Рішення № 74026631, 15.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа № 818/1474/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дюкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1474/18

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач) щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до вислуги, яка становить 29 років 08 місяців 09 днів згідно п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

- зобов'язати ГУ ПФУ у Сумській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років згідно п. “а” ст.12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в розмірі передбаченому п. “а” ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з часу настання права на таку пенсію тобто з 11.01.2018 року, нарахувати та виплатити зазначену пенсію.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 05.12.1990 по 16.11.1992 ОСОБА_1 проходив службу в збройних силах, з 03.07.1997 по 10.01.2018 проходив службу на різних посадах в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до наказу Державної установи “Сумський слідчий ізолятор” Північно- східного м: жрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 09.01.2018 №6/ОС-18 ОСОБА_1 з

10.01.2018 звільнений зі служби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (за власним бажанням).

Згідно довідки Державної установи “Сумський слідчий ізолятор” Північно-східного міжрегіонаї ьного управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 12.03.2018 №5/65-к, витягу з наказу Державної установи “Сумський слідчий ізолятор” Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання І кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від

09.01.2018 №6/ОС-18, послужного списку, трудової книжки, військового квітка станом на день звільнення вислуга позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України складає:

- в календарному обчисленні - 22 роки 05 місяців 25 днів;

- у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяць 19 днів.

ОСОБА_1 з особистою заявою звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення йому пенсії згідно п. “а” ст. 12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” оскільки вислуга років для призначення йому пенсії на час звільнення (10.01.2018) у пільговому обчисленні становить 29 років 08 місяців 09 днів, що, як вважає позивач, є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років та долучив відповідну довідку Державної установи “Сумський слідчий ізолятор” Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 12.03.2018 №’ 5/65-к з зазначенням вислуги років на день звільнення (у пільговому обчисленні 29 років 08 місяців 09 днів).

Листом від 29.03.2018 №1189/Л-11 відповідач повідомив позивача, що його вислуга на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 22 роки 5 місяців 25 днів і пенсія за вислугу років йому буде призначена відповідно до п. “б” ст. 12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, з урахуванням страхового стажу 28 років 01 місяць 25 днів. Також зазначено що до п. “а” ст. 12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки б місяців і більше. Зважаючи на зазначене, для визначення права на призначення пенсії враховується вислуга років у календарному обчисленні.

Позивач не погоджується з даною позицією відповідача та просить суд врахувати, що відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (військова служба у збройних силах). Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено “Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (далі по тексту - Порядок №393).

Таким чином, норми ст. 17-1 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин.

Враховуючи вишевикладене, позивач вважає, що відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин, з урахуванням обставин справи, відповідні норми чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що вимоги позивача не визнає з підстав викладених у письмовому запереченні (а.с. 33). Так, відповідач зазначає, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. а ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до п. а ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені з служби з 01 жовтня 2017 року по ЗО вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки 6 місяців і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 22 рік 05 місяці 25 днів, головним управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.

Таким чином, на переконання відповідача, позивач не набув право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 23 роки і більше.

Заслухавши пояснення представника позивача, позивача та представника відповідача , дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, в період з 05.12.1990 по 16.11.1992 ОСОБА_1 проходив службу в збройних силах. З 03.07.1997 по 10.01.2018 проходив службу на різних посадах в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (в тому числі і керівних: молодший інспектор відділу нагляду і безпеки УВП №116, інспектор відділу нагляду і безпеки УВП №116, старший інспектор відділу нагляду і безпеки Сумської виправної колонії (СВК) №116, начальник відділу нагляду і безпеки СВК №116, черговий помічник начальника СВК №116, оперуповноважений по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів оперативного відділу СВК №116, старший оперуповноважений оперативного відділу СВК №116, начальник оперативного відділу СВК №116, перший заступник начальника установи СВК №116, заступник начальника Сумського слідчого ізолятору, заступник начальника СІЗО з режиму охорони та оперативної роботи Державної установи «Сумський слідчий ізолятор»), що підтверджується копіями трудової книжки, послужного списку, військового квітка (а.с.10-22).

Відповідно до наказу Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно- східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 09.01.2018 №6/ОС-18 ОСОБА_1 з 10.01.2018 звільнений зі служби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно довідки Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 12.03.2018 №5/65-к, витягу з наказу Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 09.01.2018 №6/ОС-18, послужного списку, трудової книжки, військового квітка станом на день звільнення вислуга позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України складає:

- в календарному обчисленні - 22 роки 05 місяців 25 днів;

- у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяць 19 днів.

Після звільнення ОСОБА_1, відповідно до вимог пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернувся до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно- східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України із заявою щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України відповідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років. Вказані документи були підготовлені та надіслані до ГУ ПФУ в Сумській області.

Інформації щодо призначення пенсії позивачу не надходило.

16.03.2018 ОСОБА_1 з особистою заявою звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення йому пенсії згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» оскільки вислуга років для призначення йому пенсії на час звільнення (10.01.2018) у пільговому обчисленні становить 29 років 08 місяців 09 днів згідно «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» затвердженого Постановою КМУ від 17.07.1992 №393, що є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років та долучив відповідну довідку Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 12.03.2018 №’5/65-к з зазначенням вислуги років на день звільнення (у пільговому обчисленні 29 років 08 місяців 09 днів).

Листом від 29.03.2018 №1189/Л-11 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наданих документів Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України його вислуга на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 22 роки 5 місяців 25 днів і пенсія за вислугу років йому буде призначена відповідно до п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням страхового стажу 28 років 01 місяць 25 днів. Також зазначено що до п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки б місяців і більше. Зважаючи на зазначене, для визначення права на призначення пенсії враховується вислуга років у календарному обчисленні. (а.с.18).

Визначаючись з правовою позицією у даній справі суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п. «а» ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

...

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільненні мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (військова служба у збройних силах).

Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військовеї служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі по тексту - Порядок №393).

Згідне п. З Порядку № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової

служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах:

в) один місяць служби за півтора місяця:

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції;

г) один місяць служби за сорок днів:

- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально - виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально - трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальні жах для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби мігшії, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно МіністерстЕОм внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням служби безпеки, Міністерством оборони;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Керуючись вищезазначеними нормами чинного законодавства, періоди служби позивача, визначені послужним списком, повинні бути зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п.п. «в», «г» п. З Порядку № 393.

Відповідно до послужного списку та трудової книжки, позивач у період з 05.12.1990 по 16.11.1992 проходив службу в збройних силах, з 03.07.1997 по 10.01.2018 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі на різних посадах (в тому числі і керівних).

При виході на пенсію посадовими особами Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України згідно послужного списку позивача, військового квітка, трудової книжки та відповідно до вимог Порядку №393 було розрахована вислуга років позивача на день його звільнення: у календарному обчисленні: 22 роки 05 місяців 25 днів та у пільговому обчисленні: 29 років 08 місяців 09 днів, що підтверджується відповідною довідкою.

Крім того, реалізація права працівниками на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою КМУ від 17.07.1992 №393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги (правова позиція висловлена ВАСУ в ухвалі від 03.03.2015 у справі №К/800/10030/13).

Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону, ГУ ПФУ в Сумській області посилається на те, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Тому, оскільки позивач на дату звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 23 роки та 6 місяців, то він “нібито” не має права на призначення такої пенсії в розумінні п. «а» ст. 12 Закону, а лише має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону

Так, ТУ ПФУ в Сумській області буквально трактує ст. 12 Закону в частині існування в ній словосполучення «календарних років». При цьому не звертаючи увагу на те, що вказана стаття Закону має назву «умови призначення пенсій за вислугу років», тобто містить норми, які є загальними при застосуванні до спірних правовідносин, що склалися між ним та позивачем.

Відповідач не застосовує до спірних правовідносин відсилочну норму, що міститься в ст. 17-1 Закону, яка передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Таким чином, норми ст. 17-1 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин.

Враховуючи вишевикладене, відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин, з урахуванням обставин справи, відповідні норми чинного законодавства.

Відповідач порушив права та інтереси позивача не призначивши йому пенсію за вислугу років з урахуванням вислуги років більше 23 років 6 місяців, оскільки при призначенні пенсії за вислугу років позивачу згідно п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» позивачу буде призначена пенсія у меншому розмірі (згідно п. «б» ст. 13 Закону - за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років -1 процент відповідних сум грошового забезпечення) ніж при призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (згідно п. «а» ст. 13 Закону - за вислугу 20 років - 50 процентів, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення).

Відповідач протиправно відмовив відповідачу щодо призначення йому пенсії за вислугою років згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки зі змісту Закону від 9 квітня 1992 року Ле 2262-ХІІта Постанови Кабінету Міністрів України від її липня 1992 р. № 393 вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги.

Крім того, нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Дана правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 у справі К/800/46432/14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017у справі К/800/8083/17.

Відповідач призначаючи пенсію відповідачу відповідно до п. «б» ст. 12 Закону, не враховуває норму, що міститься в ст. 17-1 Закону про те, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яко. затверджено Порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, чітко визначений і ст.17-1 Закону прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст. 12 Заїкону як норму загальну, а статті 17-1, 17-2 Закону і Постанову КМУ від 17.07.1992 .№393 - як спеціальну.

Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі по тексту - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової с лужби, та деяких інших осіб", подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерстіа оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інші, у яких вказані особи проходили службу.

Відповідно до пункту 17 Порядку, право приймати рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії, покладено на орган, що призначає пенсію (Пенсійний фонд України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від б липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення трава на її призначення.

Отже, після надходження відповідних документів з Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про призначення пенсії позивачу, відповідач зобов'язаний був призначи ти останньому пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону, оскільки, як вище вказано, позивач має більше 29 років вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону є вислуга 23 роки та б місяців.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ в Сумській області про призначенні пенсії позивачу відповідно до п. «а» ст. 12 Закону є протиправною.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комун альних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї позиції у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, правомірними та, віджповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до вислуги, яка становить 29 років 08 місяців 09 днів згідно п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, 40034, РНОКПП НОМЕР_1) за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі передбаченому п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з часу настання права на таку пенсію тобто з 11.01.2018 року, нарахувати та виплатити зазначену пенсію.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.05.2018 року.

Суддя О.М. Кунець