні лише виділяти 15 відсотків усього збудованого житла .

Однак, уже довгий час в України згідно Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» (зміни з 01.01.2013р.), «Про інвестиційну діяльність» будується житло за кошти фізичних осіб-пайовиків, дольовиків. Площа усього збудованого житла належить на правах приватної власності пайовикам, а органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Якщо говорити про забезпечення позивача житлом не за державні кошти, то при виконавчому комітеті ОСОБА_4 перебуває як особа, яка потребує позачергового забезпечення житлом під №221.

Позивач не має привілейованого права на отримання житла перед іншими особами, які перебувають в даному списку учасники бойових дій, інваліди війни; громадяни, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання; особи, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість; діти-сироти та діти, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; громадяни, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення; діти-інваліди з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи воші можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя; сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; особи, обрані на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість тощо.

Суд звертає увагу, що жодних обґрунтувань чи доказів на підтвердження заявлених вимог позивач не надав. Яким чином виконавчий комітет Тернопільської міської ради порушив право на житло позивача, про яку відмову іде мова, чи звертався позивач на адресу виконавчого комітету про надання житла, чи отримано погодження осіб, які перебувають на квартирному обліку за попереднім порядковим номером на отримання житла позивачем ігноруючи їхні права на житло не вказано.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» позивач у встановленому порядку на адресу виконавчого комітету Тернопільської міської ради з приводу надання йому та членам його сім'ї житла не звертався. Документів визначених чинним законодавством та інформаційної карточки для отримання житла не подавав.

Забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 відбувається за спеціальними нормами. В контрольному списку (ведення даного списку чинним законодавством не передбачено. Він ведеться лише для визначення переліку пільговиків певної категорії і виділення коштів в розрізі кожної категорії - афганці, учасники ЧАЕС, інваліди війни, учасники бойових дій тощо) позивач перебуває під №15. Забезпечення даної категорії громадян відбувається за рахунок державних коштів відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 p. № 1198.

В позачерговому списку (перелік усіх пільговиків) при виконавчому комітеті позивач перебуває під №221. Дана категорія громадян забезпечується в іншому порядку, визначеному чинним законодавством як учасники ЧАЕС.

Відповідно до чинного законодавства розрахунок потреби жилої площі відбувається з урахуванням кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку та потреби осіб в отриманні додаткової жилої площі за станом здоров'я. Стверджувати про те, що протягом року з дня набрання рішення суду законної сили і на момент виділення житла не зміниться склад/кількість осіб, які потребують покращення житлових умов або буде встановлено наявність/відсутність інших обставин, які надають право на отримання додаткової жилої площі немає підстав.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на ту обставину, що пільгове забезпечення даної категорії громадян житлом здійснюється з державного бюджету за участю Міністерства надзвичайних ситуацій та Тернопільської обласної державної адміністрації, порушується право громадян на отримання житла, які включені до списку раніше.

Крім того, на виконавчий комітет Тернопільської міської ради відповідно до вимог ст. 15 ЖК України покладено обов'язок щодо ведення квартирного обліку, а не забезпечення житлом, відтак вимоги позивача є безпідставними.

Як вбачається з пояснень третьої особи на стороні відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації від 14.03.2018 року щорічно у державному бюджеті повинні передбачатись кошти на виконання бюджетної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються в межах коштів, передбачених законами про Державний бюджет України на відповідні роки, тобто виконання Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повністю залежить від фінансових ресурсів дохідної частини державного бюджету.

Судом встановлено, що у 2012 році з державного бюджету виділено 2145 тис. гривень, з них використано 2113,4 тис. гривень на придбання житла для 7 сімей. Протягом 2013 року для забезпечення реалізації вищевказаної програми з державного бюджету було виділено та використано на закупівлю житла на вторинному ринку 1400 тис. гривень для забезпечення житлом 5 сімей.

У 2014-2018 роках кошти на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Законами України „Про державний бюджет України" не передбачалися.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв'язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації про зобов'язання забезпечити житлом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 травня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.