Вирок № 74020599, 16.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження №1-кп/760/1264/18

Справа № 760/5716/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Агафонова С.А.,

з участю

секретаря судового засідання Костікова Б.О.,

прокурора Рамус І.В.

захисника Левченка І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018100090000687 від 22.01.2018 р. по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Баканал Алма-Атинської обл.. Республіки Казахстан, із початковою освітою, одруженого, дітей немає, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз засуджений 14.02.2017 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 14.02.2017 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисний злочин на території Солом'янського району м. Києва.

Так, 22.01.2018 приблизно об 11:30 год., ОСОБА_2, перебуваючи у залі очікування № 2 Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, помітив потерпілого ОСОБА_3, який в той час спав на одному із сидінь даного залу очікування та поряд з яким, на зарядному пристрої, знаходився належний йому мобільний телефон марки «HUAWEI» в чохлі чорного кольору. У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до належного потерпілому ОСОБА_3 мобільного телефону марки «HUAWEI» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2, вартістю 3 999 грн., в чохлі чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, в середині даного телефону знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Vodafone», вартістю 25 грн., на рахунку грошові кошти були відсутні, зняв його із зарядного пристрою марки «HUAWEI», вартістю 200 грн., та витягнувши його з розетки, поклав собі у кишені все вище перераховане майно, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_3 після чого, утримуючи викрадене при собі, зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та вказав, що дійсно обставини зазначені в обвинувальному акті вказані вірно. Підтвердив, що на Залізничному вокзалі м. Києва в залі очікування побачив потерпілого, який спав та поруч з яким на зарядці знаходився його телефон, він підійшов, взяв цей телефон та вийшов з приміщення залу очікувань.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведеною.

Враховуючи те, що обвинувачений раніше судимий за ч. 2 ст. 185 КК України та знову вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне при кваліфікації даного діяння застосувати кваліфікуючу ознаку "повторність".

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше неодноразово судимого, що характеризується за місцем проживання нейтрально, на обліках у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину.

Обвинувачений являється раніше неодноразово судимою особою, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та належних висновків для своєї поведінки не зробив та вкотре вчинив корисливий злочин, спрямований на заволодіння чужим майном. Тому, з урахуванням зазначених обставин провадження, віку, стану здоров'я, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов до висновку про можливість перевиховання та виправлення обвинуваченого тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки обвинувачений представляє суспільну небезпеку для оточуючих.

Оскільки виправлення обвинуваченого без відбування покарання є неможливим, правові підстави для застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання відсутні.

Однак, враховуючи щире каяття обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування максимальної міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 349 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 26 січня 2018 р. з розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, залишити без змін - у виді тримання під вартою.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «HUAWEI» в чохлі чорного кольору та зарядний пристрій марки «HUAWEI» та сім-картку - залишити у власності ОСОБА_3

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя С.А. Агафонов