Рішення № 74026433, 17.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1035/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна,6) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНП2447319089, місце проживання: 65049, м. Одеса, вул. Жовтневої революції, буд. 43,корпус б) про стягнення податкового боргу у розмірі 59 527, 35 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 12 березня 2018 року з позовною заявою звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 59 527, 35 грн.

Ухвалою від 15 березня 2018 року вказаний позов залишено без руху.

До суду 11 квітня 2018 року (вхід. №9985/18) від представника позивача надійшов лист, в якому позивач зазначив відповідачем фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою від 06 квітня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з розрахунком податкової заборгованості, за відповідачем рахується податкова заборгованість з плати за землю у розмірі 59 527,35 грн.

Вказана заборгованість виникла в результаті самостійно визначеного податкового зобов’язання по податковій декларації, яка не була оплачена відповідачем самостійно.

Відкривши перше судове засідання, судом встановлено, що представник позивача у судове засідання, призначене на 10 травня 2018 року не з’явився, від нього до суду 08 травня 2018 року (вхід №ЕП/2555/18) надійшов лист про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача також не з’явився, поштове повідомлення із судовою повісткою було надіслано на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65049, м. Одеса, вул. Жовтневої революції, буд. 43,корпус б.

Поштове відправлення повернулось із позначкою пошти «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до ч. 8 ст.126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України.

Відповідач відзив на позов не надав, також не повідомив суд про поважність причини нез’явлення в судове засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи за відсутністю відповідача на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

22.07.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради внесені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до ЄДР № 25560010002016918 (а.с.9).

02 березня 2015 року відповідачем була подана до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУДФС у м. Миколаїв податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання з орендної плати на землю в сумі 49 168,46 грн., з розбивкою на 12 місяців у сумі 4097,38 грн. (а.с.7-8).

У зв’язку з несплатою податкового зобов’язання, згідно з розрахунком податкової заборгованості станом на 13 лютого 2018 року (а.с. 5) за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 59 527,35 грн., яка складається із заборгованості через несплату узгодженої суми з податкового зобов’язання за період з січня 2015 року по грудень 2015 року в сумі 49 168,46 грн., та нарахованої пені в сумі 10 358, 89 грн.

Суд встановив, що позивачем була надіслана відповідачу податкова вимога від 20.01.2014 року № 15-15 (а.с. 6), яка отримана відповідачем особисто 20.01.2014 року.

Вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що послугувало причиною звернення до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, на підставі матеріалів справи суд встановив, що 02 березня 2015 року відповідачем була подана до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУДФС у м. Миколаїв податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання з орендної плати на землю в сумі 49 168,46., з розбивкою на 12 місяців у сумі 4097,38 грн. (а.с.7-8).

Згідно з розрахунком податкового боргу станом на 13 лютого 2018 року, внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання та нарахованої пені – 10 358, 89 грн., у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 59 527,35 грн. (а.с.5).

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що у зв’язку з несплатою у повному обсязі самостійно визначеного податкового зобов’язання, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкову вимогу №15-15 від 20.01.2014 року, яка отримана відповідачем 20.01.2014 року. (а.с.6).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.2-95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 59 527,35 грн., яка належить стягненню на користь позивача в судовому порядку.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті Кодексу докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв’язку з чим належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв’язку з тим, що судові витрати пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна,6) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНП2447319089, місце проживання: 65049, м. Одеса, вул. Жовтневої революції, буд. 43,корпус б) про стягнення податкового боргу у розмірі 59 527, 35 грн., – задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНП2447319089, місце проживання: 65049, м. Одеса, вул. Жовтневої революції, буд. 43,корпус б) кошти у розмірі 59 527, 35 (п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот двадцять сім гривень 35 копійок) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.1. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.