Рішення № 74026228, 07.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4638/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №00015871407 від 08.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадові особи контролюючого органу безпідставно склали акт фактичної перевірки від 15.08.2017 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції. Позивач із висновками даного акту не погодився та подав заперечення, яке податковим органом розглянуто без особистої участі позивача, що останній вважає порушенням його законних прав та інтересів. Окрім того, акт перевірки від 15.08.2017 не містить жодного посилання на будь-який документ, що підтверджує факт реалізації товару ФОП ОСОБА_3 Крім того, позивач вказує, що ним не було допущено працівників контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки подані документи не відповідали вимогам ПК України, що було проігноровано. Натомість, складено акт фактичної перевірки. Таким чином, висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковим, акт складений без наявності достатніх підстав для проведення перевірки, а податкове повідомлення рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позов, який мотивований тим, що за результатами фактичної перевірки, працівниками контролюючого органу складено акт від 15.08.2017, яким встановлено факт не проведення розрахункової операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: факт не проведення розрахункової операції через РРО та не видачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека РРО) при купівлі мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 0 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 14.12.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою від 14.12.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.01.2018 року.

Ухвалою від 17.01.2018 року відкладено розгляд справи на 31.01.2018 року у зв’язку з неприбуттям в судове засідання сторін.

31.01.2018 представником відповідача у судовому засіданні подано відзив на позов.

Ухвалою від 31.01.2018 року відкладено розгляд справи на 15.02.2018 року у зв’язку для надання часу позивачу для підготування відповіді на відзив.

05.02.2018 року позивачем подано відповідь на відзив.

14.02.2018 представником позивача подано клопотання про забезпечення доказів.

Ухвалою від 15.02.2018 року відкладено розгляд справи на 21.02.2018 року у зв’язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою від 21.02.2018 у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовлено.

Ухвалою від 21.02.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 28.02.2018 для подачі відповідачем доказів.

Ухвалою від 21.02.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.03.2018 для ознайомлення з долученими доказами.

13.03.2018 року позивачем подано письмові пояснення.

Ухвалою від 14.03.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.04.2018 клопотання відповідача.

Ухвалою від 16.04.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.05.2018 клопотання відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з’ясувавши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши докази у справі, та встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області №1122 від 14.08.2017, направлень від 14.08.2017 №1067, 1068 Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства та складено акт фактичної перевірки №702/17-00-14-04-13/НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог п.1,2 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: факт не проведення розрахункової операції через РРО та невидачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека РРО) при купівлі одного мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0015871407, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_3 оскаржив його до суду.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідачем подано суду завірені копії наказу на проведення перевірки, направлень на перевірку, в яких відсутня розписка позивача про ознайомлення з наказом про проведення перевірки, про пред’явлення працівниками контролюючого органу службових посвідчень та направлення на перевірку.

Відповідачем долучено копію акта про засвідчення факту відмови від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу про проведення перевірки від 15.08.2017 року.

В позовній заяві позивач зазначає, що ним не було допущено працівників контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки наказ та направлення на перевірку були складені з численними порушеннями, зокрема не було зазначено чіткої мети (предмету перевірки), підстав її проведення, відсутня інформація щодо періоду діяльності, за який буде проводитись перевірка. Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що 15.08.2017 року працівниками контролюючого органу було надано позивачу на ознайомлення направлення на перевірку та наказ про проведення фактичної перевірки.

Відтак, твердження позивача про те, що йому не було вручено копії наказу на підставі якого проводилась перевірка, та не було вручено направлення на проведення перевірки із зазначенням підстав проведення такої, що передбачені п. п. 80.2.1. - 80.2.7. ст. 80 ПК України не знайшли свого підтвердження на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень, наведених у позовній заяві самим позивачем.

Щодо тверджень позивача про те, що наказ №1122 та направлення на перевірку були складені з численними порушеннями вимог ПКУ, а саме:

- в наказі та направленні не було зазначено чіткої та конкретної мети (предмету) проведення фактичної перевірки, яка є обов'язковим реквізитом при їх складанні;

- в тексті наказу та направленні не зазначено чітких підстав для проведення фактичної перевірки, зокрема: джерело отриманої інформації, яка саме інформація отримана податковим органом для проведення фактичної перевірки та про які можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Жодних інших доказів, які б свідчили про наявність у податкового органу підстав для винесення наказу про проведення фактичної перевірки не були надані ні усно ні письмово;

- також в наказі відсутня інформація щодо періоду діяльності за який буде відбуватися перевірка.

Згідно п.1.1 “Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків”, затверджені Наказом ДПС №213 від 14.04.2011р. де зазначено, що відповідно до п.77.4 ст.77, п.78.4 ст.78, 79,2 ст.79 та п.80.2 ст.80 ПК рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу ДНС приймається із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості. З урахуванням вимог ПК таке рішення формується наказом.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактична перевірка проводиться лише з питань визначених п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, який є вичерпним переліком та розширеному тлумаченню не підлягає. В наказі про проведення фактичної перевірки зазначено, що така проводиться на підставі п. 75.1.3. ст. 75 ПК України. Підстави проведення перевірки вказано в такому наказі з дотриманням п.1.1 “Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків”, затверджені Наказом ДПС №213 від 14.04.2011р. Стосовно тверджень позивача що в наказі про проведення перевірки та направленнях не вказано інформації щодо періоду діяльності за який буде відбуватися перевірка, то такі судом до уваги не беруться, оскільки не обґрунтовані нормами ПК України з врахуванням виду перевірки.

Таким чином, твердження позивача про складення наказу та направлень на перевірку з порушеннями ПК України та п.1.1 “Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків”, затверджені Наказом ДПС №213 від 14.04.2011р. спростовуються наявними в матеріалах справи копіями наказу та направлень на перевірку.

Згідно п. 86.5. ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

До матеріалів справи відповідачем долучено копію акта фактичної перевірки №702/17-00-14-04-13/НОМЕР_1 від 15.08.2017 року, який містить реєстраційний номер та в п.4 зауваження позивача до акта перевірки.

З врахуванням вищенаведених норм, судом не беруться до уваги пояснення позивача про те, що акт перевірки, наданий йому 15.08.2017 року складений через копірку та не зареєстрований в податковому органі.

Однією з підстав позову є те, що в акті перевірки немає жодних покликань на документи, що підтверджують факт реалізації товару позивачем працівникам контролюючого органу чи іншим особам 15.08.2017 року мобільного телефону "APPLE" Iphone 4 по ціні 2000 грн. та операція не проведена через РРО. Позивач заперечує факт проведення контрольної розрахункової операції, стверджує, що перевірка не проводилась у зв’язку з недопуском до проведення такої.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ч.1,2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу”, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Відповідно до п. 80.4. ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно п.20.1.9. ПК України, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.(п.80.5 ПК України).

Судом встановлено, що в акті перевірки вказано, що перевірка розпочата 15.08.2017 року о 11:56 год. В п.4 акта вказано зауваження позивача до акта перевірки: "Я ФОП ОСОБА_3 15.08.2017 року о 12:45 не допустив працівників ДФС м. Рівного до здійснення фактичної перевірки".

В п.2.1.1 акта вказано, що у позивача РРО відсутній.

Згідно п.2.2.7 акта перевірки, зафіксовано факт проведення розрахункової операції без застосування РРО одного мобільного телефону "APPLE" Iphone 4 на суму 2000 грн.

У п.2.2.14 акта вказано: при покупці одного мобільного телефону "APPLE" Iphone 4 по ціні 2000 грн. підприємцю була сплачена готівка в сумі 200000 грн., після чого був виданий товар, проте розрахункова операція на повну суму покупки 2000 грн. не проведена через реєстратор розрахункових операцій ((РРО), відповідний розрахунковий документ (касовий чек), що підтверджує виконання розрахункової операції, не роздрукований та не виданий.

Однак, іншої інформації щодо години проведення контрольної розрахункової операції не вказано. Не зазначено, чи така операція проведена перед початком фактичної перевірки чи після початку.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.(ст.76 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано суду жодного доказу щодо проведення контрольної розрахункової операції щодо купівлі мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 00 грн. у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 15.08.2017 року у м. Рівне.

Таким чином, відповідачем не доведено незастосування реєстратора розрахункових операцій та невидачу відповідного розрахункового документа позивачем, оскільки факт проведення контрольної розрахункової операції, крім зазначення в акті перевірки, не був підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція, яку враховує суд, викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року справа №818/905/17.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафної санкції в сумі 1,00 грн за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що має наслідком визнання протиправними дій ГУ ДФС у Львівській області при винесенні податкового повідомлення - рішення від 08.09.2017 року №00015871407, та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.09.2017 року №00015871407, винесене ГУ ДФС у Львівській області.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області (адреса:79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) при винесенні податкового повідомлення - рішення від 08.09.2017 року №0015871407.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.09.2017 року №0015871407, винесене ГУ ДФС у Львівській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (адреса:79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (адреса: 79003, м. Львів, вул. Личаківська, 89/7) 640 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 17.05.2018 року.

Суддя Карп`як О.О.