Рішення № 74023810, 10.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/132/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 справа № 908/2373/17

м. Запоріжжя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (адреса місцезнаходження: 02152, місто Київ, пр-т Павла Тичини, 1В, офіс В)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроект-Інжиніринг" (69095, місто Запоріжжя, вул. Горького, буд. 161, кв. 123; адреса для листування: 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 68-а, кв. 67)

про стягнення 19109,50 грн. заборгованості та 91308,09 грн. збитків за договором про фінансовий лізинг від 23.12.2011 № 00004161

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: Таран М.В., довіреність № б/н від 12.04.2018;

від відповідача: Нестеров В.О., директор, паспорт ТТ086270 від 24.12.2011.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 19109,50 грн. заборгованості та 91308,09 грн. збитків за договором про фінансовий лізинг від 23.12.2011 № 00004161.

Ухвалою суду від 29.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2373/17, присвоєно справі номер провадження 18/132/17, судове засідання призначено на 10.01.2018.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

У судовому засіданні 10.01.2018 суд почав здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання відкладалося до 08.02.2018, 01.03.2018, 03.04.2018, 11.04.2018; ухвалою від 01.03.2018 підготовче провадження продовжено на тридцять днів. Підготовче засідання закрито 11.04.2018, судовий розгляд справи по суті призначено на 10.05.2018.

Судове засідання 10.05.2018 здійснювалося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг", в порядку ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні 10.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір про фінансовий лізинг від 23.12.2011 № 00004161 (далі - договір), на підставі якого позивач передав відповідачу у користування об'єкт лізингу - транспортний засіб типу Skoda Roomster, 1.4l, 2011 року виробництва, та зазначив, що починаючи з жовтня 2015 року відповідач порушив строки оплати лізингових платежів, визначених у плані відшкодування на термін, який перевищив 30 днів, у зв'язку з чим позивач, у відповідності до п. 12.6.1 умов договору, припинив договір в односторонньому порядку, направивши 21.12.2015 вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору вих. № 00004161 від 16.12.2015. З урахуванням умов договору та приписів діючого законодавства позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача плату за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 19109,50 грн. (частково несплачений щомісячний платіж за серпень 2016 року на суму 8125,54 грн., несплачений лізинговий платіж за вересень 2016 року на суму 10983,96 грн.) та 91308,09 грн. витрат, понесених позивачем у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, пов'язані з вилученням об'єкта лізингу у відповідача (витрати на супроводження процесу розшуку та повернення об'єкту лізингу, представництва інтересів позивача для вчинення виконавчого напису нотаріуса, у виконавчому провадженні, на оплату юридичних послуг), які, на думку відповідача, є його збитками, що мають бути відшкодовані відповідачем. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався умови договору, ст.ст. 174, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 526, 625, 806 Цивільного кодексу України, Закон України «Про фінансовий лізинг».

У судовому засіданні 10.05.2018 відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки до участі у справі, оскільки необізнаний щодо заявлених позовних вимог.

Суд у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовив, враховуючи обмеженість строку розгляду справи (строк розгляду справи по суті спливає 11.05.2018), а також те, що 10.05.2018 судом проводиться вже шосте судове засідання, з огляду на неодноразове нез'явлення у судове засідання представника відповідача та позивача, неотримання відповідачем ухвал суду у відділенні поштового зв'язку. Суд телефонограмою 25.04.2018 повідомляв відповідача, що ухвалою суду від 11.04.2018 у справі № 908/2373/17 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 10.05.2018 о 10 год. 00 хв. Телефонограму прийняв директор ТОВ "Інтерпроект-Інжиніринг" Нестеров В.О. (також 05.04.2018 директором ТОВ "Інтерпроект-Інжиніринг" Нестеровим В.О. прийнято телефонограму щодо призначення судового засідання у справі на 11.04.2018). Відповідач мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, документів, витребуваних судом не надав.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроект-Інжиніринг" (лізингоодержувач, відповідач у справі) 23.12.2011 укладено договір про фінансовий лізинг № 00004161 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у користування відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу Skoda Roomster, 1.4l, 2011 року виробництва, двигун № CGG733565, шасі № TMBNC45J7CB600237 (Об'єкт лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - План відшкодування), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 19090,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 3818,00 доларів США; кількість лізингових платежів 60; лізинговий платіж складає еквівалент 422,46 доларів США; адміністративний платіж складає еквівалент 286,34 доларів США; процентна ставка - змінна відповідно до п. 6.4.2. Загальних комерційний умов внутрішнього фінансового лізингу, які є додатком до договору та його невід'ємною частиною і разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як Контракт.

Відповідно до п. 3.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умов лізингу), Порше Лізинг Україна придбаває Об'єкт лізингу (отримує право власності на Об'єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього Контракту.

Згідно п. 3.3 Умов лізингу, лізингоодержувач користується Об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію Об'єкта лізингу у відповідності до цього Контракту.

За приписами п. 3.4 Умов лізингу, після завершення строку лізингу за Контрактом лізингоодержувач придбаває Об'єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим Контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, що підлягають виплаті за цим Контрактом, Порше Лізинг Україна приймає рішення про визначення купівельної ціни у розмірі вартості Об'єкта лізингу, як це визначено у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а сплачені лізингоодежувчем Авансовий платіж та платежі, що відшкодовують частину вартості Об'єкта лізингу, будуть зараховані у сплату купівельної ціни. У разі неповної сплати лізингоодержувачеи будь-яких платежів за Контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином збільшений.

Відповідно до п. 4.1 Умов лізингу, Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на Об'єкт лізингу, в той час, як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію Об'єкта лізингу впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей Контракт/відмовитися від Контракту та вимагати повернення Об'єкта Лізингу, як зазначено у цьому Контракті).

Відповідач, згідно з положеннями п. 6.1. Умов лізингу, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування. Кожний лізинговий платіж включає:

- відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування;

- частину від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину Вартості об'єкта лізингу);

- комісії;

- покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом.

Згідно з п. 6.3 Умов лізингу, сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші Платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг України суми, очікуваної станом на дату виконання Контракту відповідно до чинного курсу обміну євро/долара США (як обумовлено Сторонами в Контракті), встановленого українським комерційним банком (ПАТ "Креді Агріколь Банк" або іншим банком), як буде обрано за рішення Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен Платіж підлягає здійсненню. З цією метою Лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в доларах США на змінній основі та підлягають сплаті в український гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунку.

Відповідно до п. 6.5 Умов лізингу, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Судом встановлено, що відповідно до плану відшкодування від 23.12.2011 відповідач має здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, останній платіж має бути здійснено 15.12.2016.

Відповідач зобов'язувався відповідно до п. 4.4 Умов лізингу відшкодувати всі витрати, понесені в результаті експлуатації Об'єкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог позивача щодо експлуатації та/або передачі об'єкта лізингу.

Пунктом 8.3.1. Умов лізингу передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку за пунктом 12.6.1. договору. Сторони погодились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за договором.

Відповідно до пункту 8.3.2. Умов лізингу, якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг") лізингодавець має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Право лізингодавця розірвати контракт/відмовитися від контракту в односторонньому порядку та право на повернення об'єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів передбачено також в пункті 12.6.1. договору лізингу. При цьому, договір вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони (пункт 12.13. Умов лізингу).

Відповідно до п. 12.9 Умов лізингу, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання Контракту відповідно до п. 12 Контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язуваний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Згідно із п. 13.1 Умов лізингу, у випадку якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу або затримки у такому поверненні, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об'єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача.

На виконання умов договору позивач, у якості власника, 29.12.2011 передав відповідачу для користування предмет лізингу - транспортний засіб типу Skoda Roomster, 1.4l, 2011 року виробництва, двигун № CGG733565, шасі № TMBNC45J7CB600237, що підтверджується актом прийому-передачі від 29.12.2011, підписаним та скріпленим печатками сторін договору, в якому зазначено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених договором лізингу, у випадку неспроможності лізингоодержувача виконати зобов'язання, передбачені договором, лізингодавець може позбавити лізингоодержувача права користування предметом лізингу та вилучити його.

Починаючи з жовтня 2015 року відповідач порушив строки оплати лізингових платежів, визначених у Плані відшкодування на термін, який перевищив 30 днів, у зв'язку з чим позивач, у відповідності до п. 12.6.1 Умов лізингу припинив договір в односторонньому порядку.

Позивач 21.12.2015 направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору вих. № 00004161 від 16.12.2015, в якій зазначено, що прострочення відповідачем виконання зобов'язання настало 16.10.2015, посилаючись на п. 6.5 Умов лізингу; відповідно до п. 8.3 Умов лізингу позивач направив відповідачу 04.11.2015 першу платіжну вимогу, 16.11.2015 - другу платіжну вимогу та 16.12.2015 - третю платіжну вимогу. Позивач вимагав протягом трьох днів з дня отримання вимоги сплатити/відшкодувати йому заборгованість станом на 16.12.2015: несплачені лізингові платежі в розмірі 28386,79 грн., штрафні санкції за прострочення будь-яких платежів в розмірі 1636,75 грн., разом 30023,54 грн. Також позивач, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 8.3.2, 12.6.1, 12.9 Умов лізингу, повідомив, що відмовляється від договору про фінансовий лізинг № 00004161 від 23.12.2011 та вимагає від ТОВ "Інтерпроект-Інжиніринг" повернути автомобіль Skoda Roomster, 1.4l, двигун № CGG733565, шасі № TMBNC45J7CB600237, на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» впродовж 10 робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місця. Зазначена вимога отримана відповідачем 14.01.2016, про що свідчить повідомлення про вручення.

Відповідно до п. 12.7 Умов лізингу, день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від договору, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Оскільки датою одержання вимоги є 14.01.2016, то останнім днем сплати заборгованості є 18.01.2016, поверненням об'єкта лізингу - 28.01.2016. Однак, об'єкт лізингу в зазначений строк повернуто не було, зобов'язання з оплати заборгованості у визначений термін не виконано.

Пунктом 13.7. Умов лізингу передбачено, що якщо лізингодавець не зможе здійснити своє право на вилучення (повернення), як передбачено у пункті 13, він матиме право на вилучення Об'єкта лізингу у відповідача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. 30.06.2016 вчинено виконавчий напис про повернення об'єкта лізингу, зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 1418.

Олександрівським ВДВС м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 51615585 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення об'єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також 25.07.2016 постанову про розшук майна.

Відповідно до акту опису й арешту майна від 05.10.2016 об'єкт лізингу вилучено у відповідача та передано позивачу 05.10.2016.

Згідно п. 6.17 Умов лізингу сторони погодили, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п.12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об'єктом лізингу.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви відповідач порушив свої зобов'язання за договором про фінансовий лізинг щодо сплати лізингових платежів, не здійснивши наступні лізингові платежі:

- часткова несплата лізингового платежу за серпень 2016 року на суму 8125,54 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.08.2016.

- несплата лізингового платежу за вересень 2016 року на суму 10983,96 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2016.

Отже, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 19109,50 грн.

Крім того, як зазначив позивач, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором він був змушений звернутись до спеціалізованої організації ТОВ «Тріпл Сі» з метою надання юридично-консультаційних послуг, для вчинення виконавчого напису нотаріуса та відповідального зберігання об'єкта лізингу, внаслідок чого поніс додаткові витрати на суму 91308,09 грн.

Також для надання послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та участі в судових засіданнях по розгляду справи, позивач звернувся за правовою допомогою до ТОВ «Юридична фірма «Вернер», внаслідок чого поніс витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення 19109,50 грн. плати за фактичний час користування об'єктом лізингу у серпні-вересні 2016 року після розірвання договору до повернення об'єкту лізингу в примусовому порядку лізингодавцю, а також 91308,09 грн. збитків (витрати на супроводження процесу розшуку та повернення об'єкту лізингу, представництва інтересів позивача для вчинення виконавчого напису нотаріуса, у виконавчому провадженні).

Оцінивши матеріали справи, подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться в статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

В пункті 6.1. розділу 6 "Лізингові платежі" Умов лізингу визначено, що для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме Порше Лізинг Україна лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування). Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом.

Отже, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Умовами пункту 4.2. розділу 4 "Власність" Умов лізингу визначено, що право власності на об'єкт лізингу перейде до лізингоодержувача (відповідача) після завершення строку дії цього Контракту, після сплати останнього лізингового платежу, інших платежів за цим Контрактом та виконання всіх зобов'язань лізингоодержувачем.

Однак, як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору про фінансовий лізинг з жовтня 2015 року порушив строки оплати лізингових платежів, визначених у Плані відшкодування на термін, який перевищив 30 днів, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом і, у відповідності до пунктів 8.3.1, 8.3.2, 12.6.1 Умов лізингу, розірвав договір в односторонньому порядку.

Відповідно до частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, наслідком розірвання договору є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Тобто, у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об'єкту лізингу не підлягає стягненню з лізингоодержувача, у зв'язку з припиненням зустрічного зобов'язання лізингодавця по переданню у майбутньому об'єкта лізингу у власність.

Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" на правовідносини, що склалися між сторонами з приводу користування об'єктом лізингу поширюються загальні положення про оренду (найм).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В пункті 12.9. Розділу 12 "Строк та закінчення лізингу/розірвання контракту" Умов лізингу сторони погодили, що у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

В абзаці 2 пункту 6.17. договору визначено, що сторони погоджуються, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, укладений сторонами договір про фінансовий лізинг розірвано позивачем достроково в односторонньому порядку, проте, об'єкт лізингу повернуто відповідачем позивачу в примусовому порядку лише 05.10.2016 за актом державного виконавця.

З огляду на положення статті 653 Цивільного кодексу України, в якій встановлені правові наслідки розірвання договору, та статей 785, 795 Цивільного кодексу України, у разі якщо умови укладеного між сторонами у справі договору про фінансовий лізинг передбачають можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об'єктом лізингу після закінчення або дострокового розірвання договору лізингу, то нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу припиняється з моменту повернення лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізингодавцю, та, відповідно, нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу за відповідний період є правомірним.

Таким чином, укладений сторонами у справі договір про фінансовий лізинг хоча і був дострокового розірваний позивачем в односторонньому порядку, однак в частині умов, які передбачали право позивача нарахувати та обов'язок відповідача сплатити плату за користування об'єктом лізингу після розірвання договору, залишався чинним до моменту повернення лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізингодавцю та припинився саме з 05.10.2016 - з моменту повернення лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізингодавцю.

Суд дійшов висновку про те, що у лізингоодержувача (відповідача) виникло зобов'язання щодо проведення оплати за фактичне користування майном - об'єктом лізингу відповідно до пунктів 12.9 та 6.17 договору про фінансовий лізинг, відповідно до яких сторони погодили вважати у випадку розірвання договору лізинговий платіж платою за користування об'єктом лізингу, зазначені пункти відповідають вимогам чинного законодавства, недійсними не визнані, є погодженими сторонами і відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів є обов'язковими до виконання.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача по платі за користування об'єктом лізингу на час прийняття судового рішення не погашено, а відповідачем не доведено протилежного та не спростовано наявності такої заборгованості, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19109,50 грн. плати за користування об'єктом лізингу у серпні-вересні 2016 року за договором про фінансовий лізинг № 00004161 від 23.12.2011 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 91308,09 грн. збитків, завданих внаслідок порушення умов договору відповідачем та відновленням порушеного права позивача як власника об'єкта лізингу.

У випадку прострочення сплати платежу, згідно із п. 8.2 Умов лізингу відповідач зобов'язався сплачувати наступні санкції, зокрема: компенсацію будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту. Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати ; проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати такої компенсації (п. 8.2.3 Умов лізингу).

Вищезазначені санкції підлягають виплаті лізингоодержувачем упродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, не зважаючина можливе розірвання Контракту Порше Лізинг Україна (п. 8.2 Умов лізингу).

В свою чергу п. 8.6 Умов лізингу передбачає, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною стороною своїх зобов'язань за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені Контрактом штрафні санкції.

На підставі п. 13.6 Умов лізингу, лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна, у зв'язку із вилученням (поверненням) Об'єкта лізингу, у тому числі витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученням об'єкта лізингу.

Якщо Порше Лізинг Україна не може здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у п. 13 Умов лізингу, вона матиме право на вилучення об'єкта лізингу у лізингоодержувача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.7 Умов лізингу).

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Суд зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат, понесених позивачем внаслідок залучення юристів для надання юридичної допомоги для вчинення виконавчого напису нотаріусом, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження та супроводження повернення об'єкту лізингу не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків, а їх наявність не знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00004161 від 23.12.2011, укладеним сторонами у справі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 91308,09 грн.

Крім того, позивачем у позові заявлено до стягнення 6000,00 грн. витрат на оплату послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів для подання позовної заяви та участі у судових засідання з розгляду справи.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Юридична фірма «Вернер» 09.06.2010 укладено договір про надання юридичних послуг № 17/2010. Сторонами підписано 19.02.2018 угоду про дострокове припинення договору про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010.

Відповідно до умов договору надання послуг здійснюється на підставі заявок на надання юридичних послуг та оплата послуг здійснюється на підставі рахунків-фактур. Жодного документу на підтвердження виконання послуг за договором про надання юридичних послуг № 17/2010 позивачем не представлено, у зв'язку з чим заявлені позивачем до відшкодування відповідачем 6000,00 грн. витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроект-Інжиніринг" (69095, місто Запоріжжя, вул. Горького, буд. 161, кв. 123; адреса для листування: 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 68-а, кв. 67, ідентифікаційний код 37020965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (адреса місцезнаходження: 02152, місто Київ, пр-т Павла Тичини, 1В, офіс В; ідентифікаційний код 35571472) 19109,50 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто дев'ять грн. 50 коп.) плати за користування об'єктом лізингу та 286,64 грн. (двісті вісімдесят шість грн. 64 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 17 травня 2018 року.

Суддя В.В. Носівець