Рішення № 74023299, 25.04.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1543/17

Провадж.№ 2/481/40/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої – судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Військової прокуратури Львівського гарнізону, діючої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2017 року до Новобузького районного суду надійшов цивільний позов Військової прокуратури Львівського гарнізону, діючої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1, до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 № 177-АД від 11.08.2014 року ОСОБА_2 зараховано курсантом першого курсу академії, а наказом за № 192 від 11.08.2014 року зараховано у списки особового складу на І-й курс навчання, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта. 11.08.2014 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 та курсантом укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Проте, 03.05.2017 року ОСОБА_2 написано рапорт про відрахування його з числа курсантів академії у зв’язку з небажанням продовжувати навчання та зобов’язання ним провести відшкодування вартості навчання. Наказами академії від 02.06.2017 року за № 23-КС (по особовому складу) та за № 136 (по стройовій частині) у зв’язку небажанням продовжити навчання, старшого солдата ОСОБА_2 відраховано з числа курсантів, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу академії. Вважає, що відповідач у відповідності до п.1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, за період з 11.08.2014 року по 02.06.2017 року в сумі 74 763 грн. 55 коп. (за вирахуванням суми у розмірі 245 грн., яка сплачена ОСОБА_2 у добровільному порядку із загальної суми боргу - 75 008 грн. 55 коп. (75 008 грн. 5 коп. - 245 грн. = 74 763 грн. 55 коп.).

Оскільки в порушення умов контракту про проходження військової служби, відповідача за власним бажанням відраховано з навчального закладу, останній тим самим порушив умови договору, як наслідок має відшкодувати навчальному закладу 74 763 грн. 55 коп. витрат, які навчальний заклад витратив на його утримання.

У судове засідання представники військової прокуратури Львівського гарнізону, Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені ОСОБА_1 не з'явилися, надали до суду клопотання, за якими просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю і просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 29.03.2018 року та 25.04.2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд, зі згоди представника позивача, вважає за можливе слухати справу на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Так як в судове засідання сторони не з’явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у договірних/зобов’язальних правовідносинах.

Так, Наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 № 177-АД від 11.08.2014 року ОСОБА_2 зараховано курсантом першого курсу академії, а наказом за № 192 від 11.08.2014 року - його зараховано у списки особового складу на І-й курс навчання, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та зараховано на котлове забезпечення зі сніданку 12.08.2014 року (а.с.7, 30).

11.08.2014 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 та курсантом ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України (а.с. 33).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України наголошено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач відповідно до умов вказаного договору засвідчив, що всі умови договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, 03.05.2017 року ОСОБА_2 написано рапорт про відрахування його з числа курсантів академії у зв’язку з небажанням продовжувати навчання та зобов’язання ним провести відшкодування вартості навчання (а.с.29).

Наказами академії від 02.06.2017 року за № 23-КС (по особовому складу) та за № 136 (по строковій службі) у зв’язку небажанням продовжити навчання, солдата ОСОБА_2 відраховано з числа курсантів, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу академії (а.с. 31, 32).

З 11.08.2014 року по 02.06.2017 року відповідно до вказаного договору (контракту) відповідач у період навчання в академії за державним замовленням не тільки отримував освітні послуги, а й перебував на державному забезпеченні харчування, речовим майном, медичним забезпеченням, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг тощо (а.с. 17-28).

За вказаний період часу на утримання курсанта ОСОБА_2 в академії витрачено 75 008 грн. 55 коп. (а.с. 16).

В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону Укоаїни "Про військовий обов"язок і військову службу" передбачений обов"язок громадян, яких відраховано з військових начальних закладів Зборойних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість відшкодувати витрати, пов"язані з їх утримання відповідно до порядку і умов, встановлених КАбінетом Міністрім України.

Суд вважає, що у відповідності до п.1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, ОСОБА_2 має відшкодувати навчальному закладу за період його перебування (утримання) в навчальному закладі з 11.08.2014 року по 02.06.2017 року грошові кошти в сумі 74 763 грн. 55 коп. (за вирахуванням суми у розмірі 245 грн., яка сплачена ОСОБА_2 у добровільному порядку із загальної суми боргу - 75 008 грн. 55 коп. (75 008 грн. 5 коп. - 245 грн. = 74 763 грн. 55 коп.).

Боржник, який порушив зобов’язання, відповідно до ст. 623 ЦК України, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки в порушення умов контракту про проходження військової служби, відповідача за власним бажанням відраховано з навчального закладу, останній тим самим порушив умови договору, як наслідок має відшкодувати навчальному закладу 74 763 грн. 55 коп. витрат, які навчальний заклад витратив на його утримання.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Військової прокуратури Львівського гарнізону, діючої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстроване місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 (місцезнаходження: м. Львів вул. Героїв Майдану, 32, ЄДРПОУ 08410370, р/р 31254278102931 в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172,) витрати, пов’язані з його утриманням у вищевказаному навчальному закладі, у розмірі 74 763 (сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят три) гривні 55 коп. та судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя