
Справа № 815/571/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання – Кушкань Т.В.;
позивача – ОСОБА_1;
представника позивача – ОСОБА_2;
представника відповідачів – ОСОБА_3;
третя особа – не з’явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Болгарська, 32 «а», м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_5 (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код ОСОБА_4 міської ради 26275763, ідентифікаційний код Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради 04056799), Заступника ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6 (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код ОСОБА_4 міської ради 26275763, ідентифікаційний код Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради 04056799), Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код 04056799), третя особа: ОСОБА_7 (вул. Пирогова, 2 «а», кв. 5, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.01.2018 року № 24-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА_8 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_5, Заступника ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6, Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_7, в якій просила: визнати протиправними дії Заступника ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6 з підписання розпорядження ОСОБА_4 міського голови від 19.01.2018 року № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_8 за порушення Присяги»; визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_4 міського голови від 19.01.2018 року № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_9 за порушення Присяги»; поновити ОСОБА_8 на посаді начальника Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради з 20.01.2018 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_8.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
З 22.03.2017 року, з моменту створення Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради Одеської області від 22.03.2017 року № 287-VIІ «Про затвердження Положення про Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради» ОСОБА_10 працює на посаді начальника Управління. Розпорядженням ОСОБА_4 міського голови від 18.12.2017 року № 576-к стосовно позивача призначено проведення службового розслідування, затверджено комісію для його проведення. Підставою задля його проведення стала службова записка заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6 щодо не вжиття позивачем відповідних заходів на виконання рішення міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII з освоєння 500 тисяч гривень, що призвело до необхідності перерозподілу раніше виділених коштів. 18.01.2018 року комісією складено Акт про результати проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_11, в якому комісія прийшла до висновку про неналежне та несумлінне виконання позивачем своїх посадових обов’язків та доцільність звільнення його займаної посади у відповідності до ч.2 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст.11 вищевказаного Закону. Зокрема, комісія прийшла до висновку про умисну затримку позивачем виконання проектних робіт та вчинення дій всупереч рішення ОСОБА_4 міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII. 19.01.2018 року розпорядженням ОСОБА_4 міського голови № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_8 за порушення Присяги» відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст.11 вищевказаного Закону позивача звільнено з займаної посади. Розпорядження підписане заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6
ОСОБА_8 не погоджується з розпорядженням ОСОБА_4 міського голови від 19.01.2018 року № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_9 за порушення Присяги», вважає його протиправним та таким, що належить до скасування.
У відзиві на позовну заяву відповідачі вказують, що з додержанням вимог Порядку № 950 від 13.06.2000 року проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою КМ України № 950 від 13.06.2000 року, комісією проведено службове розслідування, надані вмотивовані та обґрунтовані висновки й рекомендації. Власне саме за результатом розгляду акту № 1 від 18.01.2018 року, 19.01.2018 року прийнято розпорядження «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_8 за порушення Присяги». Відповідачі зазначають, що позивач допустила несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, що призвело до порушення вимог чинного законодавства і як наслідок завдання шкоди інтересам територіальної громади міста ОСОБА_4. Відповідачі вважають, що своїми діями позивач вчинила дії (бездіяльність), що призвели до настання негативних наслідків проти інтересів територіальної громади міста, а тому в даному випадку правомірно застосовано до ОСОБА_8 такий вид дисциплінарної відповідальності, що пропорційний наслідку вчиненого нею проступку, Відповідачі вказують, що жодних порушень діючого законодавства ними не допущено, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Третя особа до судового засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_8 з 22.03.2017 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради Одеської області від 22.03.2017 року № 287-УІІ «Про затвердження Положення про Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради» працювала на посаді начальника Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради.
На підставі службової записки Заступника ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_6 ОСОБА_4 міський голова ОСОБА_5 в межах повноважень видала розпорядження від 18.12.2017 року № 576-к «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_8І.», відповідно до якого з метою з’ясування обставин та причин невиконання начальником Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_8 рішення ОСОБА_4 міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII було призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_8 та створено комісію для його проведення.
Згідно з розпорядженням ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_5 термін проведення службового розслідування було продовжено до 19.01.2018 року.
За результатами проведення службового розслідування 18.01.2018 року було складено акт № 1 про результати проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_8, який був затверджений Заступником ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6
Розпорядженням міського голови від 19.01.2018 року № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_8 за порушення Присяги» на підставі ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доручення міського голови № 1 від 02.01.2018 року ОСОБА_12 було звільнено з займаної посади 19.01.2018 року відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону. Розпорядження від 19.01.2018 року № 24-к підписане Заступником ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідачів, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Згідно з положеннями ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки». Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону.
Як вже було зазначено судом вище, підставою для видання оскаржуваного розпорядження відповідачем від 19.01.2018 року № 24-к став акт службового розслідування від 18.0.12018 року № 1.
Відповідно до п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 року № 691), відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов’язки (далі - керівник органу). За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п’ятим цього пункту; осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов’язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.
Згідно з п.2 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).
Відповідно до п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Згідно з п.8 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що Начальником управління освіти, сім’ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_8 на виконання рішення ОСОБА_4 міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII лише 20.09.2017 року було укладено з ФОП ОСОБА_13 договір підряду на виконання проектних робіт № 1/504-17/391, а саме розробку проектно-кошторисної документації щодо капітального ремонту спортивного майданчика для НВК «Загальноосвітня школа II ступеня - ліцей» по вулиці Лікарняній. Л.І. ОСОБА_8 листом № 01-04/1381 від 15.11.2017 року звернулася до ФОП ОСОБА_13, в якому безпідставно повідомила, що проектування по спортивному майданчику по вул. Лікарняній проводитися не буде і що в теперішній час фінансування даного об’єкту призупинено; вказала, що договір підряду на виконання проектних робіт № 1/504-17/391 від 20.09.2017 року вважається таким, що втратив силу, та запропонувала не виконувати роботи, обумовленні цим договором. Сторонами по договору було оформлено та підписано додаткову угоду № 1 до договору № 1/504-17/391 від 20.09.2017 року, згідно з пунктом 1 якої сторони вирішили припинити дію Договору № 1/504-17/391 від 20.09.2017 року за взаємною згодою з 01.12.2017 року згідно рішення міської ради про припинення фінансування запланованих робіт по договору. Жодних рішень про припинення фінансування проектних робіт по договору № 1/504-17/391 від 20.09.2017 року ОСОБА_4 міською радою не приймалося. На підставі листа № 01-07/1102 від 22.09.2017 року Начальника управління освіти, сім’ї, молоді та спорту ОСОБА_8 фінансовим управлінням міської ради було виділено кошти місцевого бюджету в сумі 29177,27 грн. на проектно-кошторисну документацію, що підтверджується відповідним розпорядженням № 590 від 26.09.2017 року. Тільки 19.12.2017 року начальником управління освіти, сім’ї, молоді та спорту ОСОБА_8 було оформлено з ФОП ОСОБА_13 акт здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору № 1/504-17/391, згідно якого роботу було виконано та передано замовнику в повному обсязі і належить до сплати 29177,27 грн. Згідно пояснення головного бухгалтера ОСОБА_14 від 22.12.2017 року оплата 29177,27 грн. на користь ФОП ОСОБА_13 за проектну документацію капітального ремонту спортивного майданчика була здійснена за платіжним дорученням № 3 від 19.12.2017 року на підставі акту виконаних робіт № 1 від 19.12.2017 року. На адресу ФОП ОСОБА_13 Управління освіти, сім’ї, молоді та спорту не направляло жодних листів про відкликання попереднього листа за № 01- 04/1381 від 15.11.2017 року. Згідно з повідомленням ФОП ОСОБА_13, викладеним в її листі № 1/56 від 28.12.2017 року, саме у зв’язку з рішенням Замовника (управління освіти, сім’ї, молоді та спорту) про припинення дії договору № 1/504-17/391, викладеним в листі № 01-04/1381, виникла затримка виконання робіт по договору підряду. Про лист управління освіти, сім’ї, молоді та спорту за № 01-04/1381 від 15.11.2017 року та додаткову угоду № 1 до договору № 1/504-17/391 від 20.09.2017 року комісії стало відомо 28.12.2017 року з листа ФОП ОСОБА_13 № 1/56 від 28.12.2017 року, наданим на вимогу комісії. В зв’язку з цим комісія дійшла висновку про умисну затримку ОСОБА_9 виконання проектних робіт та вчинення нею дій всупереч рішення ОСОБА_4 міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII.
З урахуванням зазначеного, кошти виділені на ремонт майданчика у 2017 році не були освоєні, що призвело до необхідності перерозподілу раніше виділених коштів.
В письмовий поясненнях по суті розпорядження міського голови від 18.12.2017 року № 576-к ОСОБА_8 зазначила, що термін виконання робіт за рішенням від 23.02.2017 року № 245-VII не визначено, вся підготовча робота підтверджує не лише наміри виконати рішення, а демонструє систему вжитих заходів для його реалізації. Ці та інші заходи свідчать про те, що з її боку вжито вичерпних заходів для виконання рішення міської ради та облаштування спортивного майданчика, реалізувати що не вдалося через непереборні обставини.
На підставі вказаних обставин комісія прийшла до висновку про неналежне та несумлінне виконання ОСОБА_8 своїх посадових обов’язків та вважала за доцільне звільнити ОСОБА_8, начальника управління освіти, сім’ї, молоді та спорту міської ради, з займаної посади у відповідності до ч.2 ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 вищевказаного Закону.
При цьому, рішенням ОСОБА_4 міської ради від 23.02.2017 року № 245-VII «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 22.12.2016 року № 193- VII «Про міський бюджет міста Білгорода-Дністровського на 2017 рік» було внесено зміни до та доповнення до рішення від 22.12.2016 року № 193- VII «Про міський бюджет міста Білгорода-Дністровського на 2017 рік» та визначено перелік видатків, що будуть фінансуватися за рахунок коштів бюджету розвитку у 2017 році, крім іншого 500000,00 грн. на закінчення робіт 2016 року з капітального ремонту спортивного майданчика із встановленням спортивного майданчику з улаштуванням синтетичного покриття біля міського ліцею. Головним розпорядником цих коштів виступав структурний підрозділ ОСОБА_4 міської ради, керівником якого був позивач.
Згідно з ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Разом з цим, до кінця бюджетного періоду, тобто до кінця 2017 року, вказані кошти не були використані за призначенням, оскільки капітального ремонту спортивного майданчика здійснено не було.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідачами не було розглянуто її клопотання про виведення зі складу комісії ОСОБА_15 та про проведення опитування ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, оскільки вони були подані 19.01.2018 року після затвердження акту про результати проведення службового розслідування 18.01.2018 року.
З урахуванням зазначеного, вказані дії ОСОБА_8 як начальника Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_4 міської ради призвели до негативних наслідків, оскільки капітальний ремонт спортивного майданчика для НВК «Загальноосвітня школа ІІ ступеня - ліцей» по вулиці Лікарняній не було здійснено, а він мав широкий суспільний інтерес територіальної громади міста ОСОБА_4, внаслідок чого було завдано шкоди інтересам територіальної громади міста, а також це призвело до необхідності перерозподілу виділених коштів.
Суд також не погоджується з посиланнями позивача, що розпорядження ОСОБА_4 міського голови від 19.01.2018 року № 24-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_8 за порушення Присяги» підписане не уповноваженою особою.
02.01.2018 року міським головою ОСОБА_5 видано розпорядження «Про покладення виконання обов'язків міського голови на ОСОБА_15Б та ОСОБА_6А.», п.2 якого покладено на ОСОБА_6, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, на період тимчасової відсутності міського голови з 03.01.2018 року, виконання обов'язків міського голови з питань діяльності виконавчих органів, з правом підпису фінансових документів.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Згідно з ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Відповідно до доручення від 02.01.2018 року № 1 міський голова з метою оперативного вирішення питань місцевого значення, реалізації завдань та функцій, покладених Конституцією та Законами України на міського голову, забезпечення всебічного розвитку місцевості, задоволення потреб територіальної громади міста Білгорода-Дністровського доручив ОСОБА_6, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, видавати розпорядження ОСОБА_4 міського голови на період відсутності з 03.01.2018 року згідно з ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Болгарська, 32 «а», м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_5 (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код ОСОБА_4 міської ради 26275763, ідентифікаційний код Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради 04056799), Заступника ОСОБА_4 міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_6 (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код ОСОБА_4 міської ради 26275763, ідентифікаційний код Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради 04056799), Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, ідентифікаційний код 04056799), третя особа: ОСОБА_7 (вул. Пирогова, 2 «а», кв. 5, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.01.2018 року № 24-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складено 17 травня 2018 року.
Суддя М.М. Кравченко
Судове рішення № 74026471, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/571/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: