Постанова № 74024803, 16.05.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року Справа № 904/8678/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Антонік С.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018р. у справі №904/8678/17 (суддя Новікова Р.Г.), повний текст складено 05.02.2018р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

Відповідача-2: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, м. Дніпро

про стягнення шкоди у розмірі 17000грн.00коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017р. позов задоволено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення шкоди у розмірі 17000грн.00коп. задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" суму шкоди в розмірі 17000грн.

Головне управління Державної казначейської служби України, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що взагалі відсутні законні підстави притягнення його в якості відповідача по справі щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки судові рішення про стягнення коштів державного бюджету виконуються виключно Державною казначейською службою.

Відповідачі у своїх відзивах на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях просили рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Відповідно до рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р., до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.00коп. (а.с. – 11).

Платіжним дорученням №125299 від 13.06.2016р. позивач сплатив до Державного бюджету України суму в розмірі 17000грн. з призначенням платежу: сплата грошових зобов’язань за актом перевірки від 29.11.2015р. №0010/28/01/39/30487219 рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. (а.с. – 16).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15 визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. (а.с. – 12-13).

В подальшому постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15, задоволено апеляційну скаргу СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "АТБ-Маркет" до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено (а.с. – 14-15).

ТОВ "АТБ-Маркет" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р. у справі №804/16506/15, касаційну скаргу ТОВ "АТБ-Маркет" задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р. у справі №804/16506/15 скасовано, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15 (а.с. – 17-18).

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р. у справі №804/16506/15 набрала законної сили 29.08.2017р.

Таким чином, факт визнання того, що рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. було визнано протиправним та скасовано не підлягає доказуванню у відповідності до п.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" грошових коштів в розмірі 17000грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що факт незаконності прийнятого СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС як органом виконавчої влади рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р.про стягнення з позивача штрафних санкцій в розмірі 17000грн.грн., внаслідок якої останньому була завдана шкода, встановлений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16506/15, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2017р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до статі 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Приписами статті 56 Конституції України передбачене право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014р., Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Державна фіскальна служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Перелік територіальних органів Державна фіскальна служба України визначений постановою Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014р. "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".

Згідно зазначеного переліку Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України відноситься до територіальних органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №247 від 30.03.2016р., перейменовано Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби в Центральний офіс з обслуговування великих платників в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Також, реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зокрема, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Відповідно до положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затверджений наказом Державної фіскальної служби України, офіс є правонаступником усіх прав та обов’язків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. про накладення штрафу в розмірі 17000грн. було прийнято відповідно до абзацу п’ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Положеннями статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Передбачені цією статтею штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

Враховуючи наведені вище норми права та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, заподіяна позивачу прийняттям СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС рішення №000004/28-01-39/30487219 від 25.11.2015р. про стягнення штрафу у розмірі 17000грн., була вчинена органом виконавчої влади при здійсненні ним владно-адміністративних повноважень, що підпадає під ознаки статті 1173 Цивільного кодексу України.

Також правильний висновок господарського суду про те, що заподіяна шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із прийняттям Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України незаконного рішення як органом державної влади при здійснені ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що рішення господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь позивача 17000,00грн. є законним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що взагалі відсутні законні підстави притягнення його в якості відповідача по справі щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки судові рішення про стягнення коштів державного бюджету виконуються виключно Державною казначейською службою не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 зі змінами та доповненнями, визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Згідно з пп. 2 п. 35 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування в тому числі і шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області 28.11.2017р. у справі №904/8678/17 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2018р. у справі №904/8678/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.05.2018р.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік