Вирок № 74021301, 15.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23575/17

Провадження №: 1-кп/752/603/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в cкладі:

головуючого судді Рудика І.В.,

при секретарі Трегубовій А.В.,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Зубатенка А.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100010009385 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не заміжньої, з повною загальною середньою освітою, раніше судимої вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, 06.10.2017 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева, 1-Б, впевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з вітрини товар, а саме: комплект дитячого одягу (штани та кофта) вартістю 444.40 грн. (без ПДВ), штани дитячі сірого кольору вартістю 2307.50 грн. (без ПДВ), штани дитячі сірого кольору вартістю 2307.50 грн. (без ПДВ), куртка-желет пухова бордового кольору вартістю 2732.50 грн., на загальну суму 7791,90 грн., які сховала до сумки рожевого кольору, яку тримала при собі. В подальшому пройшовши з викраденим товаром повз торгівельні каси, які розміщенні в кінці торгівельної зали, ОСОБА_1 була зупинена працівниками охорони гіпермаркету.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 06.10.2017 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин зайшла до гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева, 1-Б, та взяла з полиць магазину дитячий одяг, а саме: дитячий костюм, штани та куртку, які сховала до сумки яку тримала при собі. В подальшому, не розрахувавшись за товар, хотіла вийти з магазину, проте була зупинена працівниками охорони гіпермаркету.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Таким чином, ОСОБА_1 визнається винною за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), не доведеному до кінця з причин, що не залежали від її волі, вчиненому повторно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середнього ступеню тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України з врахуванням вимог ст. 68 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченої, обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і її можна звільнити від відбування покарання із випробуванням, із покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На думку суду, призначене обвинуваченій покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для її виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу що становить 850 грн. виконувати окремо.

Речові докази по справі, а саме: комплект дитячого одягу (штани та кофта) (арт. 22156493), штани дитячі сірого кольору (арт. 22229737), штани дитячі сірого кольору (арт. 22229739) та куртка-желет пухова бордового кольору (арт. 22229762), які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - залишити ТОВ «Епіцентр К» за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя І.В. Рудик