Рішення № 74025337, 15.05.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2018 року Справа № 927/165/18

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Імперіал плюс",

вул. Центральна, 177, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900

до Фізичної особи - підприємця Ленько Олександра Миколайовича,

АДРЕСА_1, 14037.

Про стягнення 19961,00 грн.

Представникі сторін:

Від позивача: Доброштан О.М., довіреність від 01.01.2018; 15.05.2018 - не прибув

Від відповідача: не прибув

У зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом у нарадчій кімнаті без його проголошення.

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Імперіал плюс" в якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця Ленько О.М. заборгованості за поставлений товар у розмірі 19961,00 грн. за видатковими накладними № 1393 від 10.11.2016 та № 1103 від 13.09.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 03.04.2018 отримана відповідачем 06.04.2018 (а.с. 28).

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 21.04.2018.

16.04.2018, тобто у встановлений судом строк, від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та заява від 13.04.2018 про розгляд справи 927/165/18 за правилами загального позовного провадження.

Суд прийняв поданий відповідачем відзив, справа розглядається з його урахуванням.

Відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк суду не надходило.

Відповідач у відзиві на позов та вказаній заяві зазначає, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, він не має ніякої заборгованості перед позивачем за видатковими накладними № 1393 від 10.11.2016 та № 1103 від 13.09.2016, ніякого товару за вказаними видатковими накладними не отримував і тим самим не брав на себе зобов'язання про розрахунок за поставлений товар, жодного його підпису на цих документах немає, підписи, які стоять на цих накладних не його, в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідач зазначає про те, що якщо суд буде розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику сторін) то він буде позбавлений права довести, що дійсно ніякого товару від позивача не отримував за вказаними накладними, що на них відсутні саме його підписи, він буде позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на підтвердження факту відсутності його підписів на накладних та позбавлений права заявити для допиту свідків.

Ухвалою суду від 19.04.2018 суд залишив без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно ч. 7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову - 19961 грн. дана справа є малозначною і підлягає розгляду тільки за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням цього клопотання відповідача судом залишено без задоволення. При цьому судом враховується, що згідно з ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Отже, відповідач не позбавлений права заявити клопотання в порядку ст.207 ГПК України.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи зміст відзиву на позов суд ухвалою від 19.04.2018 визнав необхідним провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання у справі призначив на 07.05.2018, визнав явку уповноважених представників сторін у судове засідання обов'язковою та зобов'язав позивача надати суду оригінали видаткових накладних: № 1393 від 10.11.2016 та № 1103 від 13.09.2016.

Копія ухвали від 19.04.2018, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом, на адресу вказану у позовній заяві позивачем (АДРЕСА_1, 14000) і за якою відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання".

В судове засідання 07.05.2018 прибув представник позивача Доброштан О.М. та надав суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: оригіналів видаткових накладних № 1103 від 13.09.2016, № 1393 від 10.11.2016, товарно-транспортних накладних № ИП-20160913/007 від 13.09.2016, № ИП-20161110/001 від 10.11.2016, банківських виписок. Вказане клопотання прийнято судом і долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.05.2018 судом оголошена перерва у розгляді справи № 927/165/18 до 15.05.2018.

Копія ухвали про оголошення перерви у судовому засіданні від 07.05.2018, яка була направлена відповідачу на адресу вказану у позовній заяві позивачем (АДРЕСА_1, 14000) повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку «інша причина повернення».

Оскільки ухвали суду від 19.04.2018 та від 07.05.2018 направлені відповідачу з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, за адресою відповідача, яка зазначена у позовній заяві та по якій фактично проживає відповідач, про що свідчить отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, та про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 17, 28), підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ст.202 ГПК України відсутні.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

На підставі видаткових накладних № 1103 від 13.09.2016, № 1393 від 10.11.2016, товарно-транспортних накладних № ИП-20160913/007 від 13.09.2016, № ИП-20161110/001 від 10.11.2016 позивачем відпущено відповідачу молочну продукцію на загальну суму 92673,00 грн., що підтверджується оригіналами вказаних документів (а.с. 43-46). На вказаний накладних наявний підпис відповідача про отримання товару та відбиток круглої печатки фізичної особи-підприємця Ленько Олександра Миколайовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Отриманий товар відповідачем оплачений частково, що підтверджується актом звірки розрахунків який підписано представником позивача, банківськими виписками (а.с. 10, 48-50).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 19961,00 грн.

Відповідачем доказів оплати заборгованості в сумі 19961,00 грн. суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.174 Господарського кодексу України, зокрема із господарських договорів та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт укладення договору між сторонами підтверджується їх діями по передачі та прийняттю продукції, яке зафіксовано у накладних, частковою оплатою товару відповідачем.

Згідно з частиною 1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи доказів оплати відповідачем боргу в сумі 19961,00 грн. суду не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, а тому сума боргу підлягає стягненню на користь позивача.

Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що за вказаними позивачем накладними він товар не отримував, а у заяві від 13.04.2018 зазначив, що підпис у цих накладних не його.

Відповідно до ч.3 ст.74 ч.3 та 8 ст.80 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частина 2 статті 42 ГПК України зобов'язує сторони подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

У встановлений законом строк відповідачем не надано доказів на підтвердження заперечень позову. Ухвалою суду від 19.04.2018 суд визнав явку уповноважених представників сторін у судове засідання 07.05.2018 обов'язковою. Направлена на адресу відповідача вказана ухвала суду повернута без вручення з відміткою листоноші: "за закінченням терміну зберігання", доказів про зміну адреси місцезнаходження відповідачем суду не надано.

Враховуючи вказане судом не приймаються підстави заперечення позову як недоведені у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232,233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Фізичної особи - підприємця Ленько Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1, 14037, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Імперіал плюс", вул. Центральна, 177, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, код ЄДРПОУ 30284277, 19961,00 грн. боргу та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 17.05.2018.

Суддя Ю.В. Федоренко