Постанова № 7401733, 29.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5000/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.

за участю представника позивача Кротова В.Є., представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Професійні системи безпеки” до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Професійні системи безпеки” (далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова (далі-ДПІ), просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1 та останнє повідомлення рішення, що на день подання позовної заяви не надійшло від ДПА Львівської області. Обґрунтовує позов тим, що за наслідком проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ ”Профліга” за період з березня 2008 р. по грудень 2008 р. податковий орган безпідставно прийшов до висновку про заниження Підприємством податкових зобовязань на суму 53893,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов уточнив та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3. Пояснив, що Підприємство правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за вересень 2008 року на загальну суму 53893,60 грн. за надані ТзОВ “Профліга” роботи (послуги) та не відповідає за несплату податку до бюджету останнім. Просить уточнений позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та поясненнях на позов. Вважає, що господарське зобовязання виникло між Приватним підприємством “Професійні системи безпеки” та ТзОВ “Профліга” з метою уникнення сплати податків, тобто є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним. Факт одержання робіт(послуг) від ТзОВ “Профліга” здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податку на додану вартість. Такий правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому не надає права на формування податкового кредиту. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ”Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168).

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як субєкт господарювання Львівською міською радою Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.01.2001 року. Взято на податковий облік від 29.01.2001 року ДПІ за № 355/28-1.

Працівниками ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП “Професійні системи безпеки” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ “Профліга” за період з березня 2008 р. по грудень 2008 р., про що було складено Акт № 683/23-408/31291275 від 08.04.2009 р. в якому встановлено порушення п. 1.7, п. 1.8. ст. 1, пп.7.2.3, п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168: занижено податок на додану вартість за вересень 2008 року на суму 53893,60 грн.

На підставі даного Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092341/0 від 23.04.2009 р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 80840,40 грн., з яких за основним платежем 53839,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26946,80 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження рішеннями ДПІ у Сихівському районі м.Львова, ДПІ у м.Львові, ДПА у Львівській області скарги Підприємства були залишені без задоволення та ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3.

Як зазначено в Акті перевірки, ТзОВ ”Профліга” податкову звітність до органів податкової служби не подає, податку до бюджету не сплачує. Факт одержання послуг від ТзОВ ”Профліга”, здійснений не з метою, яка випливає із його змісту, а з метою несплати податку на додану вартість, що підтверджує нікчемність правочину між господарюючими субєктами. Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується.

Судом встановлено, що Колективне підприємство ”Електропівденьзахідмонтаж-6” (Генпідрядник) та Приватне підприємство ”Професійні системи безпеки” (Субпідрядник) уклали договір субпідряду № 45/07 від 17 вересня 2007 року на виконання робіт по влаштуванню Системи Безпеки на обєкті ”Лінії електропередачі 750 кВ для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій: підстанція 750 кВ Київська із заходами повітряних ліній 750-330 кВ”. Згідно договору одержувач - Центральна електроенергетична система Державне підприємство ”Національна енергетична компанія ”Укренерго” (далі-ЦЕС ДП НЕК ”Укренерго”).

Предмет Договору Субпідрядник зобовязується за завданням Генпідрядника здати останньому роботи по влаштуванню Системи Безпеки на обєкті ”Лінії електропередачі 750 кВ для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій: підстанція 750 кВ Київська із заходами повітряних ліній 750-330 кВ”: передати роботи, дозвільну та проектно-кошторисну документацію. Погодження та розрахунок договірної ціни Додаток №1-4 є невідємною частиною Договору та додаються. Згідно п. 8.6 та 10.1 Субпідрядник зобовязаний інформувати Генпідрядника про залучення до виконання робіт субпідрядників.

17 вересня 2007 року було затверджено між Генпідрядником та Субпідрядником за вищезгаданим договором Протокол погодження динамічної договірної ціни на виконання цих робіт (Додаток №1). Договірна ціна 1675 586,00 грн.

На виконання частини вимог договору № 45/07 21.07.2008 р. Підприємством (Замовник) укладено договір № 35 з ТзОВ “Профліга” (Виконавець). Предмет договору Виконавець на свій ризик власними та залученими силами і засобами бере на себе зобовязання виконати і здати Замовнику у встановлений строк монтажні роботи по впроваджені підсистеми охорони сигналізації периметру підстанції 750 Кв Київська. Ціна договору 327398,40 грн. Згідно п.5.4 Договору визначено порядок складання та підписання акта виконаних робіт Замовником та Генпідрядником: Акт виконаних робіт в двох примірниках готує Виконавець і передає Замовнику для підписання у строк не пізніше 26 числа звітного місяця. Замовник протягом трьох днів перевіряє правильність і реальність акта і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт рісля підписання генпідрядного виконання Генпідрядником.

Пунктом 7.5 Договору № 35 передбачено залучати для виконання робіт інші спеціалізовані організації для виконання доручених йому робіт по Договору, нести відповідальність перед Замовником за якість виконаних робіт за всі роботи, що виконуються залученими організаціями. Пунктом 7.6. Договору передбачено - залучати для виконання робіт інженерно-технічний персонал та робочих в достатній кількості і з відповідною кваліфікацією.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 року (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У вересні 2008 р. ТзОВ “Профліга” надало ПП “Професійні системи безпеки” послуги по виконанню монтажних робіт по впровадженні підсистеми охоронної сигналізації периметру підстанції. Згідно Акта приймання виконаних підрядних робіт підрядні роботи за договором № 35 від 21.07.2008 року були прийняті ПП “Професійні системи безпеки” від ТзОВ “Профліга”. Приймання виконаних робіт від виконавця оформлене відповідним належним чином оформленим документом Актом № 1 від 30.09.2008 року за формою № КБ - 2в, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. за № 237/5 і являється первинним обліковим документом.

Згідно акта №2 приймання виконаних робіт від 29.09.2008 року вищевказані виконані монтажні роботи по впровадженні підсистеми охоронної сигналізації периметру підстанції, які виконало ТзОВ ”Профліга” (Виконавець) згідно Договору № 35 від 21.07.2008 року ПП ”Професійні системи безпеки” передало на виконання Договору №45/07 21.07.2008 року Генпідряднику КП ”Електропівденьзахідмонтаж-6” в порядку п.5.4 Договору № 35 від 21.07.2008 року. В свою чергу виконані роботи були передані замовнику - ЦЕС ДП НЕК ”Укренерго”.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку між учасниками підрядно-субпідрядних договірних відносин бюджетні кошти не залучались, оскільки ЦЕС ДП НЕК ”Укренерго” хоч і є державним підприємством, та використовувало власні кошти. Відтак, твердження представника відповідача про невідповідність первинного документа Акта приймання виконаних робіт форми № КБ - 2в п.9.2 Закону №996, та нормі п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 не відповідають дійсності і є безпідставними.

Підприємством отримано податкову накладну № 9300000068 від 30.09.2008 р. на загальну суму 323 361,60 грн. в тому числі ПДВ 53893,60 грн. виписану ТзОВ ”Профліга”. Сума податку на додану вартість 53893,60 грн., згідно податкової накладної, включена ПП ”Професійні системи безпеки” до складу податкового кредиту у вересні 2008 р., вписано в реєстр отриманих накладних та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року.

Дані роботи оплачені Підприємством ТзОВ ”Профліга” згідно платіжних доручень № 503 від 21.10.2008 р. на суму 100 000,00 грн., № 520 від 10.11.2008 р. на суму 70 000,00 грн., № 528 від 05.12.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 529 від 10.12.2008 р. на суму 66 894,37 грн., № 531 від 11.12.2008 р. на суму 13 000,00 грн., № 1 від 11.12.2008 р. на суму 17 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Судом встановлено, що на момент здійснення господарської операції, ТзОВ ” Профліга ” знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт надання зазначених вище робіт (послуг) підтверджується договорами, актами про виконання, платіжними документами, письмовими доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, Закон №168 не повязує право покупця на виникнення податкового кредиту з ПДВ з виконанням зобовязань щодо сплати ПДВ іншими платниками цього податку. Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Суд зауважує, що віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону №168, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону ?Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

У відповідності до ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та доведені у судовому засіданні та підлягають до задоволення в повному обсязі з врахуванням поданих уточнень та слід скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 05.01.2010 року.

Суддя /підпис / Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно.

Суддя Шинкар Т.І.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5000/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частини постанови)

29 грудня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.

за участю представника позивача Кротова В.Є., представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Професійні системи безпеки” до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3, -

ВСТАНОВИВ:

При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на пять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 05.01.2010 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 23.04.2009 року № 0000092341/0, від 29.05.2009 року № 0000092341/1, від 07.07.2009 року № 0000092341/2, від 30.07.2009 року № 0000092341/3.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Шинкар Т.І.