Рішення № 74023968, 16.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018Справа № 910/3821/18Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"

про стягнення 13 083,91 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (далі - Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - Товариство) про стягнення коштів в сумі 13 083, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанія внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 15.09.2015 р. за участю застрахованого транспортного засобу, здійснило виплату страхового відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АЕ/4188431 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

23.04.2018 року до суду надійшов лист з Моторного (транспортного) страхового бюро України із запитуваною інформацією з єдиної централізованої бази даних щодо полісу АЕ/4188431.

Також, 24.04.2018 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позов у якому останній вказує на те що, позивачем не доведений, належним чином, розрахунок шкоди та факт проведення відновлювального ремонту ТЗ.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015 року між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ю Бі І Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНОІЛ" укладено договір добровільного страхування автотранспорту № CAS0027854 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом ДАФ, д/н НОМЕР_2.

Договір страхування укладено на термін з 27.04.2015 року по 27.04.2016 року (п. 2 Договору).

29.12.2015 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів № 18-12/15 від 18.12.2015 року, була здійснена державна реєстрація змін найменування позивача з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ю Бі І Україна" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна".

15.09.2015 року на 365 км + 350 м а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський, сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду від 06.10.2015 року по справі № 740/4519/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі звіту № 243/10/15 від 22.10.2015 року, а також ремонтної калькуляції № 243/15 від 22.10.2015 року, складеної на основі комп'ютерної програми "Audatex", вартість відновлювального ремонту, за вирахуванням франшизи в сумі 3 750, 00 грн., становить 19 419, 64 грн.

Дані, ремонтної калькуляції № 243/15 від 22.10.2015 року, складеної на основі комп'ютерної програми "Audatex", відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року.

Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми "Audatex", не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п.59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відтак, позивач на підставі договір добровільного страхування автотранспорту № CAS0027854 від 23.04.2015 року, страхового акту № НОМЕР_4 від 27.10.2015 року, постанови Ніжинського міськрайонного суду від 06.10.2015 року по справі № 740/4519/15-п, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 19 419, 64 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного дорученням № 000040001 від 05.11.2015 року.

Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ № 4188431 з лімітом відповідальності по майну 50 000,00 грн. та франшизою 0,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу АЕ № 4188431 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_1.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № R/L19817 від 06.05.2016 про відшкодування страхової виплати в сумі 19 419, 64 грн., яку відповідач отримав 13.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0306209729930, проте погашення вказаної заборгованості було здійснено лише у розмірі 6 335, 73 грн.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 73, 74, 76, 77 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі №3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД та 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів.

Пунктом п. 1.6 вказаної Методики визначено, що строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

З договору добровільного страхування вбачається, що пошкоджений транспортний засіб марки ДАФ, д/н НОМЕР_2, випущений у 2007 році, отже, на момент ДТП (15.09.2015 року) строк його експлуатації перевищував 4 роки, відповідно, відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно з звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 243/10/15 від 22.10.2015 вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки ДАФ, д/н НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП, що сталась 15.09.2015, становить 12 102, 87 грн.

Проте, оскільки позивачу було виплачено частину страхового відшкодування, то до стягнення підлягає - 2 017, 14 грн.

12 102, 87 - (3 750, 00 франшиза + 6 335, 73 перерахована частина боргу) = 2 017, 14.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що за умовами полісу АЕ № 4188431 розмір франшизи становить 0,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 017, 14 грн. (у стягненні частини страхового відшкодування в розмірі 10 085, 73 грн. судом відмовлено).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 37-41, ідентифікаційний код - 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код - 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 2 017, 14 грн. та 271, 65 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.05.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко