Ухвала суду № 74026511, 16.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 травня 2018 року

м. Рівне

№817/1315/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2018 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2018 №ВП56312589 в частині стягнення з позивача виконавчого збору.

Суд звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачають можливість подання до адміністративного суду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

За приписами ч.1 ст.287 КАС України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця здійснюється шляхом подання до адміністративного суду відповідного позову.

Тому, позивачу з метою оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача належить подати до суду саме позовну заяву.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем до скарги не додано документ про сплату судового збору та не зазначено у скарзі про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, у скарзі, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №526/256/15-ц, позивач зазначив, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір сплачується.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 по справі №526/256/15-ц суд вважає хибними, оскільки вона була прийнята по справі, розгляд якої здійснювався за правилами цивільного судочинства.

Так, ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Із аналізу вказаних норм права слідує, що сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, прийнятого відповідно до ЦПК України, можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця шляхом подання відповідної скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

При цьому, згідно з ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674), подання такої скарги не є об'єктом справляння судового збору.

Разом з тим, із змісту скарги та доданих до неї документів слідує, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця при виконанні судового рішення по адміністративній справі встановлені ст.287 КАС України.

Частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства, здійснюється сторонами виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом подання до адміністративного суду відповідної позовної заяви.

В даному випадку, суд звертає увагу, що за приписами ч.1 ст.3 Закону №3674 за подання до суду позовної заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

З огляду на вказане, за подання даної скарги до суду позивачу належало сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із змісту прохальної частини скарги слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а тому за подання даної скарги до суду останньому належало сплатити судовий збір в сумі 1762грн.

Також, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Всупереч вимогам вказаної норми, позивачем не додано до скарги доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу її копії та копій доданих до неї документів.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Разом з тим, станом на день подання позивачем даної скарги до суду Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, тому адреса електронної пошти відповідача vpvr.rivne@gmail.com, зазначена позивачем в скарзі, не є його офіційною електронною адресою в розумінні КАС України.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки скарги шляхом подання до суду:

- позовної заяви, оформленої з урахуванням вимог ст.ст.160, 161, 287 КАС України;

- документа про сплату судового збору в сумі 1762грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.