Рішення № 74024460, 14.05.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2018 Справа № 920/120/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (м. Путивль, Сумська область),

до - фізичної особи-підприємця Семенець Альони Іванівни (с. Веселе, Путивльський район, Сумська область),

про зобов'язання звільнити та повернути приміщення в натурі з підписанням акту приймання-передачі,

та

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Семенець Альони Іванівни (с. Веселе, Путивльський район, Сумська область),

до - Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (м. Путивль, Сумська область),

про визнання права користування нежитловим приміщенням,

за участю представників сторін:

від позивача - Лисова Д.В.,

від відповідача -Міненко С.А. (представник брав участь в режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом у лютому 2018 року звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення нежитлової будівлі павільйону автобусної зупинки, розташоване за адресою: м. Путивль, вул. Глухівська, загальною площею 13 кв.м. (далі по тексту - приміщення) та повернути його позивачу за первісним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач орендує приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення від 27.11.2014 року (далі по тексту - договір оренди). Строк дій договору оренди закінчився 27.10.2017 року, позивач не має наміру продовжувати його. Відповідач за первісним позовом не виконує свого обов'язку щодо повернення орендованого майна, у зв'язку із чим позивач за первісним позовом звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач за первісним позовом 16.04.2018 подав відзив на позов. Позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає, що договір оренди є пролонгованим на той же самий строк та на тих же самих умовах. Тому відсутні правові підстави для звільнення орендованого приміщення та повернення майна позивачу.

Також 16.04.2018 до суду надійшов зустрічний позов, в якому відповідач за первісним позовом просить суд визнати за ним право користування приміщенням, на умовах, визначених договором оренди, шляхом визнання договору оренди продовженим на той самий строк на тих самих умовах. Зустрічний позов обґрунтований наявністю у відповідача за зустрічним позовом переважного права на пролонгацію договору у зв'язку із відсутністю протягом місяця після закінчення строку дії договору будь-яких заперечень зі сторони позивача за первісним позовом щодо продовження договору.

Ухвалою суду від 02.05.2018 зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду із первісним позовом.

20.04.2018 електронною поштою позивач за первісним позовом надіслав до суду відповідь на відзив, в якому спростовує доводи відповідача за зустрічним позовом та зазначає про наявність у останнього переважного права на продовження строку дії договору за умови проведення нового конкурсу та наміру здавати майно в оренду. Однак такий намір у позивача за первісним позовом відсутній.

02.05.2018 відповідачем за первісним позовом подана заява про подання ним доказів судових витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін за первісним та зустрічним позовами, дослідивши подані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

При прийнятті рішення суд бере до уваги наступне:

27.11.2018 між позивачем за первісним позовом та ФОП Зуєвою А.І. (відповідно до свідоцтва про шлюб від 08.05.2018 прізвище змінено на Семенець А.І.) був укладений договір оренди нежитлового приміщення за умовами якого позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у строкове платне користування приміщення нежитлової будівлі павільйону автобусної зупинки, розташоване за адресою: м. Путивль, вул. Куйбишева, загальною площею 13 кв. м. Строк дії договору встановлений до 27.10.2017.

22.06.2017 сторони внесли зміни до договору, змінивши назву вулиці на нову назву - вулиця Глухівська.

Відповідно до п.9.3 договору сторони визначили однією із підстав припинення дії договору закінчення строку, на який його було укладено.

11.10.2017 відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом заяву про продовження строку дії договору на два роки одинадцять місяців.

02.11.2017 відбулося засідання 33 сесії Путивльської міської ради, на якому розглядалося питання щодо оренди приміщення відповідачем за первісним позовом. Як вбачається із поданого позивачем за первісним позовом письмового доказу - протоколу засідання 33 сесії Путивльської міської ради - було вирішено зняти питання з розгляду та направити на доопрацювання у зв'язку із не дотриманням відповідачем за первісним позовом належного санітарного стану орендованого приміщення та відкриттям там торгівельної точки.

03.11.2017 відповідач за первісним позовом був повідомлений позивачем за первісним позовом про прийняте рішення, що підтверджується письмовим доказом - листом позивача за первісним позовом № 2023 від 03.11.2017.

10.11.2017 відповідач за первісним позовом знову надіслав позивачу за первісним позовом заяву про продовження строку дії договору на два роки одинадцять місяців.

Відповідно до протоколу засідання Путивльської міської ради від 01.12.2017 рішення з питання продовження договору оренди не було прийнято. Тому 04.12.2017 позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом лист № 2123 про повернення орендованого приміщення відповідно до умов договору.

19.12.2017 відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом лист № 5, в якому повідомив про відсутність підстав для повернення орендованого майна у зв'язку із тим, що при відсутності протягом місяцю після закінчення строку дії договору заперечень від позивача за первісним позовом, відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди є продовженим на два роки одинадцять місяців.

26.12.2017 позивач за первісним позовом знову надіслав вимогу відповідачу за первісним позовом про звільнення орендованого приміщення (письмовий доказ - лист № 2248) , але відповідач за первісним позовом приміщення не звільнив.

Позивач за первісним позовом вважає дії відповідача за первісним позовом неправомірними у зв'язку із тим, що умовами договору та особливим правовим регулюванням відносин з оренди комунального майна не передбачено автоматичного поновлення договору оренди, а лише надано переважне право орендарю на укладення договору на новий строк у разі проведення відповідного конкурсу.

Суд погоджується із вказаною позицією позивача за первісним позовом з огляду на наступні приписи законодавства.

Правовідносини з оренди комунального майна регулюються, у тому числі, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 31.08.2011 № 906, нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування щодо орендних відносин ( у даній справі - Порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди об'єктів комунальної власності міста, затверджений рішенням 25 сесії 6 скликання Путивльської міської ради), умовами договору оренди.

При цьому особливістю оренди комунального майна є виникнення права оренди як правило на конкурсних засадах з метою ефективного використання майна та поповнення місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі платне строкове користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями щодо комунального майна є органи місцевого самоврядування ( у даному випадку - Путивльська міська рада).

Стаття 10 зазначеного Закону встановлює істотні умови договору, які є чинними на весь строк дії договору. Однією із істотних умов договору оренди є умова щодо повернення майна.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється, у тому числі, у випадку закінчення строку, на який він був укладений. Аналогічна підстава припинення узгоджена сторонами у п.9.2 договору оренди.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено правило згідно якого у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. В той же час у договорі оренди, укладеному між сторонами, не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору.

Обов'язковою умовою продовження строку дії договору оренди за ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є відсутність будь-яких заперечень орендаря протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Однак 03.11.2017 позивач за первісним позовом надіслав лист відповідачу за первісним позовом про наявність зауважень щодо виконання ним умов договору оренди та зняття питання з розгляду Путивльської міської ради ( орендодавця).

В той же час договором оренди встановлено переважне право орендаря, який виконував належним чином свої обов'язки за договором, на укладення договору оренди на новий термін у випадку проведення позивачем за первісним позовом конкурсу на оренду майна (пункти 2.1,9.4 договору оренди). Переважне право орендаря передбачено ч.3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Загальні умови виконання зобов'язання, встановлені ст. 526 ЦК України, надають перевагу саме умовам договору при визначенні порядку виконання зобов'язання.

Тому суд, за відсутності погодження у договорі права орендаря на автоматичну пролонгацію строку його дії та наявності заперечень позивача за первісним позовом щодо продовження строку дії договору, приходить до висновку про неможливість застосування до правовідносин сторін частини 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Також судом беруться до уваги факти, викладені позивачем за первісним позовом щодо відсутності наміру на передання в оренду майна за договором з огляду на звернення мешканців міста про незручність розташування крамниці в павільйоні автобусної зупинки (письмові докази - заяви мешканців міста на ім'я міського голови). Тому відсутні також підстави для застосування положень ч.3ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та визнання за відповідачем за первісним позовом переважного права на укладення договору оренди на новий строк.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про припинення строку дії договору оренди 27.10.2017. Наслідки припинення договору визначені сторонами у п.2.2 договору, а саме - орендар зобов'язаний у разі припинення договору оренди повернути орендодавцеві об'єкт оренди. Порядок повернення об'єкта оренди встановлений п.п. 5.8-5.10 договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі.

Таким чином відповідачем за первісним позовом порушені права позивача за первісним позовом, які підлягають захисту судом шляхом зобов'язання звільнити приміщення нежитлової будівлі павільйону автобусної зупинки, розташоване за адресою: м. Путивль, вул. Глухівська, загальною площею 13 кв.м. та повернення його позивачу за первісним позовом підписанням акту приймання-передачі.

Щодо зустрічного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги на автоматичну пролонгацію договору оренди положеннями ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». На його думку, не є обов'язковим узгодження в договорі положення про продовження строку дії договору оренди, так як ця умова не є істотною. Продовження строку дії договору можливо на підставі прямих вказівок вищезазначених правових норм.

Суд не може погодитися із позицією позивача за зустрічним позовом, так як судом встановлена наявність заперечень відповідача за зустрічним позовом, викладених у листі № 2023 від 03.11.2017, щодо продовження строку дії договору. Однак обов'язковою умовою для застосування ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є відсутність заперечень зі сторони орендодавця.

Крім цього відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не передбачено в якості істотної умови умова щодо продовження строку дії договору оренди. В якості істотної цю умову також не визнали і сторони при укладенні договору оренди.

Тому застосування прямої вказівки ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без визначення права на автоматичне продовження оренди в договорі в якості істотної умови не є можливим.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог за зустрічним позовом та відмову у його задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволення первісного позову судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача за первісним позовом. У зв'язку із відмовою в задоволенні зустрічного позову судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129,233,236-238,240,241,256 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Семенець Альону Іванівну (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити приміщення нежитлової будівлі павільйону автобусної зупинки, розташоване за адресою: м. Путивль, вул. Глухівська, загальною площею 13 кв.м. та повернути приміщення Путивльській міській раді Путивльського району Сумської області (вул. Князя Володимира,50 м. Путивль, Сумська область, 41500, код 04058083) з підписанням акту приймання-передачі.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Семенець Альони Іванівни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (вул. Князя Володимира,50 м. Путивль, Сумська область, 41500, код 04058083) 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В зустрічному позові відмовити повністю.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16.05.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко