Постанова № 74021539, 26.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37899/17

Провадження № 2-а/761/243/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позову вказує, що вона перебуває на обліку в Центральному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно із Законом України від 05.11.1991 № 1789 «Про прокуратуру», яка призначена у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (пункт 3) з 1 грудня 2015 року підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців органів прокуратури, розміри яких затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, від 31.05.2012 № 505, що дає право позивачу на перерахунок пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за вислугу років у розмірі 90 відсотків від отримуваної заробітної плати працівників Генеральної прокуратури України за посадою, з якої ОСОБА_1 було призначено пенсію. На даний час позивач продовжує працювати в Генеральній прокуратурі України. У вересні 2017 року позивач звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням постанови Уряду України та долученої до неї довідки Генеральної прокуратури України від 11.07.2017 № 18-279зп про заробітку плату за посадою, яку ОСОБА_1 обіймала при призначенні їй пенсії. Листом від 04.10.2017 № 55949/05 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно зі ст. 86 ч. 20 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом міністрів України. Оскільки постанова не прийнята, підстав для перерахунку немає. Позивач вважає, що дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві є протиправними оскільки порушують її право на належне пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру». У зв'язку з чим, просить визнати протиправними дії та рішення Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.10.2017 № 55949/05 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі заяви від 26.09.2017 та долученої до неї довідки Генеральної прокуратури України 11.07.2017 № 18-279зп про заробітну плату за посадою, яку обіймала при призначенні їй пенсії, та зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно наданої довідки відповідно до вимог частини 13,17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) у розмірі 90% від середнього заробітку, зазначеного у довідці, з часу звернення до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто 26.09.2017, без обмеження граничного розміру пенсії. Також, просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Від відповідача 14 лютого 2018 року на адресу суду надійшли заперечення в яких зазначено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні та отримує пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка була чинна до 01.01.2015 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводився з урахуванням фактично отримуваних працівникам виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VІІ від 28.12.2014 року) з 01.01.2015 року внесенні зміни до ст. 50-1 закону України «Про прокуратуру» 1789-ХІІ, ч. 18 викладена в такій редакції - «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Відповідно до ч. 1 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.02.2014 (далі - Закон 1697-VІІ) в зв'язку з набранням чинності цим Законом. Визнаний такий, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» 1789-ХІІ, крім ч. 3,4,6 та 11 ст. 50-1, які не стосуються перерахунку пенсії. Тому, вважають посилання позивача на ч. 12,17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 1789-ХІІ про здійснення перерахунку пенсії безпідставними, так як дані норми втратили чинність. Відповідно до п. 5 Прикінцевим положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Відповідно до п. 15 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тому підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу по ЗУ «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру немає. Стосовно позовних вимог відносно визнання дій Управління протиправними щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії, вказує, що Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло в межах своїх повноважень, тому вимога про визнання дій управління протиправними не передбачена ст. 105 КАС України. У зв'язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року прийнято рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

В адресу суду від відповідача не було направлено додаткового відзиву на позов та не надходило заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію згідно із Законом України від 05.11.1991 № 1789 «Про прокуратуру», яка призначена у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На даний час ОСОБА_1 продовжує працювати в Генеральній прокуратурі України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015, посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 01.12.2015, що згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 за №2663-ІІІ, чинний на час призначення позивачу пенсії), є підставою для перерахунку пенсії.

Позивач, 26.09.2017 р. звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням постанови Уряду України та долученої до неї довідки Генеральної прокуратури України від 11.07.2017 № 18-279зп про заробітку плату за посадою, яку ОСОБА_1 обіймала при призначенні їй пенсії.

У відповідь, листом від 04.10.2017 № 55949/05 відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно зі ст. 86 ч. 20 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом міністрів України. Оскільки постанова не прийнята, підстав для перерахунку немає.

Суд не може погодитись із зазначеною позицією відповідача з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому обмежувальні та скасовуючі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, як і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 1 жовтня 2011 року, не розповсюджуються.

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії, які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

З огляду на вищенаведене при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справах: № 21-420а13 та №21-348а13.

Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії позивачу за вислугу років вперше.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).

Крім того, згідно п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року за №8 «Про незалежність судової влади»роз'яснив, що згідно статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України та чинним законами прав і свобод.

При цьому, суд вважає твердження відповідача, про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Але таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Відповідно до п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що з 01.06.2015 норми щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, що призначалися на підставі Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення усіх видів пенсій, у тому числі і спеціальних, а відтак позивач на підставі чинного законодавства не має права на перерахунок пенсії, оскільки, як вже вказувалося вище, таке права було надане йому з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а відтак не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Так, за умовами ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час призначення пенсії позивачу), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому за не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отриманих працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядження структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 14.06.2012 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» посадові оклади працівникам органів прокуратури підвищено з 1 грудня 2015 року.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено та не надано суду доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не вчинено необхідних дій, пов'язаних із перерахунком ОСОБА_1 пенсії, а посилання відповідача на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу як на підставу неможливості здійснення перерахунку пенсії позивачу - не відповідає нормам вказаних вище Законів, що є наслідком порушення прав позивача на соціальний захист, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. 17, 19, 46 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 2-3, 5-6, 9, 13, 72-79, 132, 139, 241-243, 245-246, 250-251, 293, 295, 297, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04050, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133) щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії на підставі заяви від 26.09.2017 та долученої до неї довідки Генеральної прокуратури України 11.07.2017 № 18-279зп про заробітну плату за посадою, яку обіймала при призначенні їй пенсії.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04050, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133) здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за вислугу років, згідно наданої довідки відповідно до вимог частини 13,17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) у розмірі 90% від середнього заробітку, зазначеного у довідці, з 26.09.2017, без обмеження граничного розміру пенсії.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04050, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення (ухвали), або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.04.2018 року

Суддя: