Рішення № 74026265, 07.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 466/9355/17

07 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача не прибув,

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2П.) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова по не перерахунку розміру грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_2, виходячи з грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді;

- зобов’язати Личаківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_2, виходячи з грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді – голови Залізничного районного суду м. Львова, починаючи з 08.06.2016, та нараховані кошти виплатити ОСОБА_2

У судовому засіданні 19.03.2018 суд допустив заміну відповідача у справі Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду м. Львова його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має стаж роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, 21 рік 11 місяців 09 днів. У відставку пішов у 2012 році з посади голови Залізничного районного суду м. Львова. Стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з проханнями здійснити перерахунок довічного утримання, оскільки має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у процентному відношенні до грошового утримання судді, працюючого на посаді, яку і обіймав до виходу у відставку, тобто, на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у випадку зміни розміру грошового утримання діючих голови районного суду. Також зазначає, що 13.10.2017 звернувся до відповідача з заявою та подав усі необхідні документи, однак відповідач шляхом бездіяльності не вчиняє дії по перерахунку довічного утримання суді.

У судовому засіданні 25.04.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судове засідання 07.05.2018 позивач, представник позивача не прибули. Позивач 26.03.2018 подав заяву (вх. № 7866), у якій просить розгляд справи проводити без його участі та зазначає, що позовні вимоги підпримує в повному обсязі.

Представник відповідача подала відзив на позовною заяву, в якому зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.10.2017 та довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 05.01.2017. Грошове утримання визначено при страховому стажі 40 років 10 місяців 11 днів, в тому числі стажі на посадах судді 21 рік 11 місяців 12 днів в розмірі 82% від заробітної плати. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з яким виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. До врегулювання зазначеного питання, розміри щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в разі зміни заробітної плати працюючим суддям, перерахунку не підлягали. Разом з тим, згідно із частинами 2, 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 245З-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення (з 08.06.2016). Тобто, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 не звертався до управління з довідкою для перерахунку розміру грошового забезпечення судді у відставці.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначила, що позивач вже звертався з аналогічним позовом, та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у задоволенні його позовних вимог відмовлено. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_2 є суддею у відставці зі стажем роботи суддею 21 рік 11 місяців 09 днів.

З 2012 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.

13.10.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку з грудня 2016 довічного утримання судді.

Вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачає Конституція та закони України.

Судом встановлено, що позивач звертався з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Личаківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова, щодо недонарахування щомісячного грошового утримання за період з січня 2016 по травень 2017 та зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі № 876/7631/17 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Личаківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, треті особи ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, Міністерство фінансів України, управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів, відмовлено повністю.

Судовим рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався з аналогічними вимогами до відповідача. Так, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2015 позов було задоволено, визнано протиправними дії відповідача щодо стягнення з довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 податку з доходів осіб за період з листопада 2015 р. по червень 2016 р. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 стягнутий податок з доходів фізичних осіб за період з липня 2014 р. по жовтень 2015 р. та стягнуто неправомірно утриманих 24100,74 грн. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.06.2016 частково задоволено позов. Визнано протиправними дії відповідача щодо стягнення з довічного щомісячного грошового утримання судді Мусієвського Є.П. податку з доходів осіб за період з листопада 2015 р. по червень 2016 р. Зобовязано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 стягнутий податок з доходів фізичних осіб за період з листопада 2015 р. по червень 2016 р. у розмірі 14904,48 грн.

Крім цього судом встановлено, що Рішенням Конституційного суду України № 18-рп/2011 від 14.12.2011 року надано офіційне тлумачення поняття «щомісячне довічне грошове утримання», що міститься у підпункті «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, який був викладений в наступній редакції: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як «сума пенсій або щомісячного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країни їх виплати» (у редакції чинній до 01.07.2015 року).

Однак, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, підпункт «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 викладено в такій редакції: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. №1166-VІІ внесено зміни в низку статей Податкового кодексу.

Згідно з п.п. 164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу, до оподатковуваного доходу належать суми пенсій (включно із сумою їх індексації, нарахованою відповідно до законодавства) або щомісячного довічного грошового утримання, які одержує платник податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законодавством, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, такі пенсії підлягають оподаткуванню.

До об'єкту оподаткування, яким є частина пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, що перевищує у 2016 році суму 4134, 00 грн, застосовується ставка податку 15 відсотків.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до постанови ВРУ «Про порядок введення в дію Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким виключено норми щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До врегулювання зазначеного питання, розміри щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в разі зміни заробітної плати працюючим суддям, перерахунку не підлягали.

Згідно із ч. 2,4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016. положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІ у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №203-VII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VII, визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення (з 08.06.2016р.).

Таким чином, провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2016 року немає жодних законних підстав.

Постановою Верховного суду від 20.03.2018 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 змінено, резолютивну частину постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 викладено в наступній редакції: апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14.06.2017 скасувати та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов. Визнати протиправною відмову Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова розглянути по суті заяву ОСОБА_2, від 13.07.2016 щодо перерахунку з 01.01.2016 довічного грошового утримання та зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова прийняти рішення щодо суті заяви. В задоволенні решти позовних вимог адміністративного позову відмовити.

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене у суду відсутні підстави для задоволення позову про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення судді у відставці ОСОБА_2, виходячи з грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді – голови Залізничного районного суду м. Львова, починаючи з 08.06.2016, та нараховані кошти виплатити ОСОБА_2

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з перерахунку призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання, то суд враховує наступне.

Судом встановлено, та не заперечувалося відповідачем, що у жовтні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою де, зокрема, просив здійснити перерахунок з грудня 2016 довічного утримання судді.

Натомість відповідачем не розглянуто вказану заяву та не надано відповіді позивачу. В матеріалах справи відсутні докази протилежного, тому суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 13.10.2017

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України надано право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. На думку суду, вихід за межі позовних вимог повинен безумовно узгоджуватися й бути спрямованим на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, та відповідно, на ефективне відновлення порушених прав таких осіб і усунення їх порушень.

Зважаючи на те, що позивач не отримав відповідь на свою заяву, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та для реалізації завдань адміністративного судочинства, слід вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 13.10.2017 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.10.2017.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 13.10.2017.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.10.2017.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 640 грн 00 коп. присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне судове рішення складено 16.05.2018.

Суддя Костецький Н.В.