Рішення № 74026509, 17.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3090/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції (Саратське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та податкові повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції (Саратське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про:

скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №92-17 від 09.02.2017р.;

скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про опис майна у податкову заставу №363/П/15-32-17-01-06 від 15.02.2017р.;

скасування податкових повідомлень-рішень Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції (Саратське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є власником жодного об’єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на який може бути нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України. Відповідно до запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань підприємницька діяльність позивача була припинена 20.03.2014р. Окрім того, позивачем не було отримано податкове повідомлення-рішення про сплату податку як фізичною особою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об’єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ? нежитлової будівлі – кафе «Валентина» та нежитлова будівля магазин, у зв’язку з чим, позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України. (а.с.58-60)

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд вирішив за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

Згідно Державного реестру речових прав на нерухоме майно станом на 27.10.2017р. ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ? нежитлової будівлі – кафе «Валентина», що розташоване в Одеській області, Саратський район, с. Петропавлівка, пров. Центральний 1, загальною площею 163,5 кв.м. (за договором купівлі-продажу №5664 від 21.12.2000р.) та нежитлова будівля магазин за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Першотравнева, буд. 21 «а», загальною площею 115,6 кв.м.

Арцизькою ОДПІ Головним управлінням ДФС (Саратське відділення), прийняті 30.06.2016р. податкові повідомлення-рішення:

- №389-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нерухомості - 1 290,67 грн. (а.с. 92)

- №388-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нерухомості 9,13 грн. (93)

ГУ ДФС в Одеській області сформовану податкову вимогу №92-17 від 09.02.2017р. про сплату податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов’язанням – 1 299,80 грн. (а.с.10)

Рішенням в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 №363/П/15-32-17-01-05 від 15.02.2017р. відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1). (а.с.9)

Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно п.п. 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Судом встановлено, що станом на 27.10.2017р. згідно Державного реестру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1належить на праві приватної спільної часткової власності ? нежитлової будівлі – кафе «Валентина», що розташоване в Одеській області, Саратський район, с. Петропавлівка, пров. Центральний 1, загальною площею 163,5 кв.м. (за договором купівлі-продажу №5664 від 21.12.2000р.) та нежитлова будівля магазин за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Старосілля, вул. Першотравнева, буд. 21 «а», загальною площею 115,6 кв.м. (за договором купівлі-продажу №2983 від 14.11.1996р.) (а.с.83-84)

Відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пунктом 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно до пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Беручи до уваги те, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об’єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 належало у 2015 році на праві приватної спільної часткової власності ? нежитлової будівлі – кафе «Валентина» та нежитлова будівля магазин, у зв’язку з чим, позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України.

У зв’язку з чим, Арцизькою ОДПІ Головним управлінням ДФС (Саратське відділення), прийняті 30.06.2016р. податкові повідомлення-рішення №389-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов’язання за 2015 рік за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нерухомості на суму 1 290,67 грн. та на суму 9,13 грн. (а.с. 92-93) Відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень позивачем вони були отримані особисто, що підтверджується відповідним підписом ОСОБА_1

Однак, у судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання (за вхід. №18431/17 від 27.06.2017р.) про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи, на розгляд якої поставити наступні питання: «Чи виконано підпис про отримання оригіналів податкових повідомлень-рішень №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. на податкових повідомленнях-рішеннях №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. ОСОБА_1 або іншою особою?».

Ухвалою суду від 06.12.2017р. призначено по справі №815/3090/17 судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). На вирішення експерта поставити наступне питання: підпис про отримання оригіналів податкових повідомлень-рішень №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. на корінцях податкових повідомленнях-рішеннях №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. виконано ОСОБА_1 або іншою особою?». Витрати по проведенню експертного дослідження покласти на ОСОБА_1.

Проте, 12.04.2018р. до суду з Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулась зазначена справа без надання висновку, у зв’язку з тим, що у встановлений законом термін оплата вартості робіт не була здійснена. Так, згідно листа Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №18-136 від 04.04.2018р., 09.01.2018р. до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з Одеського окружного адміністративного суду відповідно до ухвали від 06.12.2017р. судді Балан Я.В. про проведення судово-почеркознавчої експертизи надійшли матеріали справи №815/3090/17. 31.01.2018р. виконання експертизи було призупинено, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» до суду було надіслано рахунок про оплату вартості експертизи. (а.с.111) Згідно до розписки від 15.03.2018р. представником позивача – ОСОБА_3 були отримані: лист ОНДІСЕ вхід. №18-136 від 07.02.2018р.; копія клопотання надання документів експерту №18-136; оригінал рахунку за проведення експертизи №18-136/41 (а.с.116)

Відповідно до статті 107 КАС України у разі ухилення учасника справи від подання до суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

З урахуванням приписів ст. 107 КАС України та те, що позивач ухиляється від оплати експертизи, що перешкоджає її проведенню, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. підписані особисто ОСОБА_1 та вважає, що вказані обставини встановлені.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що Арцизькою ОДПІ Головним управлінням ДФС (Саратське відділення) правомірно 30.06.2016р. прийняті податкові повідомлення-рішення №389-13 та №388-13.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ГУ ДФС в Одеській області сформовану податкову вимогу №92-17 від 09.02.2017р. про сплату податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов’язанням – 1 299,80 грн. Також, позивача попереджено, що починаючи з 08.02.2017р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, поширюється право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафні санкції. (а.с.10)

Рішенням в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 №363/П/15-32-17-01-05 від 15.02.2017р. відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1). (а.с.9)

Доказів оплати сум за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до суду не надано.

У зв’язку з викладеним, суд вважає, що податкова вимога №92-17 від 09.02.2017р., рішення про опис майна у податкову заставу №363/П/15-32-17-01-06 від 15.02.2017р. є правомірними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст. 9 КАС України Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлагають, оскільки позивач є платником на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нерухомості та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є узгодженням.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають, у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса 68212, Одеська обл., Саратський р-н, с. Старосілля, вул. Чапаєва, 30) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (адреса 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції (Саратське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (адреса 68200, Одеськ обл., Саратський р-н, смт. Сарата, вул. Чкалова, 23) про скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №92-17 від 09.02.2017р., рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про опис майна у податкову заставу №363/П/15-32-17-01-06 від 15.02.2017р., податкових повідомлень-рішень Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції (Саратське відділення) Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №388-13 від 30.06.2016р., №389-13 від 30.06.2016р. – відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають, у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписане суддею 16.05.2018р.

Суддя Балан Я.В.

.