Рішення № 74024512, 10.05.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/43/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом Приватного агропромислового підприємства "Топільче" (вул. Кінець, буд. 81, с. Глещава, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48136)

до відповідача ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська районна державна адміністрація (Майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46023)

про визнання укладеним з Тернопільською районною державною адміністрацією договору оренди землі від 16.03.2007: автоматично поновленим на той самий строк (до 18.04.2027) та на тих самих умовах.

За участю від:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4

Суть справи.

Приватне агропромислове підприємство "Топільче" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання укладеним з Тернопільською районною державною адміністрацією договору оренди землі від 16.03.2007: автоматично поновленим на той самий строк (до 18.04.2027) та на тих самих умовах.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.03.2007 між позивачем (орендарем) та Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавцем) був укладений договір оренди землі, строком на 10 років (з 12.01.2007 по 19.01.2017). Умови договору передбачали, що після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення договору на новий строк, шляхом не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку його дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір оренди зареєстровано у Тернопільській РФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2007 за №040764405069. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013), повноваження щодо розпорядження землями категорії промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, передано до обласних державних адміністрацій. З 01.01.2013 розпорядником об’єкту оренди по договору від 16.03.2007 є Тернопільська обласна державна адміністрація. Проте, за даними ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 03.10.2017 її власником зазначена Тернопільська районна держадміністрація. Внаслідок внесених змін до законодавства, згідно яких у Тернопільської РДА відсутні повноваження на продовження (поновлення) договору оренди та відсутності правових підстав на продовження (поновлення) договору оренди у Тернопільської ОДА, у позивача не було можливості відповідно до п. 8 договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію). Станом на момент звернення з позовом до суду позивач продовжує фактично користуватись вказаною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Позивач не отримував від орендодавця, протягом місяця після закінчення строку договору, листа-повідомлення про заперечення у його поновленні. З метою продовження договору оренди земельної ділянки в порядку ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", 02.10.2017 позивачем скеровано Тернопільській ОДА відповідне звернення, залишене останньою без задоволення, у зв’язку з тим, що вона не була стороною договору оренди від 16.03.2007. Станом на 15.01.2018, за даними Державного земельного кадастру, власником вказаної земельної ділянки являється Тернопільська обласна державна адміністрація.

Ухвалою суду від 07.02.2018 відкрито провадження у справі №921/43/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 01.03.2018, яке неодноразово відкладалось, зокрема до 02.04.2018.

Ухвалою від 01.03.2018 (в порядку ст.50 ГПК України) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільську районну державну адміністрацію.

В судовому засіданні 02.04.2018 судом оголошувалась перерва до 10.04.2018.

В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: супровідний лист №1203 від 12.03.2018 (вх. №7102 від 12.03.2018) з додатком; супровідний лист б/д, №2803/2 (вх. №8436 від 28.03.2018) з додатком; супровідний лист №3003 від 30.03.2018 (вх. №8635 від 30.03.2018) з додатком.

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи подано: відзив б/н від 28.02.2018 (вх. №6639 від 28.02.2018) з додатком; клопотання б/н, б/д (вх. №7967 від 22.03.2018) про відкладення розгляду справи; клопотання б/н від 29.03.2018 (вх. №8588 від 29.03.2018) про долучення документів до матеріалів справи.

Третьою особою до матеріалів справи подано: письмове пояснення б/н від 20.03.2018 (вх. № 7956 від 21.03.2018) з додатком; клопотання б/н від 10.04.2018 (вх. №9041 від 10.04.2018).

У поданому відзиві б/н від 28.02.2018 Тернопільська обласна державна адміністрація просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним:

- з 01.01.2013 повноваженнями щодо передачі у власність або користування земельної ділянки, що є предметом спірного договору наділена Тернопільська обласна державна адміністрація;

- для поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

- для поновлення договору оренди землі відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- з врахуванням приписів статей 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін;

- Тернопільська обласна державна адміністрація листом від 27.12.2017 за № 05-6526/15-26 (у відповідь на лист ПАП "Топільче" від 02.10.2017 за № 0210/1) повідомила ПАП "Топільче", що враховуючи те, що строк дії вказаного договору завершився ще 12.01.2017, а також те, що обласна державна адміністрація не була стороною договору, поновити такий договір не вбачається можливим;

- Тернопільська ОДА не мала підстав для прийняття рішення щодо продовження спірного договору, у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання від орендаря у визначений законом строк, і, таким чином не вчиняла дій або бездіяльності, які б могли порушити права позивача.

У відповіді на відзив №0703 від 07.03.2018 ПАП "Топільче" наводить ті ж міркування, що і у позовній заяві. Разом з цим додатково зазначає:

- ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено термінів звернення орендаря щодо поновлення договору оренди землі від дня його закінчення;

- ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 148-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI передбачено, що з дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з врахуванням строку, що минув до їх зупинення;

- відповідно до записів у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 15.01.2018 власником земельної ділянки, що розташована на території Плотицької сільської ради та яку орендує позивач являється вже Тернопільська обласна державна адміністрація.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська РДА у поясненнях б/н від 20.03.2018 просить суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у справі №6-2027цс15 у постанові від 13.04.2016 та ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що для поновлення договору оренди землі з підстави необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. У даному випадку, для застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" немає правових підстав, оскільки позивачем не виконано наведені вище вимоги, а саме: не повідомлено орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та до листа-повідомлення орендарем не додано проект додаткової угоди.

З врахуванням приписів ст. 122, п.3 Перехідних положень ЗК України, ч.4 ст. 4, ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін, а внесення змін до договору оренди землі можливе лише шляхом укладення додаткової угоди між сторонами та перереєстрації договору. Тому, у випадку коли виникає необхідність внесення змін до договору в частині продовження терміну, то орендодавець (Тернопільська РДА) не може підписати додаткову угоду у зв’язку із відсутністю відповідних повноважень. Оскільки договір оренди землі від 16.03.2007, укладений між ПАП "Топільче" та Тернопільською РДА припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому укладення додаткової угоди є неможливим, так як відповідно ЦК України, ГК України та Закону України "Про оренду землі", зміни можливо внести лише в діючий договір.

У відповіді на відзив №0703 від 07.03.2018 та запереченнях на пояснення б/н від 30.03.2018 позивачем наводяться ті ж міркування, що і у позовній заяві.

У поданому клопотанні б/н від 10.04.2018 третьою особою наведено у скороченому вигляді ті самі міркування та доводи, що і у поясненнях від 20.03.2018.

Ухвалою суду від 10.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/43/18 до розгляду по суті на 10.05.2018.

Представником позивача в судовому засіданні 10.05.2018 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові та на підставі доказів, які ним подані в ході підготовчого провадження у справі.

Представниками відповідача та третьої особи в судовому засіданні 10.05.2018 заперечено проти позову, з підстав наведених у поданих ними відзиві та поясненнях.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням наведеного, поданих суду матеріалів та пояснень учасників справи щодо відсутності у них інших доказів та обставин, які можуть повідомити, суд прийшов до висновку про можливість закінчення розгляду справи.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 204 G 21 D 8040537 T 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

Між Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Приватним агропромисловим підприємством "Топільче" (орендарем) 16.03.2007 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець (на підставі розпорядження Тернопільської РДА від 12.01.2007 № 22 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га, у тому числі: 1,0 га - за рахунок земель запасу (під господарськими будівлями і дворами), для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів), яка знаходиться у с. Плотича Тернопільського району (п.1, п.2 договору).

На земельній ділянці відсутні об’єкти нерухомого майна; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 241916,40 грн. (27,19 грн. за 1кв. м.) (п.3, п.5 правочину).

У п.8 договору сторонами обумовлено, що його укладено на 10 років - з 12.01.2007 по 19.01.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, що складає 9676, 56 грн. в рік, щомісячна сплата в розмірі 806,39 грн. з 12.01.2007 до 12.01. 2017. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням, коефіцієнту індексації грошової оцінки. Орендна плата вноситься щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця на розрахунковий рахунок Плотицької сільської ради (п.9, п.10, п.11 правочину).

ОСОБА_5 умов п. 15, п.16 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів); цільове призначення земельної ділянки - землі іншого сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 20 правочину передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21 договору).

ОСОБА_5 п.36 правочину зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 37 правочину).

У п. 43 договору вказано, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Із змісту договору вбачається, що його зареєстровано у Тернопільській регіональній філії державного підприємства державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2007 за №040764405069.

В матеріалах справи міститься Акт прийому – передачі б/н від 16.03.2007, згідно якого Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавцем) передано, а Приватним агропромисловим підприємством "Топільче" (орендарем) прийнято земельну ділянку площею 1,0 га на території Плотицької сільської ради Тернопільського району.

В ході розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи і інші додатки до вказаного договору оренди землі, зокрема: кадастровий план земельної ділянки наданої ПАП "Топільче" для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів) на території Плотицької сільської ради, з описом суміжних землекористувачів; розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації №22 від 12.01.2007 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ПАП "Топільче" в оренду земельної ділянки для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів) на території Плотицької сільської ради"; рішення четвертої сесії п’ятого скликання Тернопільської районної ради Тернопільської області "Про затвердження грошової оцінки земельних ділянок"; виготовлений ТОВ "Регіональний земельно-кадастровий центр "Галицькі землі" Висновок оцінювачів про нормативну грошову вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення; розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 03.07.2006.

ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6103953432017 від 03.10.2017, земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий №6125286800:01:001:0602 за адресою: Плотицька сільська рада, Тернопільський район, Тернопільська область; цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності: державна; власник: Тернопільська районна державна адміністрація; орендар: ПАП "Топільче"; дата державної реєстрації речового права: 18.04.2007.

За даними ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6104298272018, сформованого станом вже на 15.01.2018, земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий №6125286800:01:001:0602 за адресою: Плотицька сільська рада, Тернопільський район, Тернопільська область; цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності: державна; власник: Тернопільська обласна державна адміністрація; орендар: ПАП "Топільче"; дата державної реєстрації речового права: 18.04.2007.

Орендодавець (позивач) звертався на адресу Голови Тернопільської ОДА з листом №0210/1 від 02.10.2017 (через 8 місяців після закінчення строку дії договору оренди), з проханням продовжити договір оренди - земельної ділянки площею 1,0000 га (кадастровий номер 61252:86800:01:001:0602) від 16.03.2007 для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів) за межами населеного пункту на території Плотицької сільської ради Тернопільського району терміном на 10 років.

Із змісту адресованого ПАП "Топільче" листа – відповіді №05-6526/15-26 від 27.12.2017 Тернопільської ОДА, останньою зазначено, що договір оренди земельної ділянки площею 1,0 га з кадастровим номером 6125286800:01:001:0602, що знаходиться за межами населеного пункту на території Плотицької сільської ради Тернопільського району (укладений між Тернопільською РДА та ПАП "Топільче" 16.03.2007 та зареєстрований у Тернопільській РФ ДП "Державний земельний кадастр", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.04.2007 № 046764405069. Строк дії вказаного договору завершився 12.01.2017. ОСОБА_5 з п.8 цього договору після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Аналогічне передбачено також статтею 33 Закону України "Про оренду землі". З врахуванням цього, а також того, що обласна державна адміністрація не була стороною договору оренди землі від 16.03.2007, поновити такий договір не вбачається можливим.

Доказів на підтвердження існування інших звернень з приводу продовження дії договору оренди землі від 16.03.2007 як до Тернопільської РДА, так і до Тернопільської ОДА позивач не надав. Проти існування таких звернень позивач, відповідач і третя особа заперечили.

ОСОБА_5 з поясненнями представника ПАП "Топільче" та матеріалів справи на земельній ділянці, наданій в оренду на підставі договору від 16.03.2007 для будівництва виробничої бази (млин, крупорушка, приміщення складів), яка знаходиться у с. Плотича Тернопільського району, у позивача відсутнє будь-яке нерухоме майно.

До позовних матеріалів ПАП "Топільче" долучено довідку Головного управління ДФС у Тернопільській області від 31.01.2018 за №876/10/19-00-12-08/2169, зміст якої вказує на те, що позивач на підставі ст. 288 Податкового кодексу України, сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою яка знаходиться у с. Плотича Тернопільського району, площею 1,0000 га, згідно договору оренди укладеного з Тернопільською районною державною адміністрацією 16.03.2007, місячна сума орендної плати за землю становить 1918,67 грн. Станом на 30.01.2018 заборгованості по орендній платі за землю немає.

ОСОБА_5 з ст.124 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.20 ГПК України, постановами пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011, №6 від 17.05.2011, судової практики, що склалась, зокрема з урахуванням постанови Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 904/8337/16, даний спір підвідомчий господарським судам.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч.4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

У відповідності до змісту ст.ст. 46,162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однак, поданими позивачем доказами не доведено обґрунтованості заявленої ним вимоги з визначених ним же підстав.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначалось вище, договір оренди землі від 16.03.2007 укладався терміном на десять років з 12.01.2007 по 19.01.2017.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким чином, відповідно до вимог статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

ОСОБА_5 з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення.

Разом із цим частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч.6-ч.7 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

- орендар належно виконує обов'язки за договором;

- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі;

- сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки поновлення такого договору, обов'язковим в яких є укладення додаткової угоди.

Із змісту спірного договору оренди землі від 16.03.2007 вбачається, що він укладений між Приватним агропромисловим підприємством "Топільче" (орендарем/позивачем) та Тернопільською районною державною адміністрацією (орендодавцем/третьою особою). Саме остання, відповідно до ст.122-124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення договору), була уповноважена на передачу земельної ділянки державної форми власності в оренду.

Однак, на протязі дії цього договору, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013), внесено зміни зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним Законом України від 06.09.2012 №5245-VI викладено в новій редакції ст.122 та внесено зміни до ст. 123 Земельного кодексу України, внаслідок чого повноваження щодо розпорядження землями категорії промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, передано до обласних державних адміністрацій.

Термін дії спірного договору оренди сплинув 19.01.2017.

Відповідно до ст.ст. 2,13,15 Закону України "Про оренду землі" права і обов'язки орендаря і орендодавця визначаються в т.ч. і договором оренди.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 14 цього Закону).

Відповідно до п.8 Типового договору оренди землі (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 та п.8 укладеного між ПАП "Топільче" та Тернопільською РДА) договору оренди землі, про поновлення якого на тих самих умовах йдеться в позові зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Окрім того, за ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди землі орендар повинен ініціювати укладення з орендодавцем відповідної додаткової угоди про це.

Вказаний висновок щодо застосування приписів ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підтверджується і судовою практикою. Зокрема постановами Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 912/686/17, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц та Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15.

Проте, всупереч наведеним положенням договору позивач у визначений п.8 договору строк та після нього не звертався ні до Тернопільської ОДА, ні до Тернопільської РДА за укладенням додаткової угоди.

Єдине звернення позивача, з приводу продовження дії договору оренди від 16.03.2007, було надіслано позивачем на адресу Тернопільської ОДА тільки у жовтні 2017 (тобто через 8 місяців після закінчення терміну, на який його було укладено).

Звернення позивача не містило проекту додаткової угоди та пропозиції її укласти. А тому відсутні підстави констатувати факт відмови від її укладення чи зволіканні у її укладенні зі сторони відповідача, що могло бути предметом судового дослідження.

При цьому, безпідставними є посилання позивача на наявність обставин, передбачених ч.ч.9,10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 148-1 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, оскільки форма власності на орендовану земельну ділянку не змінювалась.

Посилання позивача на інформацію Державного Земельного кадастру, згідно якої станом на 03.10.2017 власником орендованої земельної ділянки по договору від 16.03.2007 значилась Тернопільська РДА не береться до уваги. Невідповідність даних ДЗК прямим приписам Закону не дає підстави позивачу використовувати таку інформацію в якості одного з обґрунтувань своїх доводів. Адже позивач повинен був знати про зміну орендодавця, оскільки така зміна відбулась на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності ще 01.01.2013, а опубліковано вказаний Закон в офіційних виданнях: Голос України від 13.10.2012 №193, Офіційний вісник України від 22.10.2012 №78, Урядовий кур'єр від 25.10.2012 №195, Відомості Верховної Ради України від 06.09.2013 №36.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У зв'язку із закінченням дії договору оренди землі від 16.03.2007, укладеного між ПАП "Топільче" та Тернопільською РДА, його умови не можуть бути обов'язковими для Тернопільської ОДА, яка також не була і його стороною.

За продовженням дії цього договору у встановленому ст. 33 Закону України "Про оренду" порядку (шляхом укладення додаткової угоди) чи за укладенням нового договору позивач до Тернопільської ОДА не звертався.

Окрім того у своїй позовній вимозі (право на визначення якої згідно ст.ст. 46, 162 ГПК України, п.3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 належить виключно позивачу), ПАП "Топільче" просило поновити договір саме з Тернопільською РДА, яка на момент звернення позивача до суду не має відповідних повноважень і не є стороною у справі.

Судом встановлено, що позивачем не було дотримано жодної з двох процедур реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк (ч.ч.1-5 та ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

ОСОБА_5 зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на все вищенаведене, в задоволенні позову, з наведених у ньому підстав, слід відмовити.

Суд вважає за необхідне зауважити, що подані до матеріалів справи докази, в обґрунтування підстав звернення позивача з позовом до суду, не вказують про наявність зареєстрованого за ПАП "Топільче" будь-якого нерухомого майна чи незавершеного будівництва. А тому, відмова у визнанні укладеним договору оренди землі від 16.03.2007 на той самий строк і на тих самих умовах не потягне за собою втручання у його право власності (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 17.04.2018 по справі №924/689/17, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011 та інших).

Слід зазначити, що обов'язок судів обґрунтувати своє рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В порядку ст.ст. 123,129 ГПК України, судовий збір покладається позивачу не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 50, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя І.П. Шумський