Рішення № 74024173, 07.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.05.2018Справа № 910/2581/18Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2581/18

за позовом публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», м. Київ,

про стягнення 18 710 грн.,

без виклику сторін.

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (далі - Товариство) 18 710 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанією на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 23.11.2016 №99-12/УА/0142930/2.1.5.5 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля «Hyundai Accent», державний номер НОМЕР_1 (далі - «Hyundai Accent»), а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «Volkswagen») була застрахована Товариством (поліс №АК/3471855); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 18 710 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи №910/2581/18 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано: - відповідачу у строк до 23.03.2018 подати суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; - позивачу у строк до 04.04.2018 подати відповідь на відзив.

Відповідач 02.04.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2016 Компанією (страховик) і товариством з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (страхувальник) укладено Договір, яким було застраховано автомобіль марки «Hyundai Accent»; строк дії вказаного договору: з 29.11.2016 по 29.11.2017.

12.09.2017 о 15 год. 40 хв. в Київській області смт Чабани по вул. Покровського, 162А ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen», рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, допустив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Accent», який поїжджав позаду, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.3.б і 10.9 Правил дорожнього руху України.

Постановою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2017 у справі №369/10280/17 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

05.10.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» звернулося до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

15.09.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Подол Авто» виставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» рахунок від 15.09.2017 №119 на суму 19 825 грн.

Компанією складено страховий акт від 01.11.2017 №99-12/46460/2.1.5.1 на суму 18 710 грн.

На підставі вказаного страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 18 710 грн. на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Подол Авто», що підтверджується платіжним дорученням від 02.11.2017 №14635 на суму 18 710 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 12.01.2018 №357 про виплату 18 710 грн. страхового відшкодування.

Відповідач у відзив на позовну заяву зазначив про те, що Товариством було отримало претензію позивача, проте оскільки вартість ремонту була визначена без урахування фізичного зносу автомобіля «Hyundai Accent» страхове відшкодування сплачено не було.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку (постановою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2017 у справі №369/10280/17), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не враховано фізичний знос.

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

Частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 №6-2587цс15 викладена така правова позиція: обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений Законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу; обмеження Законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутися з позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.05.2015 №22832/14 та від 19.04.2016 №917/2153/15.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Так, відповідно до свідоцтва транспортного засобу «Hyundai Accent» датою випуску автомобіля є 2012 рік, тобто строк експлуатації вказаного автомобіля на момент ДТП складав не більше 7 років.

Отже, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Hyundai Accent» дорівнює 0.

Разом з тим, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, який керував автомобілем «Volkswagen» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АК/3471855, за яким ліміт по майну становить 100 000 грн., а франшиза - 0).

Отже, Товариство зобов'язане виплатити Компанії кошти у сумі 18 710 грн.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 18 710 грн. страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 72; ідентифікаційний код 32638319) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А; ідентифікаційний код 20842474) 18 710 (вісімнадцять тисяч сімсот десять) грн.. страхового відшкодування і 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.05.2018.

Суддя В.О. Демидов